
- •1. Поняття множини і елемента множини. Порожня множина
- •2. Переріз множин
- •3. Доповнення підмножини. Поділ множини на підмножини, що попарно не перетинаються (на класи). Приклади класифікації.
- •5. Понятття бінарного відношення між елементами однієї множини. Способи задання бінарних відношень, їх властивості: рефлективність, симетричність, транзитивність.
- •6. Відношення еквівалентності і порядку. Зв’язок відношення еквівалентності із розбиттям множин на класи.
- •7. Поняття відповідності між множинами. Способи задання відповідностей. Відповідність, обернена даній. Взаємно однозначна відповідність. Рівнопотужні множини.
- •8. Теоретико-множикний зміст кількісного натурального числа і нуля.
- •10. Теоретико-множинний смисл суми двох цілих невід’ємних чисел. Існування суми, її єдність. Закони додавання. Визначення відношення «менше» через додавання.
- •11. Теоретико-множинний зміст різниці цілих невід'ємних чисел.Необхідна і достатня умова існування різниці і її єдність
- •12. Правила віднімання числа від суми і суми від числа.
- •13 Алгоритм додавання в десятковій системі числення.
- •14. Алгоритм віднімання в десятковій системі числення.
- •15. Означення добутку цілих невід’ємних чисел через суму і через чисельність декартового добутку скінчених множин. Існування добутку, його єдність, закони множення.
- •19. Алгоритм ділення в десятковій системі числення.
- •20. Поняття величини та її вимірювання. Властивості скалярних величин.
- •22. Довжина та її вимірювання. Властивості числових значень довжини. Стандартні одиниці довжин.
- •24. Маса тіла, її основні властивості і вимірювання. Стандартні одиниці маси. Об’єм і його вимірювання, властивості, стандартні одиниці об’єму.
- •25 Поняття про час, його властивості
- •26 Залежність між величинами: ціна, кількість, вартість; швидкість, час, відстань.
- •27Вирази. Числові вирази. Вирази я змінними, Область визначення виразів. Тотожні перетворення виразів. Поняття тотожності
- •28Поняття числових рівностей. Основні властивості істинних числових рівностей
- •29Поняття числових нерівностей. Основні властивості істинних числових нерівностей
- •30 Рівняння з однією змінною
- •31Нерівності, що містять змінну і їх розв'язування
- •32 Числові функції
- •1.Функції можна задати за допомогою графіка.
- •33 Пряма пропорційність Обернена пропорційність, їх властивості і графік. Лінійна функція
- •34 Поняття дробу і додатного раціонального числа
28Поняття числових рівностей. Основні властивості істинних числових рівностей
Означення. Два числові вирази, з'єднані знаком "дорівнює" називаються числовою рівністю.
Нехай а і b два числові вирази. Речення а=Ь числова рівність. Наприклад, 3+2 і 4-1 два числові вирази. 3+2=4-1 числова рівність хибна. Якщо сполучимо знаком рівності 14:2 і 5+2, отримаємо істинну числову рівність 14:2=5+2. Отже, рівність -це істинне чи хибне висловлення. Якщо числові значення виразів у лівій і правій частині істинної числової рівності співпадають, то отримаємо істинну числову рівність
Властивості рівностей
1.Якщо до обох частин істинної числової рівності а=Ь додати один і той самий числовий вираз с, шо має смисл, то отримаємо істинну числову рівність. a=b—>a+c=b+c.
2. Якою обидві частини: істинної числової рівності а=Ь помножити на один і той самий числовий вираз с, що має смисл, то отримаємо істинну числову рівність. а=Ь =>
29Поняття числових нерівностей. Основні властивості істинних числових нерівностей
Означення. Два числові вирази, з'єднані знаками > ("більше") або < ("менше"), називають числовою нерівністю. Наприклад, 6-4>5, 2:2+6<10 , 7-2>3-1 - це все нерівності, причому перша з них хибна, а друга і третя істинні. Числові рівності або нерівності не мають смислу, якщо в одній із його частин є вирази, в яких міститься операція ділення на 0.
Властивості нерівностей
1. Якщо до обох частин істинної числової нерівності додати один і той самий числовий вираз, що має смисл, то отримаємо істинну числову нерівність. а>Ь=> а+с > Ь+с
2.Якщо обидві частини істинної числової нерівності а>Ь помножити на один і той же додатний числовий вираз, то отримаємо істинну числову нерівність. ас > bс.
3. Якщо обидві частини істинної числової нерівності а>Ь помножити на від'ємний числовий вираз і поміняти при цьому знак нерівності на протилежний, то отримаємо істинну числову нерівність ас<Ьс.
30 Рівняння з однією змінною
Означення Нехай f(x) і g(x) - два вирази із змінною х і областю визначення X. Висловлювальна форма виду f(x)=g(x) називається рівнянням з однією змінною.
Значення змінної х, яке перетворює рівняння в істинну числову рівність, називається коренем рівняння з однією змінною. Розв'язати рівняння - означає знайти множин)' його коренів.
Означення.^ Два рівняння f1(x)=g1(x) і f2(x)=g2(x) називаються рівносильними, якщо множини їх коренів співпадають.
Теорема 1. Нехай рівняння f(x)=g(x) задано на множині X і h(x) - вираз, який визначений на цій же множині. Тоді рівняння f(x)=g(x)(l)і\ f(x)+h(x)=g(x)+h(x)(2) рівносильні.
.
З цієї теореми випливають такі наслідки.
1.Якщо до обох частин рівняння додати одне і те ж число, то отримаємо рівняння, рівносильне даному.
2.Якщо який-небудь доданок (числовий вираз чи вираз із змінною) перенести з однієї частини рівняння в іншу,, замінивши при цьому знак доданка на протилежний, то отримаємо рівняння., рівносильне даному.
Теорема_2 Нехай рівняння f(x)~g(x) задано на множиш X і h(x) вираз, який визначений на цій же множині, такий, що не перетворюється в нуль ні при яких значеннях хX. Тоді рівняння f(x)=g(x) \f(x)-h(x):=g(x -h(x) рівносильні.
Іншими словами: якщо обидві частини рівняння з областю визначення X помножити на один і той же вираз, який визначений на множині X і не перетворюється в нуль на ній, то отримаємо нове рівняння, рівносильне даному.
Наслідок, який випливає з теореми 2. -Якщо обидві частини рівняння помножити або поділити на одне і те ж число, відмінне від нуля, то отримаємо рівняння, рівносильне даному.