
- •Череп, його відділи й кістки. Особливості розвитку та будови кісток черепа. З’єднання кісток черепа. Вікові та статеві особливості черепа.
- •Шлунок: топографія, форма, будова, частини. Функції шлунка. Шлункові залози. Склад шлункового соку. Регуляція шлункової секреції. Травлення шлунку.
- •Вкажіть чинники, від яких залежить глибина і частота дихання людини.
- •Хребтовий стовп, його відділи. Особливості будови хребців, їх з’єднання. Хребтовий стовп у цілому, фізіологічні вигини хребта, їх формування та значення.
- •Легені, топографія, будова. Структурно-функціональна одиниця- ацинус.
- •Чим представлені світопреломляючі структури в організмі людини?
- •Кістки та з’єднання тазового пояса. Таз у цілому. Статеві відмінності тазу. Основні виміри жіночого тазу.
- •Дихальний цикл. Механізм вдиху та видиху. Регуляція дихання. Механізм першого вдиху ново родженого.
- •Поясніть, чому небезпечна вагітність резус-негативної жінки резус - позитивним плодом.
- •Кістки та з’єднання вільної нижньої кінцівки.
- •Гіпофіз: передня та задня частки, топографія, будова, гормони, їх значення. Шишкоподібна залоза, її розміщення, гормони їх значення. Прояви гіпо та гіпер функції.
- •Де знаходяться рефлексогенні зони і центри таких рефлекторних актів, як блювання, ковтання, чхання, кашель?
- •Симпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу на функції організму.
- •Плевра: будова, листки, плевральна порожнина, плевральні синуси, тиск у плевральній порожнині. Пневмоторакс. Середостіння.
- •У чому проявляется різноманітність будови м’язової тканини у зв’язку з її функціями?
- •Парасимпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу нв функції організму.
- •Вухо: його розміщення, будова, значення.
- •Як позначиться на роботі нирок підвищений артеріальний тиск?
- •Епітеліальна тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Здатність до регенерації.
- •Біологічне значення процесу травлення в організмі людини. Схема будови травного каналу.
- •Під час визначення групи крові за стандартними виворотками, аглютинація відбулась з сиворотками I та II групи. Яка група крові у паціента?
- •Сполучна тканина, особливості будови, види, розташування в організмі, значення. Здатність до регенерації.
- •Будова та функціональне значення ротової порожнини. Слинні залози. Склад слини, властивості, фізіологічне значення.Регуляція слиновиділення. Травлення в ротової порожнині.
- •Що відбудеться з твариною якщо їй у молодому віці видалити гіпофіз?
- •Скеле грудної клітини. З’єднання грудної клітини. Грудна клітка у цілому.
- •Тонка кишка: розміщення, відділи, особливості будови стінки. Функції. Кишковий сік, його склад, властивості, характер дії на їжу. Травлення в тонкій кишці, всмоктування.
- •Чому при втраті слухової функції одного вуха погіршуеться здатність визначити напрямок слуху?
- •Кістки та з’єднання верхнього пояса. Кістки та з’єднання вільної верхньої кінцівки.
- •Товста кишки: розміщення, відділи, особливості будови. Значення нормальної мікрофлори товстої кишки. Процеси, які відбуваються в товстій кишці. Акт дефекації.
- •Під час систоли шлуночків тиск крові вних підвищується. Чому кров не повертається в передсердя?
- •Задній мозок, його розміщення, будова, порожнина функції.
- •Взаємозв’язок між кров’ю, тканинною рідиною та лімфою. Утворення, склад, властивості лімфи.
- •Поясніть з позиції фізіології вислів « у страха великі очі»
- •Середній мозок: розташування, будова, порожнина, функції.
- •Процес кровообігу. Структури, що здійснюють. Значення процесу кровообігу для організму. Види судин, особливості будови їх стінок. Поняття про сполучні та обхідні судини.
- •Скелетні м’язи, їх розміщення, форма, основні фізіологічні властивості. Будова м’яза як орган. Допоміжний апарат м’язів.
- •Утворення та затрата енергії в організмі людини. Основний обмін. Теплообмін та його регуляція. Температура тіла людини.
- •У хворого зупинка дихання. Йому проведено штучне дихання «рот до роту» після якого дихання відновилось. Який механізм дії на дихальний центр виникає при такому штучному диханні?
