
- •1._Граматика української мови. Основні грамаичні поняття: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія
- •2._ Морфологія як розділ мовознавства. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові
- •3_Іменник як частина мови. Лексичне значення, морфолог. Ознаки, синтаксична роль. Особливості функціонування іменників у мові змк
- •4_Граматичні категорії іменника. Категорія роду її значення,морфологічне,морфологічне, синтаксичне та лексичне вираження.
- •Історія виникнення.
- •Належність іменників до того чи іншого роду визначається їх морфологічними ознаками:
- •Синтаксичні зв'язки бувають єдиним виразником роду деяких невідмінюваних запозичених іменників:
- •Іменники чоловічого роду
- •Іменники жіночого роду
- •Іменники середнього роду
- •Іменники спільного роду
- •Рід абревіатур
- •Рід незмінюваних іменників
- •5_Категорія числа. Її значення та граматичні засоби вираження. Ім.,які вжив. У формах однини та множини. Ім., що мають тільки форми одн. Чи тільки форми множ.
- •6_Категорія відмінка. Відмінкова система сучасн.Укр.Літературн.Мови. Осн.Знач-ня відмінків.
- •7_Словозміна іменників. Принципи поділу іменників на відміни та групи. Невідмінювані іменники.
- •8_Особливості відмінювання іменників 1 відміни.
- •9_ Особливості відмінювання іменників 2 відміни.
- •10_ Особливості відмінювання іменників 3 та 4 відміни.
- •11_ Поняття про прикметник як частину мови. Лексико-граматичні розряди прикметників.
- •12_Формальне та функціональне співвідношення між короткими та повними прикметниками. Стягнені та нестягнені форми повних прикм.
- •14_Особливості відмінювання прикметників.
- •15_Числівник як частина мови. Функціональні розряди
- •16. Особливості відмінювання різних розділових числівників.
- •18. Поняття про дієслово як частину мови. Система дієслівних утворень в українській літературній мові. Поділ дієслів на дієвідміни. Особливості вживання дієслівних форм у мові змк.
- •19.Категорія виду дієслова . Способи творення форм доконаного та не доконаного виду. Довидові та одно видові дієслова.
- •20. Категорія перехідності-неперехідності та стану дієслова.
- •21. Категорія способу дієслова, особливості творення за значенням.
- •22. Категорія особи та числа дієслова. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова.
- •23.Категорія часу та числа дієслова. Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові, їх творення та значення.
- •24. Дієприкметник як особлива форма дієслова.
- •25.Дієпрслівник як особлива форма дієслова. Творення та синтаксична роль дієприслівників.
- •27.Прийменник, як част. Мов. Правопис прийменників.
- •28. Сполучник. Семантико-синтаксичні функції сполучників.
- •29.Частки. Функціонально-комунікативний аналіз різних розрядів часток.
- •30. Вигуки як частина мови.Звуко наслідувальні слова.
- •Синтсксис як розділ граматики. Типи синтаксичних одиниць. Синтаксичні зв*язки семантико-синтаксичні відношення.
- •Поняття про словосполучення як одиницю синтаксису. Типи словосполучень.
- •§ 4. Типи словосполучень за семантико синтаксичними відношеннями між головним і залежним словами
- •§ 5. Граматичні зв'язки слів у словосполученні
- •Граматичні зв’язки між компонентами словосполучення. Види підрядного зв’язку
- •Семантико- синтаксичні відношення у словосполученнях. Прості та складні словосполучення.
- •Головні компоненти двоскладного речення:структурно- семантичні характеристики, засоби вираження в українській мові.
- •Поняття про односкладне речення. Структурно-семантичні різновиди односкладних речень: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові.
- •Структурно- семантичні різновиди односкладних речень:безособові, інфінітивні, номінативні.
- •Другорядні члени речення:засоби вираження та їх роль у речення
- •Повні та неповні речення. Структурно-семантичні різновиди неповних речень. Комунікативні умови їх функціонування.
- •.Поняття про ускладнених речень. Основні різновиди ускладнених речень
- •Речення з однорідними членами речення. Узагальнювальні слова при однорідних членах. Розділові знаки .
- •Речення з відокремленими другорядними членами . Основні умові відокремлення.
- •Відокремлення означень і прикладок, засоби їхнього вираження. Пунктуація при відокремлених означеннях.
- •§ 5. Відокремлені прикладки
- •Відокремлення обставин. Пунктуація при відокремлених обставинах.
- •15. Відокремлені обставини. Пунктуація
- •16.Уточнювальні слова та звороти у складі простого речення, їх синтаксична роль. Пунктуація в реченнях з уточнювальними членами
- •17. Вставні та вставлені конструкції у структурі поширеного речення. Функціонально-семантичні різновиди вставних конструкцій
- •18. Звертання. Значення та способи вираження звертання, його місце у речення. Інтонація при звертанні
- •19. Еквіваленти речення як ускладнювальний компонент структури простого речення
- •20. Складне речення як синтаксична одиниця. Визначальні семантичні та граматичні ознаки складного речення. Засоби зв’язку частин складного речення
- •21. Класифікація складних речень
- •22.Складносурядні речення.Структурно-семантичні типи складносурядних речень. Пунктуація
- •Складносурядне речення з протиставними сполучниками[ред.]
