6 охорона праці

6.1 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях на ФОП «Липневич»

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. В поняття охорони праці входять і всі ті заходи, що спеціально призначені для створення особливих полегшених умов праці для жінок і неповнолітніх, а також працівників зі зниженою працездатністю.

Правове регулювання охорони праці охоплює розробку і прийняття загальних норм охорони праці, правил техніки безпеки і виробничої санітарії; проведення профілактичних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов праці, що попереджують виробничий травматизм та професійні захворювання; створення сприятливих умов праці і забезпечення її охорони на діючих підприємствах в процесі виконання працівниками своїх трудових обов'язків; систематичне поліпшення і оздоровлення умов праці безпосередньо з участю самих трудових колективів.

Правові норми, об'єднані терміном «охорона праці», включають в собі норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії. Відмінність норм з техніки безпеки від норм з виробничої санітарії визначається предметом, на регулювання якого спрямовані ті чи інші норми.

Розглянемо охорону праці на прикладі робочого місця менеджера з продажу товарів на ПрАТ «Берегиня».

6.1.1 Організація робочого місця

Оснащення робочого місця складається із сукупності засобів праці, необхідних для виконання конкретних трудових функцій, тобто основного технологічного і допоміжного обладнання; організаційного оснащення (оргтехніка, засоби зв'язку і сигналізації, робочі меблі, тара тощо); технологічного оснащення; робочої документації; засобів комунікації для подачі на робоче місце енергії, інформації, матеріалів, сировини та ін.

Робоче місце продавця на ФОП «Липневич» знаходиться в торговому залі розміром 10 м². Приміщення має все необхідне технологічне і організаційне оснащення (оргтехніка, засоби зв'язку і сигналізації, робочі меблі, робочі та вимірювальні інструменти, тощо).

Комплексне оснащення робочого місця забезпечує зручність роботи продавця, вільний доступ до всього технічного оснащення, ергономіку рухів та зручне переміщення по робочому залу.

Аналіз умов праці показує, що у приміщенні торгового залу продавця можуть негативно впливати наступні фізичні та психофізіологічні фактори:

– підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

– підвищена або знижена вологість повітря;

– недостатня освітленість робочого місця;

– нервово-психічні перевантаження (розумова перенапруга, перенапруга ПК);

– фізичні перевантаження (одноманітна поза викликає статичну втому).

6.1.2 Мікроклімат виробничих приміщень

Робота продавця за енерговитратами відноситься до категорії легких робіт Іа, Іб, тому повинні дотримуватися наступні вимоги згідно ДСН 3.3.6.042-99:

– оптимальна температура повітря – 220С (допустима – 20-240С), оптимальна відносна вологість – 40-60% (допустима – не більш 75%), швидкість руху повітря не більш 0,1 м/с.

Виміряні за допомогою приладів (психрометр Августа) температура та вологість у торговому залі відповідають вказаним у таблиці для теплого періоду року.

Розташований у приміщенні 1 ПК являеться джерелом тепловиділень, крім того для підтримання у приміщенні в холодний період року оптимальних параметрів мікроклімату використовуються нагріті поверхні опалювальної системи.

Нормованим показником ІЧВ являється гранично допустима густина потоку енергії Іг.д, Вт/м2, яка встановлюється в залежності від площі опромінюваної поверхні тіла людини (Sопр).

Нормовані рівні складають:

Іг.д =35 Вт/м2 при Sопр> 50%;

Іг.д =70 Вт/м² при Sопр ~ 25-50%;

Іг.д =100 Вт/м² при Sопр< 25%

6.1.3Освітлення робочого місця

Нормованим параметром природного освітлення згідно ДБН В.2.5–28 –2006 являється коефіцієнт природного освітлення (КПО). КПО встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт.

Робота продавця відноситься до робіт середньої точності (ІV розряд зорових робіт, мінімальний розмір об'єкту розрізнення складає 0,5-1,0мм), для яких при використанні бокового освітлення КПО=1,5%.

Для штучного освітлення нормованим параметром виступає Емін – мінімальний рівень освітленості, та Кп –коефіцієнт пульсації світлового потоку, який не повинний бути більшим ніж 20%. Мінімальна освітленість встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Для ІV розряду зорових робіт вона складає 300-500 лк.

Для штучного освітлення у приміщенні використовуються галогенові лампи, які в порівнянні з люмінесцентними лампами мають вагомі переваги: близькі до природного світла; мають підвищену світлову віддачу, триваліший термін служби.

Розрахунок штучного освітлення проведемо для кімнати площею 10 м², ширина якої складає 5м, довжина – 3,6 м, висота – 2,5 м за методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Для визначення потрібної кількості світильників, які повинні забезпечити нормований рівень освітленості, визначимо світловий потік, що падає на робочу поверхню за формулою:

,

де F – світловий потік, що розраховується, Лм;

E – нормована мінімальна освітленість, Лк; Е = 300 Лк;

S – площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S=10м²);

Z – відношення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається рівним 1,1... 1,2, в нашому випадку Z =1,1);

K – коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників в процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру робіт, що проводяться в ньому, в нашому випадку К = 1,5);

n – коефіцієнт використання світлового потоку, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп, і обчислюється в долях одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризуються коефіцієнтами відбиття від стін (ρ_ст.) і стелі (ρ_стелі), значення коефіцієнтів дорівнюють ρ_ст = 40% і ρ_стелі=60%.

Обчислимо індекс приміщення за формулою:

,

де S – площа приміщення, S = 10м²;

h – розрахункова висота підвісу, h = 2,5 м;

A – ширина приміщення, А = 5 м;

B – довжина приміщення, В =3,6 м.

Підставивши значення отримаємо: і=0,46. Знаючи індекс приміщення, за ДБН В.2.5–28 –2006 знаходимо п=0,22. Підставимо всі значення у формулу для визначення світлового потоку F:

Лм

Для освітлення використані галогенові лампи з цоколем R 7sрозміщених з обох сторін лампи, світловий потік яких F = 9120 Лм.

,

де N – визначуване число ламп;

F – світловий потік, F = 40500 Лм;

Fл – світловий потік однієї лампи, Fл= 9120 Лм.

N=40500/9120=5

В приміщенні використовуються лінійні галогенові лампи. Необхідно використовувати 3 світильники із працюючими лампами в них.

У залі, де аналізувалось робоче місце продавця працює 3 лампи, тому рівень штучного освітлення е задовільним санітарним нормам.