
- •1. Поняття множини і елемента множини. Порожня множина
- •2. Переріз множин
- •3. Доповнення підмножини. Поділ множини на підмножини, що попарно не перетинаються (на класи). Приклади класифікації.
- •5. Понятття бінарного відношення між елементами однієї множини. Способи задання бінарних відношень, їх властивості: рефлективність, симетричність, транзитивність.
- •6. Відношення еквівалентності і порядку. Зв’язок відношення еквівалентності із розбиттям множин на класи.
- •7. Поняття відповідності між множинами. Способи задання відповідностей. Відповідність, обернена даній. Взаємно однозначна відповідність. Рівнопотужні множини.
- •8. Теоретико-множикний зміст кількісного натурального числа і нуля.
- •10. Теоретико-множинний смисл суми двох цілих невід’ємних чисел. Існування суми, її єдність. Закони додавання. Визначення відношення «менше» через додавання.
- •11. Теоретико-множинний зміст різниці цілих невід'ємних чисел.Необхідна і достатня умова існування різниці і її єдність
- •12. Правила віднімання числа від суми і суми від числа.
- •13 Алгоритм додавання в десятковій системі числення.
- •14. Алгоритм віднімання в десятковій системі числення.
- •15. Означення добутку цілих невід’ємних чисел через суму і через чисельність декартового добутку скінчених множин. Існування добутку, його єдність, закони множення.
- •19. Алгоритм ділення в десятковій системі числення.
- •20. Поняття величини та її вимірювання. Властивості скалярних величин.
- •22. Довжина та її вимірювання. Властивості числових значень довжини. Стандартні одиниці довжин.
- •24. Маса тіла, її основні властивості і вимірювання. Стандартні одиниці маси. Об’єм і його вимірювання, властивості, стандартні одиниці об’єму.
- •25 Поняття про час, його властивості
- •26 Залежність між величинами: ціна, кількість, вартість; швидкість, час, відстань.
- •27Вирази. Числові вирази. Вирази я змінними, Область визначення виразів. Тотожні перетворення виразів. Поняття тотожності
- •28Поняття числових рівностей. Основні властивості істинних числових рівностей
- •29Поняття числових нерівностей. Основні властивості істинних числових нерівностей
- •30 Рівняння з однією змінною
- •31Нерівності, що містять змінну і їх розв'язування
- •32 Числові функції
- •1.Функції можна задати за допомогою графіка.
- •33 Пряма пропорційність Обернена пропорційність, їх властивості і графік. Лінійна функція
- •34 Поняття дробу і додатного раціонального числа
10. Теоретико-множинний смисл суми двох цілих невід’ємних чисел. Існування суми, її єдність. Закони додавання. Визначення відношення «менше» через додавання.
Означення: Сумою цілих невід’ємних чисел а і b називають число елементів в об’єднанні неперетинних множин А і В, таких, що n(A)=a i n(B)=b.
Сума а+b не залежить від вибору неперетинних множин А і В, таких, що n(A)=a, n(B)=b. Крім того, сума цілих невід’ємних чисел завжди існує і єдина. Іншими словами які б два цілих невід’ємних числа а і b ми не взяли, завжди можна знайти їх суму – ціле невід’ємне число с, воно буде єдиним для даних чисел а і b. Існування і єдність суми випливає із існування і єдності об’єднання двох множин.
Дія за допомогою якої знаходять суму називається додаванням, а числа, які додають, - доданками.
Закони додавання: переставний і сполучний.
Для довільних цілих невід’ємних чисел а і b виконується рівність, a+b=b+a. Для будь-яких цілих невід’ємних чисел а, b, c виконується рівність: (a+b)+c=a+(b+c), тобто має місце сполучний закон.
Сполучний закон показує, як можна знаходити суму трьох доданків: для цього досить додати перший доданок і другий і до одержаного числа додати третій доданок, або додати перший доданок до суми другого і третього. Сполучний закон не передбачає перестановки доданків.
При переставному законі - сума не зміниться при будь-якій перестановці доданків, а при сполучному – сума не зміниться при будь-якому групуванні доданків.
Із переставного і сполучного законів випливає, що сума декількох доданків не зміниться, якщо їх переставляти будь-яким способом і якщо будь-яку їх групу взяти в дужки..
Визначення відношення «менше» через додавання:
Означення: Число а менше числа b тоді, коли існує таке натуральне число с, що а+с=b.
11. Теоретико-множинний зміст різниці цілих невід'ємних чисел.Необхідна і достатня умова існування різниці і її єдність
Означення. Різницею цілих невід'ємних чисел а і b називається число елементів в доповненні множини В до множини А таких, що n(А)=а, n(В)=b, ВсА.
а-b=n(А\В), а=n(А), b= n(В), ВсА
Отже, різниця цілих невід'ємних чисел а і b існує тільки тоді, коли b<а. Дія, за допомогою якої знаходять різницю а-b, називається відніманням, число а - зменшуваним, число b - від'ємником.
Часто, щоб перевірити правильність виконання дії віднімання, звертаємось до додавання. Tому, то існує зв'язок між діями віднімання і додавання.
Означення. Різницею цілих невід'ємних чисел а і b називається таке ціле невід'ємне число с, сума якого і числа b, дорівнює а.
Кажуть, що дія віднімання є оберненою до дії додавання. Виходячи із другого означення різниці, доведемо такі теореми.
Теорема. Різниця цілих невід'ємних чисел а і b існує тоді і тільки тоді, колиb≤а.
Доведення. Якщо а=b, то а-b=0, і. значить, різниця а-b існує.
Теорема. Якщо різниця цілих невід'ємних чисел а і b існує, то вона єдина.
В початковому курсі математики вперше віднімання цілих невід'ємних чисел розглядається на основі практичних вправ, пов'язаних з виділенням підмножини даної множини і утворення нової множини - доповнення виділеної підмножини