- •23. Складнопідрядні речення та їх типи. Функції сполучних слів і сполучників у складнопідрядному реченні. Пунктуація у складнопідрядних реченнях
- •24. Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним і означальним
- •25. Різновиди складнопідрядних речень з підрядними обставинними
- •26. Безсполучникові складні речення. Засоби синтаксично зв’язку у складному безсполучниковому реченні. Розділові знаки.
- •27.Складні неелементарні речення з різними типами синтаксичного зв’язку
- •28.Поняття про складне синтаксичне ціле як синтаксичну одиницю і компонент тексту. Період в українській мові,його структурні типи, особливості інтонації.
- •29. Пряма, непряма та невласне-пряма мова. Монолог, діалог, полілог.
- •30. Основи сучасної української пунктуації. Система розділових знаків. Структура речення та пунктуація
6_Категорія відмінка. Відмінкова система сучасн.Укр.Літературн.Мови. Осн.Знач-ня відмінків.
Поняття про категорію відмінка іменника
Категорія відмінка іменника служить для вираження відношень іменника до інших слів у реченні. Ця категорія є суто граматичною (відмінкові форми виступають засобами зв'язку іменників з іншими словами).
Структура категорії відмінка іменника
У сучасній українській мові категорію відмінка іменника складають сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Відмінок - граматична форма іменника, якою виражається те чи інше відношення ( суб'єктне, об'єктне, означальне, обставинне ) іменника до інших слів у словосполученні і реченні. Кожне з цих відношень і становить граматичне значення відмінкової форми.
Називний відмінок називається прямим, усі інші - непрямими.
Усі відмінки, окрім називного та кличного, можуть вживатися з прийменником. Місцевий відмінок вживається тільки з прийменником.
Не змінюються за відмінками:
іншомовні слова з кінцевим голосним: Декларуа, меню, кіно, але пальто, пальта;
жіночі прізвища на приголосний та -о: Ковальчук, Шевченко;
російські прізвища на -ово, -аго, -их: Дурново, Живаго, Черних;
абревіатури: НТР,але вузу, ЛАЗом;
складноскорочені слова типу завскладу, замдекана.
Cпособи вираження відмінкових форм
Відмінкові форми виражаються за допомогою:
закінчень ( ластівк-а, ластівк-у);
закінчень і прийменників ( до ластівк-и, на ластівц-і);
синтаксичних зв'язків з іншими словами ( чисте купе - бачу купе - милуюся купе).
Основні значення відмінків
НАЗИВНИЙ
1) суб'єкта, виконавця дії 1) Віє вітер з-під воріт.
2) об'єкта (у пасивних конструкціях) 2) Туман розгонився вітрами по долині.
РОДОВИЙ
1) суб'єкта 1) виступ академіка
2) об'єкта 2) не боятися дощу
3) ознаки 3) хатина зайчика
4) обставини (час, місце, причина, спосіб дії) 4) кататися протягом дня, стати біля столу, замовкнути від несподіванки, сміятися до сліз
ДАВАЛЬНИЙ
1) суб'єкта (у безособових реченнях) 1) наснилося матері
2) об'єкта 2) подарувати сестричці
3) обставини (якщо вживається з похідними прийменниками) 3) змінився всупереч прогнозам
ЗНАХІДНИЙ
1) об'єкта 1) передплатити газету
2) обставини 2) прийти на заняття
3) ознаки 3) зошит у клітинку
ОРУДНИЙ
1) суб'єкта 1) мати з дочкою, затверджений радою план
2) об'єкта 2) копати лопатою
3) ознаки 3) ніс картоплею
4) обставини (час, місце, спосіб дії) 4) працює ночами, лежить під столом, дивиться вовком
МІСЦЕВИЙ
1) обставини (час, місце дії) 1) стоїть при дорозі, прийти о восьмій годині
2) об'єкта 2) грати на скрипці
3) ознаки 3) баба по матері
КЛИЧНИЙ
1) суб'єкта 1) Маріє, іди сюди.
2) об'єкта 2) Я піймаю тебе, лисичко!
Система відмінків у сучасній українській літературній мові.
У сучасній українській мові є шість відмінкових форм, до кожної з яких можна поставити окремі питання. Крім того в систему відмінкових форм включається також клична форма, вживана для вираження звертання. Відмінки є такі:
Називний – питання до нього хто? що?
Родовий » кого? чого?
Давальний » кому? чому?
Знахідний » кого? що?
Орудний » ким? чим?
Місцевий » на кому? на чому?
/Клична форма/ » -
Шість відмінків в українській мові виявляється на матеріалі не одного ізольованого іменника, навіть не однієї відміни, а на основі зіставлення форм усіх типів відмінювання.
Так, при відмінюванні іменника ніч в однині визначається тільки три форми (ніч, но́чі, ні́ччю), у множині — п'ять (но́чі, ноче́й, ноча́м, ноча́ми, в ноча́х). Шляхом зіставлення форм однини і множини переконуємося, що форма однини но́чі співвідносна з трьома формами множини (ноче́й, ноча́м, в ноча́х).
Отже, деякі відмінкові форми багатофункціональні. Наприклад, вітчи́зні, ба́тькові —давальний і місцевий відмінки, бригади́ра родовий і знахідний відмінки, пі́сні — родовий, давальний і місцевий відмінки, село́, теля́ — називний і знахідний відмінки.
Разом з тим деякі відмінки окремих груп іменників можуть мати і дві і навіть три паралельні відмінкові форми. Наприклад, давальний відмінок ду́бу і ду́бові, місцевий відмінок на кобзарю́, на кобзаре́ві і на кобзарі́.