- •Череп, його відділи й кістки. Особливості розвитку та будови кісток черепа. З’єднання кісток черепа. Вікові та статеві особливості черепа.
- •Шлунок: топографія, форма, будова, частини. Функції шлунка. Шлункові залози. Склад шлункового соку. Регуляція шлункової секреції. Травлення шлунку.
- •Вкажіть чинники, від яких залежить глибина і частота дихання людини.
- •Хребтовий стовп, його відділи. Особливості будови хребців, їх з’єднання. Хребтовий стовп у цілому, фізіологічні вигини хребта, їх формування та значення.
- •Легені, топографія, будова. Структурно-функціональна одиниця- ацинус.
- •Чим представлені світопреломляючі структури в організмі людини?
- •Кістки та з’єднання тазового пояса. Таз у цілому. Статеві відмінності тазу. Основні виміри жіночого тазу.
- •Дихальний цикл. Механізм вдиху та видиху. Регуляція дихання. Механізм першого вдиху ново родженого.
- •Поясніть, чому небезпечна вагітність резус-негативної жінки резус - позитивним плодом.
- •Кістки та з’єднання вільної нижньої кінцівки.
- •Гіпофіз: передня та задня частки, топографія, будова, гормони, їх значення. Шишкоподібна залоза, її розміщення, гормони їх значення. Прояви гіпо та гіпер функції.
- •Де знаходяться рефлексогенні зони і центри таких рефлекторних актів, як блювання, ковтання, чхання, кашель?
- •Симпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу на функції організму.
- •Плевра: будова, листки, плевральна порожнина, плевральні синуси, тиск у плевральній порожнині. Пневмоторакс. Середостіння.
- •У чому проявляется різноманітність будови м’язової тканини у зв’язку з її функціями?
- •Парасимпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу нв функції організму.
- •Вухо: його розміщення, будова, значення.
- •Як позначиться на роботі нирок підвищений артеріальний тиск?
- •Епітеліальна тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Здатність до регенерації.
- •Біологічне значення процесу травлення в організмі людини. Схема будови травного каналу.
- •Під час визначення групи крові за стандартними виворотками, аглютинація відбулась з сиворотками I та II групи. Яка група крові у паціента?
- •Сполучна тканина, особливості будови, види, розташування в організмі, значення. Здатність до регенерації.
- •Будова та функціональне значення ротової порожнини. Слинні залози. Склад слини, властивості, фізіологічне значення.Регуляція слиновиділення. Травлення в ротової порожнині.
- •Що відбудеться з твариною якщо їй у молодому віці видалити гіпофіз?
- •Скеле грудної клітини. З’єднання грудної клітини. Грудна клітка у цілому.
- •Тонка кишка: розміщення, відділи, особливості будови стінки. Функції. Кишковий сік, його склад, властивості, характер дії на їжу. Травлення в тонкій кишці, всмоктування.
- •Чому при втраті слухової функції одного вуха погіршуеться здатність визначити напрямок слуху?
- •Кістки та з’єднання верхнього пояса. Кістки та з’єднання вільної верхньої кінцівки.
- •Товста кишки: розміщення, відділи, особливості будови. Значення нормальної мікрофлори товстої кишки. Процеси, які відбуваються в товстій кишці. Акт дефекації.
- •Під час систоли шлуночків тиск крові вних підвищується. Чому кров не повертається в передсердя?
- •Задній мозок, його розміщення, будова, порожнина функції.
- •Взаємозв’язок між кров’ю, тканинною рідиною та лімфою. Утворення, склад, властивості лімфи.
- •Поясніть з позиції фізіології вислів « у страха великі очі»
- •Середній мозок: розташування, будова, порожнина, функції.
- •Процес кровообігу. Структури, що здійснюють. Значення процесу кровообігу для організму. Види судин, особливості будови їх стінок. Поняття про сполучні та обхідні судини.
- •Скелетні м’язи, їх розміщення, форма, основні фізіологічні властивості. Будова м’яза як орган. Допоміжний апарат м’язів.
- •Утворення та затрата енергії в організмі людини. Основний обмін. Теплообмін та його регуляція. Температура тіла людини.
- •У хворого зупинка дихання. Йому проведено штучне дихання «рот до роту» після якого дихання відновилось. Який механізм дії на дихальний центр виникає при такому штучному диханні?
