
- •Череп, його відділи й кістки. Особливості розвитку та будови кісток черепа. З’єднання кісток черепа. Вікові та статеві особливості черепа.
- •Шлунок: топографія, форма, будова, частини. Функції шлунка. Шлункові залози. Склад шлункового соку. Регуляція шлункової секреції. Травлення шлунку.
- •Вкажіть чинники, від яких залежить глибина і частота дихання людини.
- •Хребтовий стовп, його відділи. Особливості будови хребців, їх з’єднання. Хребтовий стовп у цілому, фізіологічні вигини хребта, їх формування та значення.
- •Легені, топографія, будова. Структурно-функціональна одиниця- ацинус.
- •Чим представлені світопреломляючі структури в організмі людини?
- •Кістки та з’єднання тазового пояса. Таз у цілому. Статеві відмінності тазу. Основні виміри жіночого тазу.
- •Дихальний цикл. Механізм вдиху та видиху. Регуляція дихання. Механізм першого вдиху ново родженого.
- •Поясніть, чому небезпечна вагітність резус-негативної жінки резус - позитивним плодом.
- •Кістки та з’єднання вільної нижньої кінцівки.
- •Гіпофіз: передня та задня частки, топографія, будова, гормони, їх значення. Шишкоподібна залоза, її розміщення, гормони їх значення. Прояви гіпо та гіпер функції.
- •Де знаходяться рефлексогенні зони і центри таких рефлекторних актів, як блювання, ковтання, чхання, кашель?
- •Симпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу на функції організму.
- •Плевра: будова, листки, плевральна порожнина, плевральні синуси, тиск у плевральній порожнині. Пневмоторакс. Середостіння.
- •У чому проявляется різноманітність будови м’язової тканини у зв’язку з її функціями?
- •Парасимпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу нв функції організму.
- •Вухо: його розміщення, будова, значення.
- •Як позначиться на роботі нирок підвищений артеріальний тиск?
- •Епітеліальна тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Здатність до регенерації.
- •Біологічне значення процесу травлення в організмі людини. Схема будови травного каналу.
- •Під час визначення групи крові за стандартними виворотками, аглютинація відбулась з сиворотками I та II групи. Яка група крові у паціента?
- •Сполучна тканина, особливості будови, види, розташування в організмі, значення. Здатність до регенерації.
- •Будова та функціональне значення ротової порожнини. Слинні залози. Склад слини, властивості, фізіологічне значення.Регуляція слиновиділення. Травлення в ротової порожнині.
- •Що відбудеться з твариною якщо їй у молодому віці видалити гіпофіз?
- •Скеле грудної клітини. З’єднання грудної клітини. Грудна клітка у цілому.
- •Тонка кишка: розміщення, відділи, особливості будови стінки. Функції. Кишковий сік, його склад, властивості, характер дії на їжу. Травлення в тонкій кишці, всмоктування.
- •Чому при втраті слухової функції одного вуха погіршуеться здатність визначити напрямок слуху?
- •Кістки та з’єднання верхнього пояса. Кістки та з’єднання вільної верхньої кінцівки.
- •Товста кишки: розміщення, відділи, особливості будови. Значення нормальної мікрофлори товстої кишки. Процеси, які відбуваються в товстій кишці. Акт дефекації.
- •Під час систоли шлуночків тиск крові вних підвищується. Чому кров не повертається в передсердя?
- •Задній мозок, його розміщення, будова, порожнина функції.
- •Взаємозв’язок між кров’ю, тканинною рідиною та лімфою. Утворення, склад, властивості лімфи.
- •Поясніть з позиції фізіології вислів « у страха великі очі»
- •Середній мозок: розташування, будова, порожнина, функції.
- •Процес кровообігу. Структури, що здійснюють. Значення процесу кровообігу для організму. Види судин, особливості будови їх стінок. Поняття про сполучні та обхідні судини.
- •Скелетні м’язи, їх розміщення, форма, основні фізіологічні властивості. Будова м’яза як орган. Допоміжний апарат м’язів.
- •Утворення та затрата енергії в організмі людини. Основний обмін. Теплообмін та його регуляція. Температура тіла людини.
- •У хворого зупинка дихання. Йому проведено штучне дихання «рот до роту» після якого дихання відновилось. Який механізм дії на дихальний центр виникає при такому штучному диханні?
- •М’язи голови. Особливості прикріплення м’язів лиця. Жувальні м’язи.
- •Надниркові залози, топографія, будова, гормони.
- •Людина з ііі гр. Крові втратила багато крові. Що необхідно їй перелити для компенсації крововтрати і чому?
- •Загальна характеристика системи скелета людини та її біологічне значення. Осьовий та додатковий скелети. Будова кісток як органа, хімічний скалад, види кісток.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції. Склад підшлункового соку та вплив його на їжу.
- •Чим забезпечується рух крові по судинам?
- •З’єднання кісток, види. Будова суглоба, допоміжний апарат суглоба. Класифікація суглобів, види рухів у суглобах.
- •Вітаміни, їх біологічна роль. Класифікація вітамінів. Джерела вітамінів. Поняття про гіповітаміноз, авітаміноз та гіпервітаміноз.
