Контрольні питання

1. Назвіть фактори, що впливають на тривалість виробничого циклу.

2. Охарактеризуйте різниці між основними видами руху предмета праці у виробництві.

3. Структура виробничого циклу.

Завдання на самостійну роботу

Проблеми застосування в одиничному виробництві спеціального оснащення і пристосувань.

Рекомендована література

1. Шах А.Д., Погостин С.З., Альман П.А. Организация, планирование и управление предприятием химической промышленности / Под ред. академика Н.П. Федоренко. – 3-е изд. перераб. и доп. -М.: "Высшая школа"1981, с. 23 -29.

2. Производственный менеджмент/ Под ред. проф. С.Д. Ильенковой, - М.: юнити, 2000, с.62-80.

3. Економіка підприємства: Підручник/ За заг.ред. С.Ф. Покропивного – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001, с.254-260.

Лекція 8. Тема: організація допоміжних виробництв

План.

1. Організація складського господарства.

2. Організація транспортного господарства.

1. Організація складського господарства.

Основними завданнями організації складського господарства є:

• створення оптимальних запасів матеріалів;

• налагодження ритмічного постачання матеріальними ресурсами виробничого процесу;

• зберігання і облік матеріалів, зберігання та відвантаження готової продукції.

На складах виконується значний обсяг робіт щодо вхідного контролю матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, а також вантажно-розвантажувальні операції, які пов’язані з переміщенням матеріальних цінностей. Облік руху матеріалів супроводжується відповідними первинними документами: приймання – на основі накладних, а відпуск – за вимогою або лімітно-забірною картою.

Багатофункціональний характер робіт, інтеграція з транспортним господарством робить необхідним при організації складської діяльності використання логістичних схем, побудованих на основі інтегральної системи планування, контролю і регулювання. Різноманітність функцій виконуваних складами вимагають обов’язкової їх класифікації по певним ознакам:

• залежно від характеру діяльності (постачальницькі, виробництва, збутові);

• за видом продукції (сировини, матеріалів, готової продукції, тари, комплектуючих виробів тощо);

• за функціональним призначенням ( сортувальні, розподільчі, транзитні, сезонного чи тривалого зберігання тощо);

• за спеціалізацією (спеціалізовані та неспеціалізовані);

• за ступенем технічного оснащення (частково або повністю механізовані, автоматизовані, автоматичні);

• за видами складських приміщень (відкриті, під навісом, напівзакриті, закриті);

• за наявністю зовнішніх транспортних зв’язків (рейкові під’їзні шляхи, автодорожній під’їзд).

Раціональне розміщення складів на підприємстві забезпечує прямоточність руху вантажів, ліквідацію зустрічних потоків, мінімальну відстань перевезень.

Для оцінки рівня оснащення складів засобами механізації використовується показник К_зм який розраховується за формулою:

(8.1)

де Q_птр – сумарна вантажопідйомність всіх засобів механізації, т;

Q_скл - вантажообіг складу за розрахунковий період, т.

Критеріями оптимізації ефективності складського господарства є:

• максимальна ймовірність виконання замовлення основного виробництва;

• мінімальний час підготовки і реалізації замовлення;

• мінімізація документопотоків і матеріалопотоків;

• мінімальні витрати на зберігання матеріальних цінностей;

• максимальна якість зберігання.

До основних показників роботи складу відносяться:

1. Коефіцієнт використання площі складських приміщень (К_вик):

(8.2)

де V_кор, V_заг – відповідно, корисна і загальна площі (обсяги) складу.

2. Середнє навантаження на 1м² складської площі ( ):

(8.3)

де т_м – кількість матеріалу, що зберігається на складі, т.

1. Планова швидкість оборотності матеріалів (Т_об):

(8.4)

де А_зап – встановлена норма запасу;

t - тривалість періоду, що планується, днів;

т_м – потреба матеріалів в плановому періоді.

Основні чинники активізації використання складів в сучасних умовах є:

• координування вирівнювання попиту і пропозиції в постачанні та розподілі матеріальних ресурсів;

• зменшення логістичних витрат при транспортуванні матеріальних ресурсів;

• створення умов для підтримання активної стратегії збуту продукції;

• створення системи оперативного маневрування ресурсами.

Шляхом реорганізації виробничих площ можна знизити витрати на внутрішні матеріальні потоки, що існують на підприємстві. Складське обладнання, яке займає мало місця, дозволяє підвищувати продуктивність складських робіт, а створення центральних складів приведе до подальшої економії витрат.