- •М’язи голови. Особливості прикріплення м’язів лиця. Жувальні м’язи.
- •Надниркові залози, топографія, будова, гормони.
- •Людина з ііі гр. Крові втратила багато крові. Що необхідно їй перелити для компенсації крововтрати і чому?
- •Загальна характеристика системи скелета людини та її біологічне значення. Осьовий та додатковий скелети. Будова кісток як органа, хімічний скалад, види кісток.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції. Склад підшлункового соку та вплив його на їжу.
- •Чим забезпечується рух крові по судинам?
- •З’єднання кісток, види. Будова суглоба, допоміжний апарат суглоба. Класифікація суглобів, види рухів у суглобах.
- •Вітаміни, їх біологічна роль. Класифікація вітамінів. Джерела вітамінів. Поняття про гіповітаміноз, авітаміноз та гіпервітаміноз.
- •Вкажіть, якими шляхами передається Віл-інфекція
- •М’язи живота та функції. Біла лінія живота. Пахвинний канал.
- •Щитоподібна залоза. При щитоподібні залози. Топографія, будова, гормони. Прояви гіпо- та гіперфункціх.
- •У хворих, які страждають на серцеву недостатність погіршується постачання організму киснем. З метою компенсації нестачи кисню посилюється утворення одного з різновидів крові. Якого?
- •М’язи грудної клітки, їх функція. Діафрагма.
- •Лейкоцити: будова, функції, кількість. Лейкоцитарна формула. Лейкоцитоз. Лейкопенія.
- •У хворого розвинулось запалення жовчного міхура. Показання холецистектомія. Чи може людина жити без жовчного міхура? Якщо так, то які поради ви даєте хворому?
- •Рефлекторна дуга та її ланки.
- •Групи крові, їх характеристика та способи визначення. Резус-фактор. Резус-конфлікт матері та плода. Визначення. Переливання крові.
- •Чому за показниками аналізу сечі можна запідозрити цукровий діабет?
- •Спинний мозок, його розміщення оболонки, зовнішня будова. Спинномозкова рідина.
- •Тромбоцити: будова, функції, кількість. Гемостаз, визначення, механізми. Гемокоагуляція, визначення, фактори згортання крові.
- •Під час загальної паузи ( діастоли ) тиск крові в артеріі та легеневому стовбурі зростає. Чому кров не повертається назад у шлуночки?
- •Проміжний мозок, його розміщення, будова, порожнина, функції. Поняття про сітчатий утвір, особливості будови, функції.
- •Аорта, її відділи. Артерії дуги та висхідної частини аорти.
- •В яких випадках може виникнути Rh конфлікт у вагітної жінки?
- •Кінцевий мозок, його розміщення, будова, порожнини. Мозолисте тіло. Біла речовина.
- •Зорова сенсорна система, відділи, розміщення, значення. Іі пара черепних нервів.
- •Що відбудется з твариною, якщо голкою зробити укол у одно IV шлуночка довгастого мозку. Що там розташовано?
- •М’язи верхньої кінцівки, їх функції.
- •Око та структура утворів. Очне яблуко, його розміщення, будова. Додаткові структури ока.
- •У гістологічній лабораторії вивчали етапи еритропоеза. Віднайшли, що в периферичну кров еритроцити поступають ще в не зрілому стані. У якому стані вони появляються у крові?
- •М’язи нижньої кінцівки, їх функції.
- •Сечовивідні шляхи. Жіночий та чоловічий сечівник. Склад нормальної сечі. Механізм акту сечовипускання та його регуляція. Поняття про діурез, його види.
- •У клінічній лабораторії знаходили кількість еритроцитів камерним методом. Для цього кров розвели 3 % розчином NaCl. Що відбудеться з еритроцитами у розчині?
- •Головний мозок: загальні відомості, розміщення, розвиток, відділи. Оболонки головного мозку та простори між ними. Спинномозкова рідина. Гематоенцефалічний бар’єр.
- •Гемоглобін, його склад, види, сполучення з о2, со2, со.
- •За якими показниками у сечі у хворого можливо запідозрити запальні захворювання нирок?
- •Довгастий мозок: топографія, будова, функціх. Біологічне значення довгастого мозку.
- •Еритроцити: будова, функція, кількість. Поняття про гемоліз. Види гемолізу. Поняття про шое, фактори, що на неї впливають.
