22. Категорія особи та числа дієслова. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова.

Охарактеризовані видові кореляції в межах лексико-семантичної групи дієслів зі значенням руху та

переміщення на основі дослідження двох груп дієслів (односпрямованого та різноспрямованого руху), з’ясовано,

що префікс при- змінює граматичне значення вихідної форми у відповідному контексті з локативними детермінантами.

Ключові слова: видова кореляція, дієслова руху, лексико-семантична група, односпрямовані /

різноспрямовані дієслова, перфектив, імперфектив, просторовий орієнтир.

Вид займає особливе місце в підсистемі категорій дієслова у силу свого зв‘язку з лексико-семантичними властивостями дієслів та окремої парадигми засобів вираження, тому останнім часом велика увага приділяється питанням, пов‘язаним з функціональними та семантичними особливостями видових форм.

Лексико-семантичній групі (ЛСГ) дієслів із значенням руху та переміщення присвячені праці багатьох як зарубіжних, так і вітчизняних мовознавців. Семантична структура дієслів руху була предметом досліджень І. Л. Сульженко, А. Г. Безрукова, Г. О. Конобєєвої (на матеріалі німецької мови), Л. П. Ковальової, Р. З. Назарової, Ю. І. Костенко (на матеріалі англійської мови), Г. К. Венедиктова (на матеріалі болгарської мови), З. М. Стрелкової (на матеріалі польської мови), Є. В. Чешко, С.О. Кузнецова (на матеріалі російської мови). Дієслова руху, їх семантичну структуру та окремі лексико-граматичні особливості в українському мовознавстві досліджували Т. П. Усатенко, В. С. Ільїн, М. П. Лесюк, Є. К. Тимченко, З. І. Іваненко, . Г. Войцехівська, В. М. Заханевич, В. М. Русанівський, І. Р. Вихованець та ін.

Однак багато особливостей семантики, словотворення і сполучуваності дієслів руху ще недостатньо висвітлені в українській мовознавчій літературі. Тому метою роботи є з‘ясування особливостей творення видової кореляції дієслів руху та переміщення з урахуванням таких питань: 1) проведення структурно- сематичного аналізу ЛСГ; 2) визначення яким чином форманти модифікують лексичне значення (ЛЗ) вихідної форми; 3) характеристика дієслів різноспрямованого та односпрямованого руху з огляду на можливість творення видової пари; 4) розгляд груп дієслів залежно від засобів та способів пересування; 5) визначення форманта, який змінює лише граматичне значення (ГЗ) вихідної форми.

Дієслова руху (пересування, переміщення) у просторі щодо якогось предмета чи предметів

відзначаються активністю вживання в українській та в інших слов‘янських мовах. Ядро цих дієслів становить невелика кількісно група співвідносних, спільнокореневих (виняток становить пара йти – ходити) пар слів, що протиставляються за ознакою одно- / різноспрямованості: лізти – лазити, нести – носити, брести – бродити і под., а також похідних від них перфективів: перенести, внести, понести, повиносити, пополазити, налазитися і т. п. Сюди належать дієслова, які вказують на пересування, але мають інші корені: крокувати, блукати, тинятися та ін.

Дієслова руху в їх основному значенні становлять одну з груп семантичного класу дієслів активної дії. Рідше у своєму переносному значенні вони можуть означати природні процеси або притаманну здатність рухатися (переважно різноспрямовані дієслова): Він швидко їхав повз село (В.Рибенок); Вчора йшов лапатий сніг (В.Рибенок); Пташеня маленьке, а вже літає (В.Рибенок).

У семантиці дієслова поєднані його реальне значення та значення форманта (префікса), який по-різному модифікує ЛЗ похідного перфектива. Так, при поєднанні з семантично значимим префіксом вихідне дієслово.

Безособові дієслова

Деякі дієслова означають дію або стан, що відбуваються самі по собі, без діючої особи (предмета). Такі дієслова називаються безособовими:

Світає, морозить, вечоріє, дощить.

У таких реченнях не може бути підмета.

Безособові дієслова змінюються лише за часами, їхні форми в теперішньому й майбутньому часі нагадують форми третьої особи однини (морозить), а в минулому — форму однини середнього роду (посутеніло, не спалося).

Безособові дієслова означають явища природи, психічний або фізичний стан людини.

Деякі дієслова можуть вживатися і в особовому, і в безособовому значенні:

Повіває прохолодою (повіває — безособове дієслово). Вітерець повіває (3-тя особа однини).