16.Навантаження ґрунтів при будівництві тунелів.
Ця операція складається з навантаження ґрунту в транспортний засіб і його переміщення до місця відвалу.
При будівництві тунелів застосовуються навантажувальні машини періодичної і безперервної дії на колісному або гусеничному ходу. Машини періодичної дії ділять на 2 групи : з навантаженням в вагонетку і навантаження на транспортер машини.
Машини першої групи мають ківш і перекидають розроблений грунт в вагонетку. Дані машини мають не велику вагу і при навантаженні великого ґрунту можуть буксувати, що знижує їх продуктивність.
Машини другої групи складаються з корпуса з поздовжнім транспортером і черпачного пристрою зі стрілою.
17. Відкатка в підземних виробках
Тунельний транспорт необхідний для перевезення розробленої породи від забою за межі тунелю у відвал і для підвезення будівельних матеріалів та обладнання з поверхні до виробки. Зазвичай в підземному будівництві використовують рейковий транспорт вузької колії.
У виробках великого поперечного перерізу застосовують автосамоскиди. При комплексній механізації прохідницьких робіт використовують конвеєрний транспорт, що дозволяє віддалити місце навантаження породи у вагонетки від забою та організувати безперервне навантаження.
Для перевезення вантажів і обладнання використовують вагонетки і платформи. Вагонетки поділяють на перекидні ( які розвантажуються поворотом кузова щодо горизонтальної осі), саморозвантажні (без перекидання) і глухі (що вимагають для розвантаження спеціальних перекидачів на місці відвалу).
Відкочування вагонеток проводиться механічною тягою. Найбільш економічним видом підземного транспорту є електровізне відкочування.
Прогресивним напрямом в організації підземного транспорту є застосування автомобілів - самоскидів, перевагою яких є незалежність від енергетичних комунікацій і відсутність рейкових шляхів, вагонеток, розвантажувальних пристроїв.
18. Спорудження тунелів гірським способом
Спорудження тунелів гірським способом складається з процесів, пов'язаних із розробкою виробки і зведенням бетонної обробки. Гірський спосіб побудови об'єднує ряд способів робіт, які змінюються в залежності від властивостей порід і розмірів тунелю (У скельних ґрунтах міцністю f>4 - спосіб суцільного забою. Якщо 3<f<6 то виробка розділяється на 2 частини: колота й штроса - спосіб нижнього уступу. Якщо грунт слабкий f<1- спосіб опертого склепіння. Якщо f=0,3…0,6 - спосіб опорного ядра). Кожен із способів заснований на розробці породи частинами з установкою тимчасового кріплення. Також частинами зводиться і бетонна обробка.
Гірські способи застосовуються для будівництва коротких ділянок тунелів у слабких ґрунтах, де застосування щитового способу заздалегідь не економічно.