- •Внаслідок травми учень втратив до 500 мл крові. Які компенсаторні зміни гемодинаміки активізуватимуться за данних умовах?
- •Фізіологія вищої нервової діяльності. Поняття про пешу і другу сигнальну систему. Типи вищої нервової діяльності людини. Умовні та безумовні рефлекси.
- •Серце: топографія, форма, будова. Межі серця. Осередя, осередна порожнина. Кровопостачання серця.
- •Чому при бічному зорі не сприймаються колір предметів?
- •Черепні нерви, кількість, функціональні види, ділянки інервації.
- •Чоловічі статеві органи, їх розміщення, будова, функції.
- •Чому відбувається згортання крові в пошкоджених судинах?
- •М’язова тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Здатність до регенерації різних видів м’язової тканини.
- •Глотка, її розміщення, частини, будова стінки. Стравохід, його розміщення, частини, звуження. Акт ковтання та його регуляція. Просування харчової грутки по стравоходу.
- •Коли людина хвилюється виникає тахікардія. Чому?
- •Нервова тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Поняття про нервове волокно, види нервових волокон. Поняття про нерв.
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка. Механізм утворення жовчі, її склад та значення в травленні. Жовчовивідні шляхи. Значення печінки в травленні.
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони, їх природу, властивості та біологічну активність. Тканинні гормони.
- •Воздухоносні шляхи. Значення дихання через ніс.
- •У пацієнта після видалення пілоричного відділу шлунка розвинулась єритропенія. Яка причина такого стану хворого?
- •Роль нервової системи в координації функцій організму та взаємозв’язку цого з навколишнім середовищем. Класифікація нервової системи.
- •Значення процесів виділення для організму. Нирки: топографія, форма, будова.
- •У пацієнта 34 років з видаленням нирки були виділенні симптоми анемії. Що відбулося?
- •Жіночі статеві органи, їх розміщення, будова, функції. Оваріально-менструальний цикл. Його фази, регуляція.
- •Суть і значення дихання для організму. Етапи процесу дихання. Дихальні об’єми. Життєва ємність легень. Вентиляція легень.
- •У якому випадку у собаки не вироблятиметься умовний рефлекс на харчове підкріплення?
М’язи грудної клітки, їх функція. Діафрагма.
ТАБЛИЦА!
Диафрагма, которую также называют грудобрюшной преградой, представляет собой мышечную перегородку между полостью груди и брюшной полостью. Это тонкая, широкая, непарная, изогнутая выпуклой стороной вверх пластинка, замыкающая нижнее отверстие грудной клетки.
Диафрагма выполняет функции главной дыхательной мышцы. Уплощаясь при сокращении, она увеличивает объем грудной клетки, способствуя вдоху.
При расслаблении диафрагма принимает сферически выпуклую форму, уменьшает грудную клетку, что обеспечивает выдох. При сокращении вместе с брюшными мышцами диафрагма способствует работе брюшного пресса.
Все мышечные пучки диафрагмы, которые идут от костных и хрящевых частей нижней апертуры грудной клетки и поясничных позвонков, направляются к центру, где переходят в сухожильные пучки и образуют сухожильный центр, имеющий вид трилистника. В сухожильном центре находится четырехстороннее отверстие полой вены, которое пропускает нижнюю полую вену.
По месту начала мышечных пучков в диафрагме выделяют три части. Грудинная часть начинается от задней поверхности мечевидного отростка. Реберная часть наиболее обширна. Она начинается на внутренней поверхности костных и хрящевых частей шести нижних ребер. Ее пучки направляются вверх и кнутри. Поясничная часть делится на правую ножку и левую ножку, каждая из которых начинается от переднебоковой поверхности I—III поясничных позвонков и сухожильных пояснично-реберных связок. Медиальная дуговая связка идет от тела к поперечному отростку I поясничного позвонка, латеральная дуговая связка— от поперечного отростка I поясничного позвонка к XII ребру; срединная дуговая связка замыкает аортальное отверстие. Центральные мышечные пучки поясничной части ограничивают аортальное отверстие, которое пропускает аорту. Несколько ниже располагается пищеводное отверстие, пропускающее пищевод.
Грудная и брюшная поверхности диафрагмы покрыты фасциями.
Лейкоцити: будова, функції, кількість. Лейкоцитарна формула. Лейкоцитоз. Лейкопенія.
