- •1.Мова- основа духовного життя, генетичний код нації. Мова і мовлення. Форми і функції мови і мовлення.
- •2.Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення.
- •3. Два рівні володіння українською літературною мовою: мовлення правильне ( норми літературної мови) і комунікативно доцільне ( змістовність, логічність, точність, виразність, доречність).
- •4.Стилістика. Основні поняття стилістики. Стилістика мови. Стилістика мовлення. Стилістика художньої літератури. Практична стилістика.
- •5. Стилі сучасної української літературної мови.
- •6. Фонетика і фонологія. Поняття фонеми як найменшої одиниці мови. Відношення між звуком і фонемою.
- •7. Буква як основна одиниця графічної системи мови. Український алфавіт….
- •8. Склад. Види складів….
- •9. Наголос як фонетичне явище. Тип наголосу…
- •10. Основи поділу фонем на голосні та приголосні. Система голосних фонем, її склад, особливості . Класифікація голосних фонем.
- •15. Чергування приголосних фонем. Історичні чергування приголосних фонем.
- •17.Чергування у-в, і-й.
- •18. Подовження і подвоєння приголосних. Механізм утворення та розрізнення.
- •19. Спрощення в групах приголосних.
- •20. Милозвучність мови. Основні закони милозвучності мови.
- •21.Орфографія. Поняття про орфограму, орфографічне правило. Принципи українського правопису.
- •22.Складні випадки правопису м’якого знаку.
- •23.Складні випадки правопису апострофа.
- •24.Складні випадки правопису великої букви. Велика буква в астрономічних, географічних і топографічних назвах.
- •25.Вживання великої букви у прикметниках.
- •25. Вживання великої букви у прикметниках.
- •26. Складні випадки правопису слів з ненаголошеними голосними.
- •27. Правила переносу слів.
- •28. Правопис слів іншомовного походження.
- •29. Слово і його лексичне значення. Пряме й переносне значення.
- •30. Багатозначність і омонімія.
- •31. Лексико-стилістичні синоніми.
- •32. Антоніми. Пароніми.
- •34. Лексикографія. Типи словників.
- •35. Словотвір. Словотворчі засоби.
- •36. Способи творення слів.
- •38. Поняття морфеми. Види морфем.
- •39. Стилістичне забарвлення граматичних значень й граматичних форм.
- •40. Система частин мови. Виділення частин мови.
- •41. Граматична категорія роду іменника.
- •42. Граматична категорія числа іменника.
- •44. Ступені порівняння прикметників.
- •49. Написання складних прикметників.
- •50. Правопис частки не, ні з різними частинами мови
29. Слово і його лексичне значення. Пряме й переносне значення.
Слово – основна мовна одиниця, яка складається з звука або комплекса звуків, що мають певний зміст.
Лексичне значення слова – зміст слова, відображення у ньому будь-якого явища дійсності, яке це слово викликає в нашій свідомості.
Слова за наявністю лексичного значення поділяються на:
- неповнозначні (не мають лексичного значення).
- повнозначні (мають лексичне значення):
- однозначні ( слова з одним лексичним значенням).
- багатозначні ( слова з кількома лексичними значеннями):
- пряме значення ( первинне значення слова, природна назва предмета, явища, з яким це слово виникає у мові).
- переносне значення (вторинне значення слова, пов’язане з первинним значенням).
30. Багатозначність і омонімія.
Багатозначні слова найширше представленні у розмовному, публіцистичному, художньому мовленні. У зазначених стилях багатозначні слова можуть вживатися і в прямому, і в переносному значенні. А у офіційно-діловому і науковому – лише у прямому значенні.
Омоніми – слова з різним лексичним значенням (водяна пара, молода пара, пара чобіт). Омоніми бувають:
повні (збігаються в усіх граматичних формах (лава, коса, лист)).
неповні
- омоформи ( різні за значенням, однакові за звучанням (мати(моя) – мати(житло)).
- омофони (різні за значенням і написанням, однакові за звучанням (кленок(від клен) – клинок(від клин)).
- омографи (різні за значенням і звучанням, однакові за написанням ( за’мок-замо’к).
31. Лексико-стилістичні синоніми.
Лексичні – це такі синоніми, які належать до однієї частини мови і мають певний відтінок у значенні (поспішати і квапитися мають однакове значення – намагатися якнайшвидше зробити що-небудь). Серед лексичних синонімів виділяють:
- абсолютні (азбука – алфавіт).
- стилістичні (гордовитий – чванливий – чванькуватий – бундючний).
- семантичні
- семантико-стилістичні (відрізняються за значенням і стилістичним забарвленням).
32. Антоніми. Пароніми.
Антоніми – слова переважно однієї частини мови, які мають протилежне значення. З погляду структури розглядають різнокореневі (початок – кінець, правда – брехня) та однокореневі (заселяти – виселяти, воля – неволя) антоніми.
Пароніми – слова різні за лексичним значенням, але подібні за формою і звучанням (компанія (товариство) – кампанія (сукупність заходів)).
34. Лексикографія. Типи словників.
Лексикографія – розділ мовознавства, який займається теоретичними проблемами укладання словників, збиранням, упорядкуванням та описом словникового матеріалу. Розрізняють енциклопедичні та загальномовні словники. В енциклопедичному словнику наводяться відомості про позначу вальні словами предмети і явища в найширшому розумінні. Загальномовні словники поділяються на одномовні та двомовні. До одномовних належать тлумачні, орфографічні, орфоепічні, словники наголосів та етимологічні. До двомовних належать словники, у яких подається переклад на іншу мову (українсько – російський, українсько – англійський тощо).