
- •1._Граматика української мови. Основні грамаичні поняття: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія
- •2._ Морфологія як розділ мовознавства. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові
- •3_Іменник як частина мови. Лексичне значення, морфолог. Ознаки, синтаксична роль. Особливості функціонування іменників у мові змк
- •4_Граматичні категорії іменника. Категорія роду її значення,морфологічне,морфологічне, синтаксичне та лексичне вираження.
- •Історія виникнення.
- •Належність іменників до того чи іншого роду визначається їх морфологічними ознаками:
- •Синтаксичні зв'язки бувають єдиним виразником роду деяких невідмінюваних запозичених іменників:
- •Іменники чоловічого роду
- •Іменники жіночого роду
- •Іменники середнього роду
- •Іменники спільного роду
- •Рід абревіатур
- •Рід незмінюваних іменників
- •5_Категорія числа. Її значення та граматичні засоби вираження. Ім.,які вжив. У формах однини та множини. Ім., що мають тільки форми одн. Чи тільки форми множ.
- •6_Категорія відмінка. Відмінкова система сучасн.Укр.Літературн.Мови. Осн.Знач-ня відмінків.
- •7_Словозміна іменників. Принципи поділу іменників на відміни та групи. Невідмінювані іменники.
- •8_Особливості відмінювання іменників 1 відміни.
- •9_ Особливості відмінювання іменників 2 відміни.
- •10_ Особливості відмінювання іменників 3 та 4 відміни.
- •11_ Поняття про прикметник як частину мови. Лексико-граматичні розряди прикметників.
- •12_Формальне та функціональне співвідношення між короткими та повними прикметниками. Стягнені та нестягнені форми повних прикм.
- •14_Особливості відмінювання прикметників.
- •15_Числівник як частина мови. Функціональні розряди
- •16. Особливості відмінювання різних розділових числівників.
- •18. Поняття про дієслово як частину мови. Система дієслівних утворень в українській літературній мові. Поділ дієслів на дієвідміни. Особливості вживання дієслівних форм у мові змк.
- •19.Категорія виду дієслова . Способи творення форм доконаного та не доконаного виду. Довидові та одно видові дієслова.
- •20. Категорія перехідності-неперехідності та стану дієслова.
- •21. Категорія способу дієслова, особливості творення за значенням.
- •22. Категорія особи та числа дієслова. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова.
- •23.Категорія часу та числа дієслова. Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові, їх творення та значення.
- •24. Дієприкметник як особлива форма дієслова.
- •25.Дієпрслівник як особлива форма дієслова. Творення та синтаксична роль дієприслівників.
- •27.Прийменник, як част. Мов. Правопис прийменників.
- •28. Сполучник. Семантико-синтаксичні функції сполучників.
- •29.Частки. Функціонально-комунікативний аналіз різних розрядів часток.
- •30. Вигуки як частина мови.Звуко наслідувальні слова.
- •Синтсксис як розділ граматики. Типи синтаксичних одиниць. Синтаксичні зв*язки семантико-синтаксичні відношення.
- •Поняття про словосполучення як одиницю синтаксису. Типи словосполучень.
- •§ 4. Типи словосполучень за семантико синтаксичними відношеннями між головним і залежним словами
- •§ 5. Граматичні зв'язки слів у словосполученні
- •Граматичні зв’язки між компонентами словосполучення. Види підрядного зв’язку
- •Семантико- синтаксичні відношення у словосполученнях. Прості та складні словосполучення.
- •Головні компоненти двоскладного речення:структурно- семантичні характеристики, засоби вираження в українській мові.
- •Поняття про односкладне речення. Структурно-семантичні різновиди односкладних речень: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові.
- •Структурно- семантичні різновиди односкладних речень:безособові, інфінітивні, номінативні.
- •Другорядні члени речення:засоби вираження та їх роль у речення
- •Повні та неповні речення. Структурно-семантичні різновиди неповних речень. Комунікативні умови їх функціонування.
- •.Поняття про ускладнених речень. Основні різновиди ускладнених речень
- •Речення з однорідними членами речення. Узагальнювальні слова при однорідних членах. Розділові знаки .
- •Речення з відокремленими другорядними членами . Основні умові відокремлення.
- •Відокремлення означень і прикладок, засоби їхнього вираження. Пунктуація при відокремлених означеннях.
- •§ 5. Відокремлені прикладки
- •Відокремлення обставин. Пунктуація при відокремлених обставинах.
