
- •Череп, його відділи й кістки. Особливості розвитку та будови кісток черепа. З’єднання кісток черепа. Вікові та статеві особливості черепа.
- •Шлунок: топографія, форма, будова, частини. Функції шлунка. Шлункові залози. Склад шлункового соку. Регуляція шлункової секреції. Травлення шлунку.
- •Вкажіть чинники, від яких залежить глибина і частота дихання людини.
- •Хребтовий стовп, його відділи. Особливості будови хребців, їх з’єднання. Хребтовий стовп у цілому, фізіологічні вигини хребта, їх формування та значення.
- •Легені, топографія, будова. Структурно-функціональна одиниця- ацинус.
- •Чим представлені світопреломляючі структури в організмі людини?
- •Кістки та з’єднання тазового пояса. Таз у цілому. Статеві відмінності тазу. Основні виміри жіночого тазу.
- •Дихальний цикл. Механізм вдиху та видиху. Регуляція дихання. Механізм першого вдиху ново родженого.
- •Поясніть, чому небезпечна вагітність резус-негативної жінки резус - позитивним плодом.
- •Кістки та з’єднання вільної нижньої кінцівки.
- •Гіпофіз: передня та задня частки, топографія, будова, гормони, їх значення. Шишкоподібна залоза, її розміщення, гормони їх значення. Прояви гіпо та гіпер функції.
- •Де знаходяться рефлексогенні зони і центри таких рефлекторних актів, як блювання, ковтання, чхання, кашель?
- •Симпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу на функції організму.
- •Плевра: будова, листки, плевральна порожнина, плевральні синуси, тиск у плевральній порожнині. Пневмоторакс. Середостіння.
- •У чому проявляется різноманітність будови м’язової тканини у зв’язку з її функціями?
- •Парасимпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу нв функції організму.
- •Вухо: його розміщення, будова, значення.
- •Як позначиться на роботі нирок підвищений артеріальний тиск?
- •Епітеліальна тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Здатність до регенерації.
- •Біологічне значення процесу травлення в організмі людини. Схема будови травного каналу.
- •Під час визначення групи крові за стандартними виворотками, аглютинація відбулась з сиворотками I та II групи. Яка група крові у паціента?
- •Сполучна тканина, особливості будови, види, розташування в організмі, значення. Здатність до регенерації.
- •Будова та функціональне значення ротової порожнини. Слинні залози. Склад слини, властивості, фізіологічне значення.Регуляція слиновиділення. Травлення в ротової порожнині.
- •Що відбудеться з твариною якщо їй у молодому віці видалити гіпофіз?
- •Скеле грудної клітини. З’єднання грудної клітини. Грудна клітка у цілому.
- •Тонка кишка: розміщення, відділи, особливості будови стінки. Функції. Кишковий сік, його склад, властивості, характер дії на їжу. Травлення в тонкій кишці, всмоктування.
- •Чому при втраті слухової функції одного вуха погіршуеться здатність визначити напрямок слуху?
- •Кістки та з’єднання верхнього пояса. Кістки та з’єднання вільної верхньої кінцівки.
- •Товста кишки: розміщення, відділи, особливості будови. Значення нормальної мікрофлори товстої кишки. Процеси, які відбуваються в товстій кишці. Акт дефекації.
- •Під час систоли шлуночків тиск крові вних підвищується. Чому кров не повертається в передсердя?
- •Задній мозок, його розміщення, будова, порожнина функції.
- •Взаємозв’язок між кров’ю, тканинною рідиною та лімфою. Утворення, склад, властивості лімфи.
- •Поясніть з позиції фізіології вислів « у страха великі очі»
- •Середній мозок: розташування, будова, порожнина, функції.
- •Процес кровообігу. Структури, що здійснюють. Значення процесу кровообігу для організму. Види судин, особливості будови їх стінок. Поняття про сполучні та обхідні судини.
- •Скелетні м’язи, їх розміщення, форма, основні фізіологічні властивості. Будова м’яза як орган. Допоміжний апарат м’язів.
- •Утворення та затрата енергії в організмі людини. Основний обмін. Теплообмін та його регуляція. Температура тіла людини.