- •Вкажіть, якими шляхами передається Віл-інфекція
- •М’язи живота та функції. Біла лінія живота. Пахвинний канал.
- •Щитоподібна залоза. При щитоподібні залози. Топографія, будова, гормони. Прояви гіпо- та гіперфункціх.
- •У хворих, які страждають на серцеву недостатність погіршується постачання організму киснем. З метою компенсації нестачи кисню посилюється утворення одного з різновидів крові. Якого?
- •М’язи грудної клітки, їх функція. Діафрагма.
- •Лейкоцити: будова, функції, кількість. Лейкоцитарна формула. Лейкоцитоз. Лейкопенія.
- •У хворого розвинулось запалення жовчного міхура. Показання холецистектомія. Чи може людина жити без жовчного міхура? Якщо так, то які поради ви даєте хворому?
- •Рефлекторна дуга та її ланки.
- •Групи крові, їх характеристика та способи визначення. Резус-фактор. Резус-конфлікт матері та плода. Визначення. Переливання крові.
- •Чому за показниками аналізу сечі можна запідозрити цукровий діабет?
- •Спинний мозок, його розміщення оболонки, зовнішня будова. Спинномозкова рідина.
- •Тромбоцити: будова, функції, кількість. Гемостаз, визначення, механізми. Гемокоагуляція, визначення, фактори згортання крові.
- •Під час загальної паузи ( діастоли ) тиск крові в артеріі та легеневому стовбурі зростає. Чому кров не повертається назад у шлуночки?
- •Проміжний мозок, його розміщення, будова, порожнина, функції. Поняття про сітчатий утвір, особливості будови, функції.
- •Аорта, її відділи. Артерії дуги та висхідної частини аорти.
- •В яких випадках може виникнути Rh конфлікт у вагітної жінки?
- •Кінцевий мозок, його розміщення, будова, порожнини. Мозолисте тіло. Біла речовина.
- •Зорова сенсорна система, відділи, розміщення, значення. Іі пара черепних нервів.
- •Що відбудется з твариною, якщо голкою зробити укол у одно IV шлуночка довгастого мозку. Що там розташовано?
- •М’язи верхньої кінцівки, їх функції.
- •Око та структура утворів. Очне яблуко, його розміщення, будова. Додаткові структури ока.
- •У гістологічній лабораторії вивчали етапи еритропоеза. Віднайшли, що в периферичну кров еритроцити поступають ще в не зрілому стані. У якому стані вони появляються у крові?
- •М’язи нижньої кінцівки, їх функції.
- •Сечовивідні шляхи. Жіночий та чоловічий сечівник. Склад нормальної сечі. Механізм акту сечовипускання та його регуляція. Поняття про діурез, його види.
- •У клінічній лабораторії знаходили кількість еритроцитів камерним методом. Для цього кров розвели 3 % розчином NaCl. Що відбудеться з еритроцитами у розчині?
- •Головний мозок: загальні відомості, розміщення, розвиток, відділи. Оболонки головного мозку та простори між ними. Спинномозкова рідина. Гематоенцефалічний бар’єр.
- •Гемоглобін, його склад, види, сполучення з о2, со2, со.
- •За якими показниками у сечі у хворого можливо запідозрити запальні захворювання нирок?
- •Довгастий мозок: топографія, будова, функціх. Біологічне значення довгастого мозку.
- •Еритроцити: будова, функція, кількість. Поняття про гемоліз. Види гемолізу. Поняття про шое, фактори, що на неї впливають.
- •Внаслідок травми учень втратив до 500 мл крові. Які компенсаторні зміни гемодинаміки активізуватимуться за данних умовах?
- •Фізіологія вищої нервової діяльності. Поняття про пешу і другу сигнальну систему. Типи вищої нервової діяльності людини. Умовні та безумовні рефлекси.
- •Серце: топографія, форма, будова. Межі серця. Осередя, осередна порожнина. Кровопостачання серця.
- •Чому при бічному зорі не сприймаються колір предметів?
- •Черепні нерви, кількість, функціональні види, ділянки інервації.
- •Чоловічі статеві органи, їх розміщення, будова, функції.
- •Чому відбувається згортання крові в пошкоджених судинах?
- •М’язова тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Здатність до регенерації різних видів м’язової тканини.
- •Глотка, її розміщення, частини, будова стінки. Стравохід, його розміщення, частини, звуження. Акт ковтання та його регуляція. Просування харчової грутки по стравоходу.
- •Коли людина хвилюється виникає тахікардія. Чому?
- •Нервова тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Поняття про нервове волокно, види нервових волокон. Поняття про нерв.
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка. Механізм утворення жовчі, її склад та значення в травленні. Жовчовивідні шляхи. Значення печінки в травленні.
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони, їх природу, властивості та біологічну активність. Тканинні гормони.
- •Воздухоносні шляхи. Значення дихання через ніс.
- •У пацієнта після видалення пілоричного відділу шлунка розвинулась єритропенія. Яка причина такого стану хворого?
