2.Політика гетьмана Івана Виговського(роки правління 1657-1659)

Хто такий Іван Остапович Виговський?

Шляхтич за походженням (можливо з українсько-польського роду) Іван Остапович Виговський навчався в Києво-Могилянському колегіумі, служив при польському королівському дворі. Знав іноземні мови. Під час гетьманства Богдана Хмельницького - був генеральним писарем, брав участь у багатьох посольствах і переговорах. Іван Виговський в основному продовжував державну програму гетьмана Б.Хмельницького, намагаючись утримати всі українські землі під гетьманським управлінням. (За даними Інтернету)

Зовнішня політика

У жовтні 1657 року гетьман Іван Виговський завершив розпочаті Б.Хмельницьким переговори зі Швецією і уклав з нею союз, що мав оборонний характер. Швеція визнала суверенну Гетьманщину і зобов’язувалася гарантувати її територіальну цілісність. Іван Виговський відновив союз із Кримським ханством, почав переговори з Польщею.

Відносини з Московським царством у гетьмана були складними. Гетьман хотів, щоб Москва не втручалася в справи Гетьманщини і визнала його, гетьмана, єдиним представником держави. Але конфлікт наростав з-за явно пропольської політики гетьмана.

Внутрішня політика гетьмана

З-за того, що Запорізька Січ ігнорувала обрання Виговського гетьманом, відносини були з козаками були дуже напруженими.

Прихильним до нього представникам козацької старшини гетьман щедро роздавав землі, привілеї, різноманітні дарунки, але таких було небагато.

Підтримуючи заможну еліту, Виговський нещадно боровся з народними хвилюваннями. У 1657-1658 роках піднялося повстання дейнеків. Хто такі дейнеки?

Назва «дейнеки» («дейнеги») по турецьки означає «ціпок», «стек», «кийок». Так себе називали повстанці – селяни, озброєні подібними ціпками. До селян приєдналися прості козаки – голота. Повстанці виступали проти соціального гніту, нерівності, надмірних здирств. Вимагали рівноправ’я, повернення в козацький стан, дозволу вільно займатися промислами, вільно ходити на Запоріжжя, права обирати гетьмана на «чорній Раді»(тобто, на Раді «черні», щоб була присутня не лише старшина, а й прості козаки). Дейнеків очолили С.Довгаль, І.Іскра. (За даними Інтернету)

полковник М.Пушкар кошовий отаман Я.Барабаш гетьман І. Виговський

Через деякий час дейнеки приєдналися до козацької опозиції, яку очолив кошовий отаман Січі Яків Барабаш, якого прості козаки проголосили «запорізьким гетьманом». До опозиції також входив відомий ветеран Визвольної війни, полтавський полковник Мартин Пушкар. І Пушкар, і Барабаш були незадоволені явно пропольською і протатарською політикою Виговського, яка на їх думку могла посварити Гетьманщину з російським царським урядом і привести до нового підпорядкування України Речі Посполитій, а також його курсом на підтримку обраних представників еліти. Виговський пропонував дейнекам і бунтівним козакам розійтися, але впевнившись в їх рішучості, вигукнув: « Мечем вгамую свавільників!». Найнявши за великі гроші татарські загони, а також з допомогою власних військ, у червні 1658 року у бою під Полтавою Виговський розгромив військо повстанців-опозиціонерів. Це був перший випадок, коли українці бились з українцями в таких масштабах, початок розбрату. Мартин Пушкар довго обороняв Полтаву, але згодом загинув в бою (його голову принесли в подарунок Виговському). Якова Барабаша схопили і стратили за наказом Виговського. Під Полтавою були розгромлені і загони дейнеків. Загалом на полі битви загинуло близько 50 тисяч українців.

Репресії військ Виговського

Татари і козаки з еліти Виговського нещадно пограбували Полтавщину. Іван Виговський розпочав жахливі репресії проти незгодних з його політикою. Було розстріляно переяславського полковника Івана Сулиму та корсунського полковника Тимофія Анікеєнка, відтято голову полковнику Івану Колюбаці, разом з ними страчено 12 сотників. Врятуватися вдалося лише уманському полковнику Івану Безпалому, генеральному писареві Михайлу Сульчичу та ще деяким. Вони перейшли під захист царя Олексія Михайловича. Жорстоке придушення опозиції за допомогою татар, ще більш відштовхнуло народні маси і низове козацтво від Виговського. (За даними Інтернету)