26. Безсполучникові складні речення. Засоби синтаксично зв’язку у складному безсполучниковому реченні. Розділові знаки.

безсполучникові складні речення - це такі речення, предикативні частини яких об'єднуються в одне ціле тільки інтонацією, без сполучників і сполучних слів. Головним засобом зв’язку є інтонація.

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між предикативними частинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

1. Кома ставиться між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи спільність дій: Засвітить місяць, засяють зорі, Земля потоне в сріблястім морі (Олесь).

2. Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну змістову самостійність або значно поширені й уже мають у своєму складі розділові знаки, між ними ставиться крапка з комою: В грудях жвавість росте; думка кличе вперед; знов я повен надії і віри (Граб.); Од зеленого берега ніби повіяло холодком; холодок ніби лащився до лиця, милував його, влив в тіло розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість (Н.-Лев.).

3. Двокрапка у безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої: Знаю я: моє ім 'я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (Сос); Ідеш: волошки у житах, березка в'ється по стеблині (Олесь);

б) якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться у першій (між частинами можна вставити сполучник тому що): Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило (Мак.).

4. Тире в безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо зміст предикативних частин зіставляється або протиставляється: Думав, доля зустрінеться - спіткалося горе (Шевч.);

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Лише, бувало, розплющиш очі - ласкавий світ б'є в вікно, в шибку зазирає веселий поранок, озивається лагідний материн голос (Горл,);

в) якщо у першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія у другій частині: Я входжу в ліс - трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Кост.); У товаристві лад -усяк тому радіє (Гл.);

г) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йшлося у першій: Вдаримо гучно ми в дзвони- всесвіт обійде луна (Чум.);

ґ) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно - заспівали скрипки (Тич.).

27.Складні неелементарні речення з різними типами синтаксичного зв’язку

З формально-синтаксичного погляду неелементарними (ускладненими) вважають речення, в яких функціонують однорідні члени речення, відокремлені другорядні члени, вставні і вставлені конструкції, звертання.).

З погляду семантико-синтаксичного, як і формально-синтаксичного, неелементарними (ускладненими) є речення з однорідними, відокремленими другорядними членами, вставними і вставленими конструкціями, звертаннями. Водночас до неелементарних (ускладнених) речень належать і такі, в яких наявні вторинні предикатні і субстанціальні синтаксеми прислівного та детермінантного характеру. Такі синтаксеми є похідними, вони витворилися з елементарних простих речень. Тому багато речень, що з формально-синтаксичного погляду є простими неускладненими, у семантико-синтаксичному плані є простими ускладненими, що утворилися внаслідок трансформації складних реченнєвих структур.

Щодо неелементарних (ускладнених, багатокомпонент-них) складних речень основним має бути кількісний критерій, оскільки наявність ще хоча б однієї предикативної одиниці зумовлює появу невластивих елементарному складному реченню ознак.

Неелементарними реченнями є складні безсполучникові конструкції, у яких поєднуються семантичні відношення однорідності та неоднорідності між частинами або ж наявні лише відношення семантичної неоднорідності, напр.: Поглянь: уся земля тремтить в палких обіймах ночі, лист квітці рвійно шелестить, траві струмок воркоче (О. Олесь); Маркові тільки не осягнути: скажи слово про нашу малоозброєність — враз тобі приточать зневір’я (К. Гордієнко).

Центральним типом неелементарних складних конструкцій є складнопідрядні багатокомпонентні речення: з послідовною підрядністю, з неоднорідною та однорідною супідрядністю, контаміновані утворення з різними комбінаціями послідовної підрядності та супідрядності. Тісніша структурно-семантична спаяність компонентів у цих реченнях, на відміну від інших типів неелементарних конструкцій, часто зумовлена передбачуваністю та обов’язковістю підрядних (оскільки переважають підрядні прислівні), напр.: Хто не бачив тебе, рідний краю, той не знає, на що здатна і чим багата наша рідна природа (М. Олійник); Потім Красов розповів, що його відділення пройшло в розташування ворога і з’ясувало, що німці відступили, залишивши невеличкий заслін автоматників (І. Багмут).

Складні конструкції з сурядністю і підрядністю, сполучниковим і безсполучниковим зв’язком, як правило, є неелементарними реченнєвими утвореннями, зрідка (за наявності значної кількості предикативних одиниць) вони можуть бути сполученнями речень. 

Складні неелементарні з формально-синтаксичного боку речення завжди є і семантично неелементарними, однак в останніх є чимало синтаксем, що засвідчують кількісну перевагу семантично елементарних простих речень над формально-синтаксичними. 

Складні неелементарні речення (сполучникові, безсполучникові, сполучниково-безсполучникові), що поділяються на рівні членування, на зовнішньому рівні можуть поєднувати прості й складні (елементарні і неелементарні), а також складні конструкції зі складними (вертикальною рискою показано зовнішній рівень членування): І то нічого, | що чигали круки, що проминуло так багато літ (Л. Костенко); Я спробував повзти, | але кулі віялом лягли переді мною, і я знову припав до снігу (І. Багмут); Досвідченіші вояки метнулись до багатших осель, | а він повернув у напівзабуту вуличку, де під копитом сполоханим дзвоном розбивались і зітхали калюжки, де, взявшись за руки, стояли в зелених спідничках верби-підлітки, за вербами входила в марево чи сон хата-білянка, а за нею в рахманну землю вгрузало сонце (М. Стельмах).

Отже, синтаксичні зв’язки у словосполученні, простому і складному реченнях певною мірою збігаються, хоча в кожній з названих одиниць виявляються специфічні особливості синтаксичного зв’язку. Тому слід диференціювати синтаксичні зв’язки на рівні словосполучення, простого і складного речення.  ускладнені речення з різними видами синтаксичного зв'язку:

а) речення з сурядним та підрядним зв'язком

б) речення з сурядним та безсполучниковим зв'язком, напр

в) речення з підрядним та безсполучниковим зв'язком

г) речення з сурядним, підрядним та безсполучниковим зв'язком