Лейкоци́ты — белые кровяные клетки; неоднородная группа различных по внешнему виду и функциям клеток крови человека или животных, выделенная по признаку отсутствия самостоятельной окраски и наличия ядра.
Главная сфера действия лейкоцитов — защита. Они играют главную роль в специфической и неспецифической защите организма от внешних и внутренних патогенных агентов, а также в реализации типичных патологических процессов.
Все виды лейкоцитов способны к активному движению и могут переходить через стенку капилляров и проникать в ткани, где они поглощают и переваривают чужеродные частицы. Этот процесс называется фагоцитоз, а клетки, его осуществляющие, — фагоцитами.
Если чужеродных тел проникло в организм очень много, то фагоциты, поглощая их, сильно увеличиваются в размерах и в конце концов разрушаются. При этом освобождаются вещества, вызывающие местную воспалительную реакцию, которая сопровождается отеком, повышением температуры и покраснением пораженного участка.
Вещества, вызывающие реакцию воспаления, привлекают новые лейкоциты к месту внедрения чужеродных тел. Уничтожая чужеродные тела и поврежденные клетки, лейкоциты гибнут в больших количествах. Гной, который образуется в тканях при воспалении, — это скопление погибших лейкоцитов.
Количество
В крови взрослого человека лейкоцитов содержится в 1000 раз меньше, чем эритроцитов, и в среднем их количество составляет 4—9·10 в 9 степени/л. У новорождённых детей, особенно в первые дни жизни, количество лейкоцитов может сильно варьировать от 9 до 30·10 в 9 степени/л. У детей в возрасте 1—3 года количество лейкоцитов в крови колеблется в пределах 6,0—17,0·10 в 9 степени/л, а в 6—10 лет в пределах 6,0-11,0·10 в 9 степени/л.
Лейкоциты различаются по происхождению, функциям и внешнему виду. Некоторые из лейкоцитов способны захватывать и переваривать чужеродные микроорганизмы (фагоцитоз), а другие могут вырабатывать антитела.
зернистые лейкоциты, или гранулоциты — клетки, имеющие крупные сегментированные ядра и обнаруживающие специфическую зернистость цитоплазмы; в зависимости от способности воспринимать красители они подразделяются на нейтрофильные, эозинофильные и базофильные;
незернистые лейкоциты, или агранулоциты — клетки, не имеющие специфической зернистости и содержащие простое несегментированное ядро, к ним относятся лимфоциты и моноциты.
Лейкоцитарная формула- это соотношение различных видов лейкоцитов.
Лейкоцитоз, увеличение абсолютного содержания лейкоцитов в периферической крови.
Причины
Инфекция (в частности пневмония и ветряная оспа) – это самая распространенная причина лейкоцитоза;
Воспаление. В процессе борьбы лейкоцитов с опасными бактериями, которые проникли в организм, начинаются воспалительные процессы. При некоторых заболеваниях эти процессы могут носить хронический характер, в результате чего уровень лейкоцитов повышен постоянно;
Повреждение тканей при любых повреждениях (будь то царапина, ожог или рак);
Неправильное питание;
Иммунная реакция. Может развиваться у людей, которые страдают сильной аллергией или астмой;
Нарушения, связанные с костным мозгом, ведь именно здесь вырабатываются лейкоциты;
Стрессы, продолжительное или очень сильное психологическое напряжение;
Медицинские препараты, которые применяются при лечении психических нарушений, различных воспалений, заболеваний дыхательных путей и рака;
Наследственная предрасположенность.
Лейкопения- снижение количества лейкоцитов в крови.
Причины
аплазия и гипоплазия костного мозга
повреждение костного мозга химическими средствами, лекарствами
ионизирующее облучение (повышение радиоактивного фона, лучевая болезнь)
гиперспленизм (первичный, вторичный)
острые лейкозы
миелофиброз
миелодиспластические синдромы
плазмоцитома
метастазы новообразований в костный мозг
болезнь Аддисона-Бирмера
сепсис
тиф и паратиф
анафилактический шок
коллагенозы
носительство вирусов герпеса 6 и 7 типов
результат действия лекарственных препаратов (сульфаниламиды и некоторые антибиотики, НПВС, тиреостатики, цитостатики, противоэпилептические препараты, антиспазматические пероральные препараты).
