
- •Тунелі як засіб подолання перепон і розвитку трас при плануванні шляхів сполучень.
- •2.Вимоги до плану і профілю тунельних дільниць траси.
- •3.Порівняння двоколійного тунелю з двома одноколійними.
- •4.Геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •5.Методи інженерно-геологічних вишукувань при будівництві тунелів.
- •6.Гірничий тиск та його розрахунок.
- •7.Матеріали для спорудження тунельних обробок.
- •8.Габарити тунелів і внутрішній обрис обробок.
- •9.Конструктивні форми монолітних тунельних обробок.
- •10. Захист тунелю від підземних вод.
- •11. Конструктивні особливості порталів.
- •12. Вентиляція при будівництві тунелів
- •13. Вентиляція при експлуатації тунелів
- •14. Розрахунок монолітних тунельних обробок підково образного обрису
- •15. Проходка штолень при спорудженні тунелів
- •16.Навантаження ґрунтів при будівництві тунелів.
- •17. Відкатка в підземних виробках
- •18. Спорудження тунелів гірським способом
- •19. Особливості проходки тунелів в скельних ґрунтах
- •20.Проходка тунелів в полускельних, м'яких та слабких ґрунтах
- •21.Бетонні роботи при будівництві тунелів
- •22.Гідроізоляція тунельних обробок
- •23.Циклічність і комплексна механізація підземних робіт
- •24.Щитовий спосіб спорудження тунелів
- •25.Немеханізовані та частково механізовані щити та їх основні частини
- •26.Механізовані щити
- •27.Особливості збірних тунельних обробок
- •28.Розрахунок тунельних обробок кругового обрису
- •29.Основи розрахунку щитів
- •30.Укладальники збірних тунельних обробок
- •31. Нагнетание раствора за обделку и устройство гидроизоляции
- •32. Комплексная механизация при щитовой проходке
- •33.Порівняння тунельних і мостових переходів.
- •34. План и профиль линий метрополитенов
- •35. Подвижной состав метрополитенов
- •36. Верхнее строение пути метрополитенов
- •37. Перегонные тоннели метрополитенов
- •38. Съезды, тупики, раструбы и выходы перегонных тоннелей на поверхность
- •39.Станцйіні туннелі метрополітену.
- •40. Определение основных размеров станций
- •41. Конструкция станций с плоскими перекрытиями
- •42. Односводчатые станции
- •43. Трехсводчатые станции пилонного типа
- •44. Трехсводчатые станции колонного типа
- •46. Эскалаторный комплекс
- •Вестибюли
- •47. Вентиляция линий метрополитенов
- •48. Разновидности открытого способа работ
- •49. Виды закрытых способов работ по сооружению станций
29.Основи розрахунку щитів
Основні геометричні розміри щита визначають для немеханізованих щитів в залежності від діаметра обробки і умов проходки тунелю. Зовнішній діаметр оболонки щита Dщ обумовлений діаметром обробки d, товщиною оболонки δ і розміром будівельного зазору е між обробкою і внутрішньою поверхнею оболонки, необхідного для монтажу кільця обробки і ведення щита на кривих ділянках траси. Отже,
Для перегінних щитів приймають δ =30-40мм, для станційних δ=50-80мм. Повна довжина щита поверху:
Де Lнч – ширина ножової частини, м;
Lок – ширина опорного кільця, м;
Lхо – довжина хвостової оболонки щита, м.
Довжину ножового кільця призначають 1-1,4м.
Довжина опорного кільця Lок визначають з умови:
b – ширина кільця оправи.
Довжина хвостової оболонки:
де l1=(1,2…2,2)b - довжина перекриття кілець обробки, l2=0,6 м - довжина частини щитового домкрата, виступаючої під оболонку, l3=0,15 м – величина зазору між опорною плитою щитового гідроциліндра і торцевою площиною оправи.
Коефіцієнт маневреності щита:
Для щитів великого діаметру М=0,4 - 0,75; для середнього 0,75 – 1; для малого менше 1.
Приблизна вага щита:
Розрахунок зусиль пересунення щита.
Величина необхідного повного зусилля щитових гідроциліндрів:
,
R – загальна сила граничного опору.
ЇЇ знаходять за формулою:
,
де R1 – опір щиту породи по лобовій поверхні, R2 - опір щиту породи по зовнішній поверхні, R3 - опір щиту частини кріплення, яке розміщене піл хвостовою оболонкою, R4 - опір щиту частині щитового комплексу, який переміщується разом із щитом.
Зусилля одного гідроциліндру:
де n – кількість гідроциліндрів, які визначаються з конструктивних міркувань залежно від діаметра щита (2…3 шт на 1 нормальний блок).
30.Укладальники збірних тунельних обробок
Д
ля
зведення збірної тунельної обробки
застосовують спеціальні механічні
пристрої - укладальники. Механізми,
призначені
для складання тюбінгових обробок зі
зв'язками розтягування,
називають
тюбінгоукладальниками,
а
для залізобетонної блочної оправи -
блокоукладальниками.
За
призначенням розрізняють укладальники
для щитової проходки тунелів,
бесщітовой
(еректорної)
проходки,
для
проходки похилих тунелів.
За
конструктивною схемою укладальники
поділяють на три основні групи:
важільні,
дугові
та стрілові.
У
щитовому прохідницькому комплексі
укладальники розміщують безпосередньо
на щиті або на окремій опорній
металоконструкції.
Для монтажу
збірної обробки укладальні механізми
повинні мати, принаймні, три ступеня
рухливості, що забезпечують переміщення
монтуємого елемента обробки по радіальному
напрямку в поперечному перерізі тунельної
виробки, кільцевому і поздовжньому
вздовж осі тунелю. Найбільш просто такий
набір переміщень монтуємого елемента
здійснюється широко поширеними важільними
укладальниками, робочий орган яких
обертається в площині,
перпендикулярної
осі тунелю,
і
зміщується по осі тунелю.
У
технологічних прохідницьких комплексах,
які
слідують за механізованими щитами,
процеси
транспортування грунту від щита і збірки
обробки часто поєднують.
Щоб
зробити ці процеси незалежними один
від одного,
укладальники,
що
входять до складу технологічних
комплексів,
конструктивно
виконують з порожнім валом або кільцевими
й дуговими для розміщення транспортера
всередині укладального механізму.
Залежно
від типу обробки, розмірів її поперечного
перерізу укладальники переміщуються
по опорах-кронштейнах,
що встановлюються на
підвищеномурівні,
близькому
до горизонтального діаметру кільцевої
обробки, на опорах-стійках
або
на лотковій частині тунелю.
Укладальники
важільного і кільцевого типу одержали
найбільше застосування в тунелебудуванні.
Важільний
використовують в основному при проходці
тунелів немеханізованими або частково
механізованими щитами,
а
також при безщітовій проходці.
Кільцеві
входять до складу технологічних
прохідницьких комплексів механізованих
щитів.
Для складання обробки з великих залізобетонних блоків використовують дугові укладальники.