- •У хворого зупинка дихання. Йому проведено штучне дихання «рот до роту» після якого дихання відновилось. Який механізм дії на дихальний центр виникає при такому штучному диханні?
- •М’язи голови. Особливості прикріплення м’язів лиця. Жувальні м’язи.
- •Надниркові залози, топографія, будова, гормони.
- •Людина з ііі гр. Крові втратила багато крові. Що необхідно їй перелити для компенсації крововтрати і чому?
- •Загальна характеристика системи скелета людини та її біологічне значення. Осьовий та додатковий скелети. Будова кісток як органа, хімічний скалад, види кісток.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції. Склад підшлункового соку та вплив його на їжу.
- •Чим забезпечується рух крові по судинам?
- •З’єднання кісток, види. Будова суглоба, допоміжний апарат суглоба. Класифікація суглобів, види рухів у суглобах.
- •Вітаміни, їх біологічна роль. Класифікація вітамінів. Джерела вітамінів. Поняття про гіповітаміноз, авітаміноз та гіпервітаміноз.
- •Вкажіть, якими шляхами передається Віл-інфекція
- •М’язи живота та функції. Біла лінія живота. Пахвинний канал.
- •Щитоподібна залоза. При щитоподібні залози. Топографія, будова, гормони. Прояви гіпо- та гіперфункціх.
- •У хворих, які страждають на серцеву недостатність погіршується постачання організму киснем. З метою компенсації нестачи кисню посилюється утворення одного з різновидів крові. Якого?
- •М’язи грудної клітки, їх функція. Діафрагма.
- •Лейкоцити: будова, функції, кількість. Лейкоцитарна формула. Лейкоцитоз. Лейкопенія.
- •У хворого розвинулось запалення жовчного міхура. Показання холецистектомія. Чи може людина жити без жовчного міхура? Якщо так, то які поради ви даєте хворому?
- •Рефлекторна дуга та її ланки.
- •Групи крові, їх характеристика та способи визначення. Резус-фактор. Резус-конфлікт матері та плода. Визначення. Переливання крові.
- •Чому за показниками аналізу сечі можна запідозрити цукровий діабет?
- •Спинний мозок, його розміщення оболонки, зовнішня будова. Спинномозкова рідина.
- •Тромбоцити: будова, функції, кількість. Гемостаз, визначення, механізми. Гемокоагуляція, визначення, фактори згортання крові.
- •Під час загальної паузи ( діастоли ) тиск крові в артеріі та легеневому стовбурі зростає. Чому кров не повертається назад у шлуночки?
- •Проміжний мозок, його розміщення, будова, порожнина, функції. Поняття про сітчатий утвір, особливості будови, функції.
- •Аорта, її відділи. Артерії дуги та висхідної частини аорти.
- •В яких випадках може виникнути Rh конфлікт у вагітної жінки?
- •Кінцевий мозок, його розміщення, будова, порожнини. Мозолисте тіло. Біла речовина.
- •Зорова сенсорна система, відділи, розміщення, значення. Іі пара черепних нервів.
- •Що відбудется з твариною, якщо голкою зробити укол у одно IV шлуночка довгастого мозку. Що там розташовано?
- •М’язи верхньої кінцівки, їх функції.
- •Око та структура утворів. Очне яблуко, його розміщення, будова. Додаткові структури ока.
- •У гістологічній лабораторії вивчали етапи еритропоеза. Віднайшли, що в периферичну кров еритроцити поступають ще в не зрілому стані. У якому стані вони появляються у крові?
- •М’язи нижньої кінцівки, їх функції.
- •Сечовивідні шляхи. Жіночий та чоловічий сечівник. Склад нормальної сечі. Механізм акту сечовипускання та його регуляція. Поняття про діурез, його види.
- •У клінічній лабораторії знаходили кількість еритроцитів камерним методом. Для цього кров розвели 3 % розчином NaCl. Що відбудеться з еритроцитами у розчині?
- •Головний мозок: загальні відомості, розміщення, розвиток, відділи. Оболонки головного мозку та простори між ними. Спинномозкова рідина. Гематоенцефалічний бар’єр.