- •15. Відокремлені обставини. Пунктуація
- •16.Уточнювальні слова та звороти у складі простого речення, їх синтаксична роль. Пунктуація в реченнях з уточнювальними членами
- •17. Вставні та вставлені конструкції у структурі поширеного речення. Функціонально-семантичні різновиди вставних конструкцій
- •18. Звертання. Значення та способи вираження звертання, його місце у речення. Інтонація при звертанні
- •19. Еквіваленти речення як ускладнювальний компонент структури простого речення
- •20. Складне речення як синтаксична одиниця. Визначальні семантичні та граматичні ознаки складного речення. Засоби зв’язку частин складного речення
- •21. Класифікація складних речень
- •22.Складносурядні речення.Структурно-семантичні типи складносурядних речень. Пунктуація
- •Складносурядне речення з протиставними сполучниками[ред.]
- •23. Складнопідрядні речення та їх типи. Функції сполучних слів і сполучників у складнопідрядному реченні. Пунктуація у складнопідрядних реченнях
- •24. Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним і означальним
- •25. Різновиди складнопідрядних речень з підрядними обставинними
- •26. Безсполучникові складні речення. Засоби синтаксично зв’язку у складному безсполучниковому реченні. Розділові знаки.
- •27.Складні неелементарні речення з різними типами синтаксичного зв’язку
- •28.Поняття про складне синтаксичне ціле як синтаксичну одиницю і компонент тексту. Період в українській мові,його структурні типи, особливості інтонації.
- •29. Пряма, непряма та невласне-пряма мова. Монолог, діалог, полілог.
- •30. Основи сучасної української пунктуації. Система розділових знаків. Структура речення та пунктуація
14_Особливості відмінювання прикметників.
Розрізняють такі різновиди відмінювання прикметників: відмінювання прикметників твердої та м’якої груп.
До твердої групи належать прикметники, основа яких закінчується твердим приголосним: білий, красивий, кореневий, дивовижний, заможний, пильний, Наталчин, сестрин.
Прикметники твердої групи в називному відмінку однини мають закінчення -ий, -а, -е: новий, нова, нове.
До м’якої групи належать прикметники, основа яких закінчується м’яким приголосним: давній, ранній, мужній, безкраїй, кутній, всесвітній, братній, прийдешній, внутрішній.
|
Прикметники м’якої групи вназивному відмінку однини мають закінчення -ій, -я, -є, а в словах з основою на й — -й, -є: всесвітній, всесвітня, всесвітнє; безкраїй, безкрая, безкрає.
У родовому, давальному і місцевомувідмінках однини відмінкові закінчення прикметників м’якої групи всіх трьох родів збігаються з відповідними відмінковими закінченнями прикметників твердої групи:великого — великому, синього — синьому.
У давальному і місцевому відмінках однини прикметники жіночого роду мають закінчення -ій-(-їй-): дружній сім’ї, молодій жінці, у смерековій хаті, на тихій вулиці.
В орудному відмінку однини прикметники жіночого роду з основою на шиплячий мають закінчення -ою: найбільшою частиною, лисячою норою, плакучою вербою.
У місцевому відмінку однини прикметники чоловічого і середнього роду можуть мати паралельні закінчення -ому, -ім: на синьому — на синім, на далекому — на далекім, на гарячому — на гарячім.
У називному відмінку множини прикметники всіх трьох родів твердої і м’якої груп мають закінчення -і, а в словах з основою на й — -ї: Наші мирні ліси і озера прозорі, земляки твої рідні, колгоспні лани, наші тихі орловські замріяні зорі вже давно виглядають тебе із війни.
15_Числівник як частина мови. Функціональні розряди
Числ́івник — самостійна частина мови, яка позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?
Числівники за значенням поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні бувають збірні, дробові, неозначено кількісні і власне кількісні.
Українські числівники змінюються за родами, числами та відмінками.
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні числівники означають одне число або кількість і відповідають на питання скільки? (три, одинадцять, тридцять чотири, семеро, три восьмих). Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі? (третій, одинадцята, тридцять четверте, двадцяті).
Функціональні розряди числівників : власне-кількісні, збірні, дробові, неозначено-кількісні, порядкові Кількісні числівники об’єднують кілька груп: 1) власне кількісні; 2) неозначе- но-кількісні; 3) збірні; 4) дробові. До кількісних числівників належать:
власне кількісні (один, двадцять три, сто сорок сім)
неозначено-кількісні (декілька, кільканадцять, кількадесят)
збірні (двоє, десятеро, тридцятеро)
дробові (дві шостих, сім десятих)
У реченні числівники можуть бути різними членами речення: І один у полі воїн (підмет); Семеро одного не ждуть (підмет, додаток); Одна ластівка весни не робить (означення). Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, додатка, означення, обставини: На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно; Два ведмеді в однім барлозі живуть; Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й бур'яне море...; Басейн Дніпра має площуп'ятсот чотири тисячі квадратних кілометрів.
За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:
Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато;
Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот;
Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий).