1 Частина

1.1	1.2	1.3	1.4	1.5	1.6
а	в	в	б	А,д	А,д

1.7		1.8
А	5	А	1
Б	2	Б	3
В	3	В	4
Г	4	Г	2

2 Частина

2.1

Na₂SO₃ + 2НСl = 2NaCl + H₂О + SO₂↑;

2Na⁺ + S + 2Н⁺ + 2Сl^– = 2Na⁺ + 2Сl^– + Н₂O + SO₂↑;

2Н⁺ + S = Н₂O + SO₂↑.

2.2

Д ано: Розв’язання

m(Fe₃O₄) = 14,5 г. 1. Знаходимо кількість речовини залізної ожарини:

N (Fe) – ? v(Fe₃O₄) = w(Fe₃O₄): M(Fe₃O₄) =14,5 г : 232 г/моль =

= 0,0625 моль.

2. Знаходимо кількість формульних одиниць Fe₃O₄ в залізній ожарині: N(Fe₃O₄) = v(Fe₃O₄)·N_A = 0,0625 моль · 6,02 · 10²³ форм, од./моль =

= 3,7625 · 10²² форм. од.

3. Оскільки одна формульна одиниця залізної ожарини містить 3 атоми Феруму, то кількість атомів Феруму становить:

N(Fe) = 3N(Fe₃O₄) = 3 · 3,7625 · 10²² форм. од. = 1,12875 · 10²³ атомів. Відповідь: N(Fe) = 1,12875 • 10²³ атомів.

2.3

Д ано: Розв’язання

m₁(p-нy СН₃СООН) = 150 г; 1. Знаходимо масу оцтової кислоти в розчині:

m₂(CH₃COOH) = 9 % = 0,09; m(CH₃COOH) =

V(H₂O) = 100 мл = 100 cм³; = m(р-ну СН₃СООН) · w₁(CH₃COOH) =

ρ (Н₂O) = 1 г/см³. = 150 г · 0,09 = 13,5 г.

w₂(CH₃COOH)–? 2. Визначаємо масу води, яку додали до оцту:

m(H₂O) = V(H₂O) · ρ(Н₂O) = 100 см³ · 1 г/см³ = 100 г.

3. Визначаємо масу отриманого розчину:

m₂(р-ну СН₃СООН) = m₁ (р-ну СН₃СООН) + m(Н₂O) = 150 г + 100 г = 250 г.

4. Обчислюємо масову частку оцтової кислоти в отриманому розчині: w₂(CH₃COOH) = m(CH₃COOH): m₂(р-ну СН₃СООН) =

= 13,5 г : 250 г = 0,054 = 5,4 %.

Відповідь: w₂(CH₃COOH) = 5,4 %.

2.4

3 Частина

3.1

3C₂H₂ → C₆H₆;

C₆H₆ + Br₂→C₆H₅Br;

C₂H₂ + H₂ → С₂Н₄;

С₂Н₄ + Cl₂ → С₂Н₄Сl₂;

(або С₂Н₄ + HCl → С₂Н₅Сl).

3.2

Д ано: Розв’язання

m(техн. СuО) = 26 г; 1. Знаходимо масу чистого СuО:

w(Cu) = 16,64 г. x 16,64 г

w ₂ (домішок) – ? СuО + Н₂ = Сu + Н₂O.

80 г 64 г

Під час відновлення 80 г СuО утворюється 64 г Сu, а під час відновлення

х г СuО — 16,64 г Сu. Отже: x: 80 = 16,64 : 64.

Звідки х = (80 · 16,64): 64 = 20,8 (г).

2. Знаходимо масу домішок:

m(домішок) = m(техн. CuO) - m(CuO) = 26 г – 20,8 г = 5,2 г.

3. Обчислюємо масову частку домішок:

w (домішок) = m(дом.) : m(техн. СuО) = 5,2 г : 26 г = 0,2 = 20 %.

Відповідь: w(дом.) = 20 %.

3.3

Д ано: Розв’язання

m(р-ну Pb(N0₃)₂) = 120 г; 1. Знаходимо масу Pb(NO₃)₂ в розчині:

w(Pb(NO₃)₂ = 7,5 % = 0,075. m(Pb(NO₃)₂) = m(р-ну Pb(NO₃)₂) · w(Pb(NO₃)₂ =

V (H₂ + O₂) – ? = 120 г · 0,075 = 9 г.

2.Електроліз водного розчину Pb(NO₃)₂ відбувається відповідно до рів­няння реакції:

9 г х у

Pb(NO₃)₂ + 2Н₂O = Pb + Н₂ + O₂ + 2HNO₃.

331 22,4 л 22,4 л

3.Унаслідок електролізу 331 г Pb(NO₃)₂ утворюється 22,4 л Н₂, а внаслідок електролізу 9 г Pb(NO₃)₂ — xл Н₂. Отже: 9 : 331 = х : 22,4.

Звідки х = (9 · 22,4): 331 = 0,61 л.

4.Визначаємо об’єм O₂. Як видно з рівняння реакції: V(H₂) = V(O₂) = 0,61 л.

5.Знаходимо об’єм газів, який виділиться під час реакції:

V(H₂ + O₂) = V(H₂) + V(O₂) = 0,61 л + 0,61 л = 1,22 л.

Відповідь: V(H₂ + O₂) = 1,22 л.

24 ВАРІАНТ.