- •Гемоглобін, його склад, види, сполучення з о2, со2, со.
- •За якими показниками у сечі у хворого можливо запідозрити запальні захворювання нирок?
- •Довгастий мозок: топографія, будова, функціх. Біологічне значення довгастого мозку.
- •Еритроцити: будова, функція, кількість. Поняття про гемоліз. Види гемолізу. Поняття про шое, фактори, що на неї впливають.
- •Внаслідок травми учень втратив до 500 мл крові. Які компенсаторні зміни гемодинаміки активізуватимуться за данних умовах?
- •Фізіологія вищої нервової діяльності. Поняття про пешу і другу сигнальну систему. Типи вищої нервової діяльності людини. Умовні та безумовні рефлекси.
- •Серце: топографія, форма, будова. Межі серця. Осередя, осередна порожнина. Кровопостачання серця.
- •Чому при бічному зорі не сприймаються колір предметів?
- •Черепні нерви, кількість, функціональні види, ділянки інервації.
- •Чоловічі статеві органи, їх розміщення, будова, функції.
- •Чому відбувається згортання крові в пошкоджених судинах?
- •М’язова тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Здатність до регенерації різних видів м’язової тканини.
- •Глотка, її розміщення, частини, будова стінки. Стравохід, його розміщення, частини, звуження. Акт ковтання та його регуляція. Просування харчової грутки по стравоходу.
- •Коли людина хвилюється виникає тахікардія. Чому?
- •Нервова тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Поняття про нервове волокно, види нервових волокон. Поняття про нерв.
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка. Механізм утворення жовчі, її склад та значення в травленні. Жовчовивідні шляхи. Значення печінки в травленні.
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони, їх природу, властивості та біологічну активність. Тканинні гормони.
- •Воздухоносні шляхи. Значення дихання через ніс.
- •У пацієнта після видалення пілоричного відділу шлунка розвинулась єритропенія. Яка причина такого стану хворого?
- •Роль нервової системи в координації функцій організму та взаємозв’язку цого з навколишнім середовищем. Класифікація нервової системи.
- •Значення процесів виділення для організму. Нирки: топографія, форма, будова.
- •У пацієнта 34 років з видаленням нирки були виділенні симптоми анемії. Що відбулося?
- •Жіночі статеві органи, їх розміщення, будова, функції. Оваріально-менструальний цикл. Його фази, регуляція.
- •Суть і значення дихання для організму. Етапи процесу дихання. Дихальні об’єми. Життєва ємність легень. Вентиляція легень.
- •У якому випадку у собаки не вироблятиметься умовний рефлекс на харчове підкріплення?
У чому проявляется різноманітність будови м’язової тканини у зв’язку з її функціями?
Гладкая мышечная ткань выполняет функцию растяжения внутренних органов, это отражается на строение этой ткани. Клетки гладкой мышечной ткани одноядерные веретеновидные.
Поперечно-полосатые мышцы выполняют функцию перемещения тела в пространстве. Клетки этой ткани – многоядерные , сама ткань поперечно-исчерченная, т.к. состоит из актина и миозина- белков различной плотности.
№6
Парасимпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу нв функції організму.
Парасимпатическая нервная система — часть автономной нервной системы, связанная с симпатической нервной системой и функционально ей противопоставляемая. В парасимпатической нервной системе ганглии (нервные узлы) расположены непосредственно в органах или на подходах к ним, поэтому преганглионарные волокна длинные, а постганглионарные — короткие.