- •М’язи голови. Особливості прикріплення м’язів лиця. Жувальні м’язи.
- •Надниркові залози, топографія, будова, гормони.
- •Людина з ііі гр. Крові втратила багато крові. Що необхідно їй перелити для компенсації крововтрати і чому?
- •Загальна характеристика системи скелета людини та її біологічне значення. Осьовий та додатковий скелети. Будова кісток як органа, хімічний скалад, види кісток.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції. Склад підшлункового соку та вплив його на їжу.
- •Чим забезпечується рух крові по судинам?
- •З’єднання кісток, види. Будова суглоба, допоміжний апарат суглоба. Класифікація суглобів, види рухів у суглобах.
- •Вітаміни, їх біологічна роль. Класифікація вітамінів. Джерела вітамінів. Поняття про гіповітаміноз, авітаміноз та гіпервітаміноз.
- •Вкажіть, якими шляхами передається Віл-інфекція
- •М’язи живота та функції. Біла лінія живота. Пахвинний канал.
- •Щитоподібна залоза. При щитоподібні залози. Топографія, будова, гормони. Прояви гіпо- та гіперфункціх.
- •У хворих, які страждають на серцеву недостатність погіршується постачання організму киснем. З метою компенсації нестачи кисню посилюється утворення одного з різновидів крові. Якого?
- •М’язи грудної клітки, їх функція. Діафрагма.
- •Лейкоцити: будова, функції, кількість. Лейкоцитарна формула. Лейкоцитоз. Лейкопенія.
- •У хворого розвинулось запалення жовчного міхура. Показання холецистектомія. Чи може людина жити без жовчного міхура? Якщо так, то які поради ви даєте хворому?
- •Рефлекторна дуга та її ланки.
- •Групи крові, їх характеристика та способи визначення. Резус-фактор. Резус-конфлікт матері та плода. Визначення. Переливання крові.
- •Чому за показниками аналізу сечі можна запідозрити цукровий діабет?
- •Спинний мозок, його розміщення оболонки, зовнішня будова. Спинномозкова рідина.
- •Тромбоцити: будова, функції, кількість. Гемостаз, визначення, механізми. Гемокоагуляція, визначення, фактори згортання крові.
- •Під час загальної паузи ( діастоли ) тиск крові в артеріі та легеневому стовбурі зростає. Чому кров не повертається назад у шлуночки?
- •Проміжний мозок, його розміщення, будова, порожнина, функції. Поняття про сітчатий утвір, особливості будови, функції.
- •Аорта, її відділи. Артерії дуги та висхідної частини аорти.
- •В яких випадках може виникнути Rh конфлікт у вагітної жінки?
- •Кінцевий мозок, його розміщення, будова, порожнини. Мозолисте тіло. Біла речовина.
- •Зорова сенсорна система, відділи, розміщення, значення. Іі пара черепних нервів.
- •Що відбудется з твариною, якщо голкою зробити укол у одно IV шлуночка довгастого мозку. Що там розташовано?
- •М’язи верхньої кінцівки, їх функції.
- •Око та структура утворів. Очне яблуко, його розміщення, будова. Додаткові структури ока.
- •У гістологічній лабораторії вивчали етапи еритропоеза. Віднайшли, що в периферичну кров еритроцити поступають ще в не зрілому стані. У якому стані вони появляються у крові?
- •М’язи нижньої кінцівки, їх функції.
- •Сечовивідні шляхи. Жіночий та чоловічий сечівник. Склад нормальної сечі. Механізм акту сечовипускання та його регуляція. Поняття про діурез, його види.
- •У клінічній лабораторії знаходили кількість еритроцитів камерним методом. Для цього кров розвели 3 % розчином NaCl. Що відбудеться з еритроцитами у розчині?
- •Головний мозок: загальні відомості, розміщення, розвиток, відділи. Оболонки головного мозку та простори між ними. Спинномозкова рідина. Гематоенцефалічний бар’єр.
- •Гемоглобін, його склад, види, сполучення з о2, со2, со.
- •За якими показниками у сечі у хворого можливо запідозрити запальні захворювання нирок?
- •Довгастий мозок: топографія, будова, функціх. Біологічне значення довгастого мозку.