- •Роль нервової системи в координації функцій організму та взаємозв’язку цого з навколишнім середовищем. Класифікація нервової системи.
- •Значення процесів виділення для організму. Нирки: топографія, форма, будова.
- •У пацієнта 34 років з видаленням нирки були виділенні симптоми анемії. Що відбулося?
- •Жіночі статеві органи, їх розміщення, будова, функції. Оваріально-менструальний цикл. Його фази, регуляція.
- •Суть і значення дихання для організму. Етапи процесу дихання. Дихальні об’єми. Життєва ємність легень. Вентиляція легень.
- •У якому випадку у собаки не вироблятиметься умовний рефлекс на харчове підкріплення?
Скелетні м’язи, їх розміщення, форма, основні фізіологічні властивості. Будова м’яза як орган. Допоміжний апарат м’язів.
Клетки скелетных мышц представляют собой длинные трубчатые структуры, число ядер в них может доходить до нескольких сотен. Их основными структурными и функциональными элементами являются мышечные волокна (миофибриллы), имеющие поперечную исчерченность. Скелетные мышцы стимулируются нервами (концевыми пластинками двигательных нервов); они реагируют быстро и контролируются в основном произвольно. Например, под произвольным контролем находятся мышцы конечностей, тогда как диафрагма зависит от него лишь опосредованно.
Гладкие мышцы
состоят из веретенообразных одноядерных клеток с фибриллами, лишенными поперечных полос. Эти мышцы действуют медленно и сокращаются непроизвольно. Они выстилают стенки внутренних органов (кроме сердца). Благодаря их синхронному действию пища проталкивается через пищеварительную систему, моча выводится из организма, регулируются кровоток и кровяное давление, яйцеклетка и сперма продвигаются по соответствующим каналам.
Сердечная мышца
образует мышечную ткань миокарда (среднего слоя сердца) и построена из клеток, сократительные фибриллы которых имеют поперечную исчерченность. Она сокращается автоматически и непроизвольно, подобно гладким мышцам.
Нервная ткань
характеризуется максимальным развитием таких свойств, как раздражимость и проводимость. Раздражимость – способность реагировать на физические (тепло, холод, свет, звук, прикосновение) и химические (вкус, запах) стимулы (раздражители). Проводимость – способность передавать возникший в результате раздражения импульс (нервный импульс). Элементом, воспринимающим раздражение и проводящим нервный импульс, является нервная клетка (нейрон). Нейрон состоит из тела клетки, содержащего ядро, и отростков – дендритов и аксона. Каждый нейрон может иметь много дендритов, но только один аксон, у которого бывает, однако, несколько ветвей. Дендриты, воспринимая стимул от разных участков мозга или с периферии, передают нервный импульс на тело нейрона. От тела клетки нервный импульс проводится по одиночному отростку – аксону – к другим нейронам или эффекторным органам. Аксон одной клетки может контактировать либо с дендритами, либо с аксоном или телами других нейронов, либо с мышечными или железистыми клетками; эти специализированные контакты называются синапсами. Аксон, отходящий от тела клетки, покрыт оболочкой, которую образуют специализированные (шванновские) клетки; покрытый оболочкой аксон называют нервным волокном. Пучки нервных волокон составляют нервы. Они покрыты общей соединительнотканной оболочкой, в которую по всей длине вкраплены эластические и неэластические волокна и фибробласты (рыхлая соединительная ткань).
В головном и спинном мозгу присутствует еще один тип специализированных клеток – клетки нейроглии. Это вспомогательные клетки, содержащиеся в мозгу в очень большом количестве. Их отростки оплетают нервные волокна и служат для них опорой, а также, по-видимому, и изоляторами. Кроме того, они имеют секреторную, трофическую и защитную функции. В отличие от нейронов клетки нейроглии способны к делению.
Функции:
обеспечивают определенную позу тела человека;
перемещают тело в пространстве;
перемещают отдельные части тела относительно друг друга;
являются источником тепла, выполняя терморегуляционную функцию.
В настоящей главе мы рассмотрим функциональные свойства мышц, связанные с участием в работе опорно-двигательного аппарата. Скелетная мышца обладает следующими важнейшими свойствами:
возбудимостью — способностью отвечать на действие раздражителя изменением ионной проводимости и мембранного потенциала. В естественных условиях этим раздражителем является медиатор ацетилхолин, который выделяется в пресинаптических окончаниях аксонов мотонейронов. В лабораторных условиях часто
используют электрическую стимуляцию мышцы. При электрической стимуляции мышцы первоначально возбуждаются нервные волокна, которые выделяют ацетилхолин, т. е. в данном случае наблюдается непрямое раздражение мышцы. Это обусловлено тем, что возбудимость нервных волокон выше мышечных. Для прямого раздражения мышцы необходимо применять миорелаксанты — вещества, блокирующие передачу нервного импульса через нервно-мышечный синапс;
проводимостью — способностью проводить потенциал действия вдоль и в глубь мышечного волокна по Т-системе;
сократимостью — способностью укорачиваться или развивать напряжение при возбуждении;
эластичностью — способностью развивать напряжение при растягивании.