Парасимпатическая часть вегетативной нервной системы представлена глазодвигательным, лицевым, языкоглоточным, блуждающим нервами и их ядрами, нейронами боковых рогов спинного мозга на уровне II-IV крестцовых сегментов, а также связанными с ними ганглиями, пре- и постганглионарными волокнами. Можно говорить лишь об относительном преобладании тех или иных вегетативных реакций при эмоциях, поскольку активируются при этом обе системы, но так как преобладание получает какая-то одна, то проявления другой маскируются, подавляются. Примером этого могут служить многочисленные наблюдения - <медвежья болезнь> (резкое усиление перистальтики кишечника при страхе), аффектогенный ступор и т.д. Периферические симпатические и парасимпатические волокна в сплетениях грудной, брюшной и тазовой полостях перемешаны и при иннервировании различных органов в основном выступают в роли антагонистов. Каждый из отделов вегетативной нервной системы относительно автономен и функционирует по принципу рефлексов, запускаемых многочисленными встроенными регуляторными кругами обратной связи и не зависят от произвольного контроля (движений). Автономная нервная система располагает также во внутренних органах и стенках контролируемых сосудов рецепторами, доставляющими через периферические нервные волокна (афферентные волокна) информацию с мест к центральным компонентам системы. Поэтому в автономной нервной системе иногда выделяют нервную систему внутренностных органов (в стенке желудочно-кишечного тракта), которая непосредственно связана с ее симпатической и парасимпатической частями.
Вухо: його розміщення, будова, значення.
Ухо — сложный вестибулярно-слуховой орган, который выполняет две функции: воспринимает звуковые импульсы и отвечает за положение тела в пространстве и способность удерживать равновесие. Это парный орган, который размещается в височных костях черепа, ограничиваясь снаружи ушными раковинами.
Наружное ухо
Наружное ухо состоит из ушной раковины и наружного слухового прохода. Ушная раковина — сложной формы упругий хрящ, покрытый кожей, его нижняя часть, называемая мочкой, — кожная складка, которая состоит из кожи и жировой ткани.
Функция ушной раковины — улавливать звуки; её продолжением является хрящ наружного слухового прохода, длина которого в среднем составляет 25—30 мм. Хрящевая часть слухового прохода переходит в костную, а весь наружный слуховой проход выстлан кожей, содержащей сальные, а также серные железы, представляющие собой видоизмененные потовые. Этот проход заканчивается слепо: от среднего уха он отделен барабанной перепон кой.
Среднее ухо
Основной частью среднего уха является барабанная полость — небольшое пространство, находящееся в височной кости. Здесь находятся три слуховые косточки: молоточек, наковальня и стремечко — они передают звуковые колебания из наружного уха во внутреннее, одновременно усиливая их.
Слуховые косточки — как самые маленькие фрагменты скелета человека, представляют цепочку, передающую колебания. Рукоятка молоточка тесно срослась с барабанной перепонкой, головка молоточка соединена с наковальней, а та, в свою очередь, своим длинным отростком — со стремечком. Основание стремечка закрывает окно преддверия, соединяясь таким образом с внутренним ухом.
Полость среднего уха связана с носоглоткой посредством евстахиевой трубы, через которую выравнивается среднее давление воздуха внутри и снаружи от барабанной перепонки.
Внутреннее ухо
Из трех отделов органа слуха и равновесия наиболее сложным является внутреннее ухо, которое из-за своей замысловатой формы называется лабиринтом. Костный лабиринт состоит из преддверия, улитки и полукружных каналов. Во внутреннем ухе расположена как улитка, орган слуха, так и вестибулярная система (являющаяся органом равновесия и ускорения).
Слуховой проход здесь перегорожен барабанной перепонкой, которая вибрирует при столкновении со звуковой волной, с частотой тем большей, чем выше звук. В систему косточек внутреннего уха входят молоточек, наковальня и стремечко; молоточек прикреплён рукояткой к барабанной перепонке, стремечко расположено на овальном окне, а наковальня сочленена с разных сторон с обеими этими костями. Наковальня позволяет увеличить давление на овальное окно в 20 раз по сравнению с давлением на барабанную перепонку.
Колебания овального окна передаются жидкости, которая раздражает расположенные в улитке рецепторы, формирующие, в свою очередь, нервные импульсы.
Рецепторы вестибулярного аппарата — вторичные механорецепторы, расположенные на кристах каналов. Это волосковые чувствительные клетки двух типов: формы колбы с закруглённым дном и формы цилиндра. Волоски на клетках расположены противоположно, с одной стороны расположены стереоцилии, и смещение в их сторону вызывает возбуждение, а с другой — киноцилии, смещение в сторону которых вызывает торможение.