6_Категорія відмінка. Відмінкова система сучасн.Укр.Літературн.Мови. Осн.Знач-ня відмінків.

Поняття про категорію відмінка іменника

Категорія відмінка іменника служить для вираження відношень іменника до інших слів у реченні. Ця категорія є суто граматичною (відмінкові форми виступають засобами зв'язку іменників з іншими словами).

Структура категорії відмінка іменника

У сучасній українській мові категорію відмінка іменника складають сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Відмінок - граматична форма іменника, якою виражається те чи інше відношення ( суб'єктне, об'єктне, означальне, обставинне ) іменника до інших слів у словосполученні і реченні. Кожне з цих відношень і становить граматичне значення відмінкової форми.

Називний відмінок називається прямим, усі інші - непрямими.

Усі відмінки, окрім називного та кличного, можуть вживатися з прийменником. Місцевий відмінок вживається тільки з прийменником.

Не змінюються за відмінками:

іншомовні слова з кінцевим голосним: Декларуа, меню, кіно, але пальто, пальта;

жіночі прізвища на приголосний та -о: Ковальчук, Шевченко;

російські прізвища на -ово, -аго, -их: Дурново, Живаго, Черних;

абревіатури: НТР,але вузу, ЛАЗом;

складноскорочені слова типу завскладу, замдекана.

Cпособи вираження відмінкових форм

Відмінкові форми виражаються за допомогою:

закінчень ( ластівк-а, ластівк-у);

закінчень і прийменників ( до ластівк-и, на ластівц-і);

синтаксичних зв'язків з іншими словами ( чисте купе - бачу купе - милуюся купе).

Основні значення відмінків

НАЗИВНИЙ

1) суб'єкта, виконавця дії 1) Віє вітер з-під воріт.

2) об'єкта (у пасивних конструкціях) 2) Туман розгонився вітрами по долині.

РОДОВИЙ

1) суб'єкта 1) виступ академіка

2) об'єкта 2) не боятися дощу

3) ознаки 3) хатина зайчика

4) обставини (час, місце, причина, спосіб дії) 4) кататися протягом дня, стати біля столу, замовкнути від несподіванки, сміятися до сліз

ДАВАЛЬНИЙ

1) суб'єкта (у безособових реченнях) 1) наснилося матері

2) об'єкта 2) подарувати сестричці

3) обставини (якщо вживається з похідними прийменниками) 3) змінився всупереч прогнозам

ЗНАХІДНИЙ

1) об'єкта 1) передплатити газету

2) обставини 2) прийти на заняття

3) ознаки 3) зошит у клітинку

ОРУДНИЙ

1) суб'єкта 1) мати з дочкою, затверджений радою план

2) об'єкта 2) копати лопатою

3) ознаки 3) ніс картоплею

4) обставини (час, місце, спосіб дії) 4) працює ночами, лежить під столом, дивиться вовком

МІСЦЕВИЙ

1) обставини (час, місце дії) 1) стоїть при дорозі, прийти о восьмій годині

2) об'єкта 2) грати на скрипці

3) ознаки 3) баба по матері

КЛИЧНИЙ

1) суб'єкта 1) Маріє, іди сюди.

2) об'єкта 2) Я піймаю тебе, лисичко!

Система відмінків у сучасній українській літературній мові.

У сучасній українській мові є шість відмінкових форм, до кож­ної з яких можна поставити окремі питання. Крім того в систему відмінкових форм включає­ться також клична форма, вживана для вираження звертання. Відмінки є такі:

Називний – питання до нього  хто? що?

Родовий » кого? чого?

Давальний  » кому? чому?

Знахідний »  кого? що?

Орудний   »   ким? чим?

Місцевий »  на кому? на чому?

/Клична форма/ »                                   -

Шість відмінків в українській мові виявляється на матеріалі не одного ізольованого іменника, навіть не однієї відміни, а на основі зіставлення форм усіх типів відмінювання.

Так, при відмінюванні іменника ніч в однині визначається тільки три форми (ніч, но́чі, ні́ччю), у множині — п'ять (но́чі, но­че́й, ноча́м, ноча́ми, в ноча́х). Шляхом зіставлення форм однини і множини переконуємося, що форма однини но́чі співвідносна з трьома формами множини (ноче́й, ноча́м, в ноча́х).

Отже, деякі відмінкові форми багатофункціональні. Наприклад, вітчи́зні, ба́тькові —давальний і місцевий відмінки, бригади́ра родовий і знахідний відмінки, пі́сні — родовий, давальний і мі­сцевий відмінки, село́, теля́ — називний і знахідний відмінки.

Разом з тим деякі відмінки окремих груп іменників можуть мати і дві і навіть три паралельні відмінкові форми. Наприклад, давальний відмінок ду́бу і ду́бові, місцевий відмінок на кобзарю́, на кобзаре́ві і на кобзарі́.