3. Вибір і розрахунок параметрів транспортуючих засобів

При організації потокового виробництва використовуються різні види транспортуючих засобів, у тому числі безпривідні і привідні, причому, останні можуть бути безперервної та періодичної дії.

Найбільш розповсюдженим видом транспортуючого пристрою є конвеєри, які, у свою чергу, поділяються на розподільчі та робочі.

Розподільчий конвеєр, виконуючи функції транспортування і регламентування ритму і використовується для виготовлення невеликих по габаритам і вазі виробів, які робітник може знімати з несучої частини конвеєра й обробляти на спеціальному робочому місці.

Робочі конвеєри, крім вищезгаданих функцій розподільчих конвеєрів, також служать робочим столом у процесі обробки виробів. Вони використовуються для складання великих виробів, що стаціонарно закріплюються на конвеєрі.

Конвеєри безперервної дії можуть мати постійну і перемінну швидкості руху. Під час виконання операції робітник пересувається за ходом конвеєра в межах відведеної йому робочої зони. Після закінчення операції робітник повертається до початку зони і виконує операцію над наступним виробом, який в цей момент має підійти до неї.

На пульсуючому конвеєрі, який включається періодично, швидкість руху встановлюється максимальною з урахуванням правил техніки безпеки.

Швидкість руху конвеєра безперервної дії (V_б):

(11.8)

де – крок конвеєра (відстані між суміжними робочими місцями або виробами).

Якщо транспортна партія P≠1, то:

(11.9)

При використанні пульсуючого конвеєра, транспортування виробів виконується в момент припинення всіх робіт з операцій і швидкість транспортування ( ):

(11.10)

де: – час транспортування виробів.

Далі, визначається робоча зона кожної операції і розраховується довжина робочої частини конвеєра при однобічному розташуванні робочих місць ( ):

(11.11)

де: С – загальна кількість робітників на конвеєрі по i-х операціях.

При побудові графіка руху потокової лінії необхідно врахувати наступне:

а) суміжні робочі місця на одній операції обробки виробів зміщені відносно одне одного на такт.

б) якщо на окремих операціях коефіцієнт завантаження в межах 88% - 112%, то цією величиною відхилення зневажають.

4. Приклад розрахунку однопредметної перервно-потокової лінії.

Якщо хоча б на одній з операцій технологічного процесу не виконується умова синхронізації операцій, варто організувати перервно-потокову лінію.

Порядок розрахунку:

1. Такт перериваної-потокової лінії розраховується за формулою (6.1), як і в випадку безперервно-потокової лінії:

(11.12)

2. Розрахунок числа робочих місць і робітників на лінії, наприклад, з тактом r = 4, зручно представити у вигляді приведеної таблиці.

Таблиця 2.

Розрахунок числа робочих місць і розподіл робітників по місцям

Номер операції	1	2
Норма часу ti хв/шт	5,2	2,8
Розрахункове число робочих місць
Прийняте число робочих місць Спр	1 + 1	1
Завантаження робочого місця (у %)	100 + 30	70
Число робітників	1 + 1	1
Порядковий номер робітника	I ; II	I

3. Якщо предмети праці передаються не поштучно, а транспортними партіями (n_mp), то вони сходять з лінії за інтервал часу, що називається ритмом лінії (R), який розраховується за формулою:

; (11.13)

4. Визначення розміру між операційного оборотного заділу та побудова епюри.

Згідно даних таблиці 2, на першій операції працюють два робітника, з яких один завантажений на 100%, а другий – на 30%. Завантаження робітника на другій операції – 70%. Таке завантаження по робочих місцях дозволяє робітнику першої операції з завантаженням 30% переходити, після завершення часу Тn₁, на другу операцію.

T_n1, T_n2 – параметри ритму потокової лінії, час, що характеризується постійною (незмінною) роботою робітників або устаткування на суміжних несинхронних операціях.

Рисунок 3.1 Графік-регламент роботи лінії та епюра міжопераційного заділу.

Максимальний розмір міжопераційного оборотного заділу (Zоб) для кожного визначається за формулою:

(11.14)

де Мс_і-1, Мс_і – кількість робочих місць, відповідно, на першій и другій операціях.