9_ Особливості відмінювання іменників 2 відміни.

II відміна. До другої відміни належать іменники чоловічого роду з кінцевим приголосним та -й або з закінченням -о, -е(товариш, вирій, батько, Дніпро, дідище), а також іменники середнього роду на -о, -е, -я (око, море, знання), крім тих, що при відмінюванні набувають суфіксів -ат-, -ят-, -ен- (лошати, теляти, племені). Іменники II відміни за кінцевим приголосним поділяються на три групи:тверду, м’яку і мішану.

До твердої групи належать іменники чоловічого і середнього роду, основа яких закінчується на -ар, -ер, -ир, -ор, -яр, у яких наголос при відмінюванні не переходить на закінчення (базар, інженер, жир, прапор, столяр, маляр).

До м’якої групи належать іменники, основа яких закінчується на твердий приголосний, крім шиплячих (очерет, лист, срібло, вікно), також іменники чоловічого роду, основа яких закінчується на м’який приголосний (учень, січень, хміль, щавель), іменники середнього роду, основа яких закінчується на м’який приголосний (зілля, узлісся, питання, бажання) та із закінченням -е (поле, сонце, горе), а також іменники, що закінчуються на -ар, -ир, у яких наголос при відмінюванні переходить з основи на закінчення (кобзар — кобзаря, вівчар — вівчаря).

До мішаної групи належать іменники, основа яких закінчується на шиплячий (чебрець, плач, дощ, плече, дворище), а також іменники чоловічого роду з суфіксом -яр, що означають професію чи рід занять, і наголосом у непрямих відмінках на закінченні (газетяр, тесляр, пісняр, різьбяр).

Особливості відм.

Іменники середнього роду в родовому однини вживаються із закінченням -а (-я): вікна, кола, поля, відчуття.

У формі множини родовий відмінок має закінчення: нульове (вікон, відер,узбіч, киян, знань); -ів (-їв): синів, хлопців, солов'їв; -ей:гостей, коней, плечей.

Окремі іменники середнього роду у родовому відмінку множини мають паралельні форми: відкриттів - відкрить, сердець - серць;

o удавальному відмінку однини імен ники мають паралельні закінчення -ові,-еві (-єві) та -у (-ю): батькові - батьку, журавлеві - журавлю, Сергієві - Сергію.

Примітка: Якщо в тексті вживається поряд кілька іменників чоловічого роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення -ові, -еві (-єві), а тоді -у, -ю: братові Василю, добродієві директору, Кравчукові Леоніду Макаровичу.

У давальному відмінку множини іменники послідовно мають закінчення -ам (-ям): братам, студентам, слухачам, хлопцям, знанням, морям;

o у знахідному відмінку іменники чоловічого роду, що є назвами істот, мають закінчення, спільне з родовим: в однині -а (-я): зустрів товариша, побачив журавля, у множині -ів,-ей: привітав друзів, злякався коней. Іменники чоловічого роду - назви неістот та іменники середнього роду мають закінчення в однині і множині, спільні з називним відмінком: тримає весло, прапор - весла, прапори.

Іменники чоловічого роду, що є назвами конкретних речей, мають паралельні форми: взяти олівець і олівця, ніж і ножа, стілець і стільця;

o в орудному відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення -ом: краном, Львовом, м'якої і мішаної -ем (-єм): конем, днищем, Гордієм. Іменники середнього роду із закінченням -а (-я) мають закінчення -ям: знанням, погруддям. У множині більшість іменників має закінчення -ами (-ями): товаришами, хрящами, скрипалями;

o у місцевому відмінку однини іменники мають такі закінчення: -ові,-еві (-єві) у назвах істот: на синові, вчителеві, Юрієві; -у (-ю) для назв істот і неістот: на батьку, на вчителю, на візку; -і (-1): на колесі, в лузі, на обрії.

У множині всі іменники мають закінчення -ах (-ях): на деревах, на днях;

o кличний відмінок вживається із закінченнями -у (-ю): батьку, сину, місяцю, Віталію; -е: школяре, брате, друже, Михайле, княже.

Кличний відмінок множини має форму, співзвучну з формою називного відмінка множини: думайте, українці!