- •Еритроцити: будова, функція, кількість. Поняття про гемоліз. Види гемолізу. Поняття про шое, фактори, що на неї впливають.
- •Внаслідок травми учень втратив до 500 мл крові. Які компенсаторні зміни гемодинаміки активізуватимуться за данних умовах?
- •Фізіологія вищої нервової діяльності. Поняття про пешу і другу сигнальну систему. Типи вищої нервової діяльності людини. Умовні та безумовні рефлекси.
- •Серце: топографія, форма, будова. Межі серця. Осередя, осередна порожнина. Кровопостачання серця.
- •Чому при бічному зорі не сприймаються колір предметів?
- •Черепні нерви, кількість, функціональні види, ділянки інервації.
- •Чоловічі статеві органи, їх розміщення, будова, функції.
- •Чому відбувається згортання крові в пошкоджених судинах?
- •М’язова тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Здатність до регенерації різних видів м’язової тканини.
- •Глотка, її розміщення, частини, будова стінки. Стравохід, його розміщення, частини, звуження. Акт ковтання та його регуляція. Просування харчової грутки по стравоходу.
- •Коли людина хвилюється виникає тахікардія. Чому?
- •Нервова тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Поняття про нервове волокно, види нервових волокон. Поняття про нерв.
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка. Механізм утворення жовчі, її склад та значення в травленні. Жовчовивідні шляхи. Значення печінки в травленні.
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони, їх природу, властивості та біологічну активність. Тканинні гормони.
- •Воздухоносні шляхи. Значення дихання через ніс.
- •У пацієнта після видалення пілоричного відділу шлунка розвинулась єритропенія. Яка причина такого стану хворого?
- •Роль нервової системи в координації функцій організму та взаємозв’язку цого з навколишнім середовищем. Класифікація нервової системи.
- •Значення процесів виділення для організму. Нирки: топографія, форма, будова.
- •У пацієнта 34 років з видаленням нирки були виділенні симптоми анемії. Що відбулося?
- •Жіночі статеві органи, їх розміщення, будова, функції. Оваріально-менструальний цикл. Його фази, регуляція.
- •Суть і значення дихання для організму. Етапи процесу дихання. Дихальні об’єми. Життєва ємність легень. Вентиляція легень.
- •У якому випадку у собаки не вироблятиметься умовний рефлекс на харчове підкріплення?
Товста кишки: розміщення, відділи, особливості будови. Значення нормальної мікрофлори товстої кишки. Процеси, які відбуваються в товстій кишці. Акт дефекації.
Толстая кишка начинается от илеоцекального клапана, образованного двумя горизонтальными складками в месте перехода подвздошной кишки в слепую, и заканчивается задним проходом. Она состоит из трех отделов: слепой кишки, ободочной кишки и прямой кишки, общая длина которых составляет 100—150 см, ширина в области слепой кишки — 7—8 см, в области прямой кишки — 4—5 см. В отличие от тонкой кишки, имеющей розовый оттенок, толстая кишка серая. В ней продолжается процесс всасывания воды, а также формирования каловых масс из непереваренных остатков пищи, отмерших клеток слизистой оболочки и размножающихся в кишечнике микробов, синтезирующих необходимые организму вещества.
Толстая кишка образована продольно расположенными мышечными пучками, которые собираются в ленты ободочной кишк (кроме аппендикса и прямой кишки). Ленты располагаются на разном расстоянии друг от друга, их ширина составляет 3—4 мм. Между лентами образуются выпячивания, или гаустры, ободочной кишки, отделенные одно от другого поперечными бороздами, которые называются полулунными складками ободочной кишки. На стенке ободочной кишки располагаются сальниковые отростки. Мышечная оболочка слепой, ободочной и прямой кишки образует два слоя: наружный, продольный (собранный в ленты) и внутренний, круговой. Брюшина покрывает тонкую кишку только в отдельных участках. Слизистая оболочка образована эпителиальным покровом, состоящим из цилиндрических клеток, основной мембраной, собственной соединительной прослойкой и мышечной пластинкой слизистой оболочки, под которой залегает подслизистая основа. В ней отсутствуют ворсинки, но имеются кишечные железы, а также большое количество венозных сосудов. В тазовом отделе прямой кишки слизистая оболочка образует три поперечные складки, охватывающие половину окружности кишки. В заднепроходном канале прямой кишки образуется 10 продольных складок — заднепроходных столбов. Дистальнее их находится геморроидальная зона, замыкающая промежуток между столбами и образующая заднепроходные пазухи. Складки геморроидальной зоны, прикрывающие пазухи снизу, называются заднепроходными заслонками.
