7. Театр і музика

Різдвяна вертепна драма Різдвяна вулична вистава Бандурист

Театр

Театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини. Тоді воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. Елементи театралізованості можна спостерігати в українських селах, під час релігійних обрядів, святкування заручень, весілля тощо. Ставилися п’єси і в будинках панів. В Глухові існував придворний театр К.Розумовського, в с.Козацькому – театр С.Голіцина, в с.Кібінці – Трощинського. Перші драми також ставилися учнями братських шкіл. У КМА виник театр серед студентів (т.з. «шкільний театр»). Ставилися п’єси Г.Конисського, Ф.Прокоповича, М.Довгалевського. Ставили також інтермедії – гумористичні сценки, які гралися в антрактах. У XVII- XVIIІ століттях широкого розмаху набули вертепи — мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії. Виступали на площах міст під час свят, на ярмарках. У 1778 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів; згодом з’являється театр у місті Дубно. За деякими даними в Надніпрянській Україні постійна театральна трупа з’явилася у Харкові у 1789 році. Серед кращих постановок тих часів була драма невідомого автора «Про Олексія Божого» і героїчна драма Феофана Прокоповича «Володимир».

Музика

Значний розвиток отримало музичне мистецтво. Велику роль грали кобзарі, лірники, бандуристи, сопілкарі, цимбалісти, які виконували серед народу пісні, думи, інструментальну музику.

Вже у XVI столітті в Україні широко використовувалися ноти.

Композитор М.Ділецький – теоретик співу створив спеціальний посібник - «Граматику музичну».

Нотну грамоту вивчали студенти колегіумів, а у XVIII столітті музичною столицею Лівобережжя став Глухів. Тут була відкрита музична школа, де вивчали вокал, гру на скрипці, флейті, гуслях, арфі.

Ректор КМА Лазар Баранович організував при Академії музично-хорову капелу. Більшість випускників потрапляла за традицією до Москви і Петербурга. Наприклад, половину хористів царської капели склали вихідці з України.

У XVIII столітті, місцева знать також прагнула створювати в своїх маєтках вокальні та інструментальні капели. Композитори працювали в різних жанрах, внесли вклад в українську хорову і оперну музику, але переважала все ж церковна музика. Шедеврами для свого часу вважаються вокальні концерти, розраховані на поліфонію (багатоголосся).

Максим Березовський Дмитро Бортнянський Семен Климовський

Видатним українським композитором став випускник КМА Максим Березовський. Він жив не лише в Україні, Росії, але й за кордоном (академік Болонської академії). Березовський є автором 20 концертів і опери «Демофонт». Визначними творами композитора стали «Вірую», «Чаша спасіння». Однак не всім творчість композитора була зрозуміла, тому й сам Березовський прожив недовго… Його творча спадщина була гідно оцінена уже у ХХ столітті.

Інший композитор і співак Дмитро Бортнянський також довго жив в Росії, Італії. Він є автором 35 концертів, 100 музичних п’єс, опер «Алкід», «Сокіл», «Креонт». В його творчості особливо відчутні українські народні мотиви.

Співак і композитор Артем Ведель керував хором у КМА. Збирав і обробляв народні пісні, перетворюючи їх у романси. Написав 30 концертів, твори «Літургія», «Всеношна».

У той період пісні створювалися також поетами, вченими, тобто усіма, хто не байдужий до музики. Пісні писали І.Мазепа, Г.Сковорода. Поет, співак Семен Климовський написав знамениту пісню «Їхав козак за Дунай». Дві варіації цієї пісні здійснив німецький композитор Людвіг ван Бетховен. Декілька популярних романсів створив Микола Петренко. Найбільш відомий – «Дивлюсь я на небо».