Бажаю вам успіхів!

Тема: Українські землі у І Світовій війні і на початку Української революції

Лекція №1. Українські землі під час і Світової війни

1. Плани воюючих держав щодо українських земель

Причини і характер війни

З липня 1914 року світ був втягнутий найбільш згубну за весь час існування людства Світову війну (1914-1918рр.).

Головною її причиною стало протистояння двох воєнно-політичних блоків європейських держав – Антанти (Великобританія, Росія і Франція) і Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина і Італія). Пізніше Троїстий союз перетворився в Четверний союз. І Світова війна була загарбницькою, імперіалістичною, несправедливою для всіх її учасників.

Плани держав у війні

Планами воюючих держав були загарбання чужих земель і пограбування їх, захоплення колоній, джерел сировини, ринків збуту, ослаблення а то й знищення своїх політичних супротивників та економічних конкурентів. Українські землі, які знаходилися під владою таких воюючих держав, як Австро-Угорщина і Росія, також стали ареною масштабних військових битв.

В стратегічних планах воюючих противників чільне займали українські землі (див. таблицю):

Плани воюючих держав стосовно України

Військовий блок	Країни	Плани
Троїстий (Четверний) союз	Німеччина	Захопити всю українську територію, відторгнувши її від Росії; заволодіти Донецьким басейном, Приазов’ям, Кримом; створити плацдарм для нападу на Кавказ. Всі українські землі повинні були ввійти до складу майбутньої Великонімецької світової імперії, а під час війни бути сировинним придатком Німеччини.
	Австро-Угорщина	Зберегти під своєю владою Галичину, Буковину і Закарпаття; захопити у Російської імперії Волинь і Поділля.
	Туреччина	Поставити під свій контроль Північне Причорномор’я і акваторію Чорного моря.
Антанта	Росія	Заволодіти Галичиною, Буковиною і Закарпаттям, визволивши їх з під влади Австро-Угорщини під гаслом об’єднання слов’янських народів(«братів-русинів») в єдину державу з метою відновлення Київської Русі.

2. Бойові дії на території України в роки і Світової війни

Мобілізація військ

З початком війни українські землі перетворилися на театр жорстоких і кровопролитних воєнних дій. Українці жили в різних державах, які під час війни ворогували, тому що перебували у різних військових блоках. І тому, як піддані цих держав, українське населення було мобілізовано у війська. І інколи у боях вони були змушені воювати один проти одного. У складі російської армії воювало близько 3,5 млн. українців, а у складі австрійської – 250 тисяч українців. Але слід відзначити, що більшість австрійських українців воювали на італійському і сербському фронтах, що дещо пом’якшило братовбивчий характер війни.

На початку війни бойові дії розгорнулися на західноукраїнських землях.

Російська піхота Кулеметники

Галицька битва 1914 року

У серпні – вересні 1914 року відбулася Галицька битва. Російські війська вдало наступали і завдали значної поразки австрійцям. Австро-угорська армія безладно відступала, кидаючи зброю, обози й артилерію. 21 серпня російські війська узяли залишений супротивником Львів і рушили далі на захід. Багато австрійських солдатів здавалися в полон. Галичина була зайнята росіянами.

Карпатська операція 1914-1915 років

Взимку 1914-1915 року російські війська вели важкі, кровопролитні бої в передгір’ях Карпат. Незважаючи на великі втрати, їм удалося відкинути супротивника. У суворі морози росіяни переборювали зледенілі гірські схили, пробиралися через замети. У результаті їм удалося опанувати значною частиною Карпатського хребта. Також росіяни окупували Північну Буковину,зайняли Чернівці, оточили фортецю Перемишль. У березні 1915 року фортеця капітулювала. Австрійська армія в боях 1914-1915 років втратила більше 400 тисяч солдат. Втрати росіян склали 210 тисяч полоненими, убитими і пораненими. Росіянам вдалося захопити декілька сотень гармат, багато різних військових трофеїв.

Генерал-губернаторство

Західноукраїнські москвофіли, утворивши в Києві «Карпаторуський визвольний комітет», закликали українців Галичини зустрічати російську армію хресними ходами і дзвонами у церквах.

На території Східної Галичини і Північної Буковини російська влада встановила генерал-губернаторство на чолі з графом О.Бобринським.

Його адміністрація розпочала введення російської мови, законів, звичаїв, навернення греко-католиків у православ’я. Майже всю верхівку греко-католицької церкви на чолі з митрополитом А.Шептицьким було вивезено вглиб Росії. У 1915 році Львів і Броди відвідав цар Микола ІІ.

Німецька піхота Солдати Австро-Угорщини

Прорив німців в районі Горлиці (Горлицька операція 1915 року)

Але росіянам на окупованій території вдалося протриматися лише до літа 1915 року.

На допомогу Австрії прийшла Німеччина. Німецьке командування розробило план сильного удару по Росії і виведення її з війни.

Після потужної артпідготовки, у квітні 1915 року в районі містечка Горлиці, було прорвано російський фронт. У росіян не вистачало патронів, снарядів, спорядження, медикаментів і вони почали відступати, залишивши Галичину з Львовом, Буковину, західну Волинь, Луцьк, Дубно. Разом з відступаючою армією рухалося багато біженців, які боялися репресій з боку Австро-Угорщини. Всього до Росії переселилося понад 100 тисяч українців.

Олексій Брусилов Атака кінноти під час прориву Російські солдати

Брусиловський прорив 1916 року

Через декілька місяців росіянам вдалося підтягнути резерви і колишній «снарядний голод» відійшов у минуле.

22 травня 1916 року почався широкомасштабний наступ російських військ під керівництвом генерала Олексія Брусилова, відомий також, як «Брусиловський прорив». Вже обстріл російськими гарматами ворожих позицій мав величезний успіх і наніс великі втрати ворогу.

Історична особа. Олексій Олексійович Брусилов

Олексі́й Олексі́йович Бруси́лов (1853-1926) – відомий російський полководець, генерал від кавалерії. Начальник кавалерійської школи в Санкт-Петербурзі. Учасник російсько-турецької війни 1877—1878 років. У І Світовій війні був головнокомандувачем Південно-Західного фронту, війська якого в травні — серпні 1916 року здійснили прорив австро-німецького фронту(Брусиловський прорив). Брав участь у Білому русі, але розчарувавшись, у 1920 році перейшов до Червоної армії. Помер 17 березня 1926 року від запалення легенів. (За даними Інтернету)

Генерал Брусилов запропонував прорвати оборону супротивника не на вузькій ділянці фронту, а на всьому протязі фронту. Такий новий прийом здавався незвичайним і навіть зухвалим. Проте атака майже по всьому фронті вдалася. Супротивник ніс значні втрати.

До кінця липня 1916 року російські війська знову відвоювали частину Східної Галичини і всю Буковину. Щоб врятувати положення, австрійцям і німцям довелося терміново перекидати війська з інших фронтів.

Час від часу німці і австрійці, при допомозі турок, наносили контрудари російським військам, але солдати трималися мужньо, не зважаючи на усі складнощі війни у гірській місцевості.