Слепая кишка является начальным отделом толстой кишки и представляет собой слепой мешкообразный участок длиной от 3 до 8 см. Как правило, она полностью покрывается брюшиной. От заднемедиальной стенки, ниже места впадения подвздошной кишки в слепую, отходит червеобразный отросток — аппендикс. Его длина варьируется от 2 до 13 см, а диаметр составляет 3—4 мм. Аппендикс залегает, как правило, в правой подвздошной ямке и соединяется со слепой кишкой и концевым отделом подвздошной кишки при помощи брыжейки аппендикса. Его свободный конец направляется вниз и медиально до пограничной линии, иногда спускаясь в малый таз. Со всех сторон аппендикс окружен сходящимися у его основания лентами ободочной кишки. В его слизистой оболочке содержится большое количество лимфоидной ткани.
Ободочная кишка окаймляет петли тонкой кишки и подразделяется на восходящую, поперечную, нисходящую и сигмовидную.
Восходящая ободочная кишка является продолжением слепой. Ее задняя поверхность не покрыта брюшиной и располагается на задней стенке живота справа. Длина ее варьируется от 12 (при высоком положении слепой кишки) до 20 см. По передней поверхности проходит свободная лента ободочной кишки, по заднемедиальной — сальниковая лента, а по не покрытой брюшиной заднелатеральной — брыжеечная лента. При переходе в поперечную ободочную кишку образуется правый изгиб ободочной кишки.
Поперечная ободочная кишка начинается в правом подреберье на уровне X реберного хряща. Ее левый и правый участки располагаются поверхностнее восходящей и нисходящей ободочной кишоки. Это самый длинный отдел (50 см), имеющий собственную брыжейку, прикрепляющуюся к брыжеечной ленте поперечной ободочной кишки. По передней поверхности вдоль сальниковой ленты проходит ободочно-кишечная связка. Опускаясь, связка переходит в большой сальник, который прикрывает поперечную ободочную кишку спереди. Левый изгиб ободочной кишки располагается в левом подреберье, ниже и глубже правого. При переходе в нисходящую ободочную кишку образуется острый угол, фиксированный диафрагмально-ободочно-кишечной связкой.
Нисходящая ободочная кишка располагается на задней стенке живота слева. Ее длина составляет 22 см, а диаметр уменьшается по мере приближения к сигмовидной ободочной кишке.
Сигмовидная ободочная кишка залегает в левой подвздошной ямке, опускается в полость малого таза и переходит в прямую кишку на уровне III крестцового позвонка. В среднем ее длина составляет 55 см, но возможны существенные индивидуальные колебания. Сигмовидная ободочная кишка образует две петли, одна из которых лежит на подвздошной мышце, а другая — на большой поясничной мышце. Величина сигмовидной петли зависит от длины корня брыжейки сигмовидной кишки.
Прямая кишка располагается в полости малого таза на его задней стенке и открывается в области промежности задним проходом. Длина ее составляет 14—18 см. Прямая кишка состоит из тазовой части, располагающейся над тазовым дном, — ампулы прямой кишки и заднепроходного анального канала, находящегося в области промежности под тазовой диафрагмой. По ходу тазовой части образуется изгиб по форме вогнутости крестца — крестцовый изгиб. Еще один изгиб образуется при переходе в заднепроходный канал — промежностный изгиб.
Продольный мышечный слой прямой кишки является продолжением мышечных лент сигмовидной кишки. В мышечный слой нижнего отдела ампулы вплетаются пучки прямокишечно-копчиковой мышцы. Отдельные волокна продольного слоя вплетаются в мышцу, поднимающую задний проход. Вокруг заднего прохода круговые мышечные волокна образуют утолщение — непроизвольный внутренний сжиматель (сфинктер) заднего прохода, состоящий из гладких мышц. В подкожной клетчатке располагается произвольный наружный сжиматель заднего проход, образованный поперечно-полосатыми мышцами.