20. Милозвучність мови. Основні закони милозвучності мови.

21.Орфографія. Поняття про орфограму, орфографічне правило. Принципи українського правопису.

Орфографія - це розділ мовознавства про мову в писемній формі, яка вивчає написання і встановлює її однотипність. Орфограма - це написання певного звука. Орфографічне правило - особливі інструкції у яких перераховуються умови вибору тих чи інших єдино прийнятих усіма написань. Орфограми бувають буквені і не буквені. Буквені - букви, не буквені - апостроф, дефіс, риска, пропуск. 1921р вперше видано правопис «Найголовніші правила українського правопису. 1923р видано повний український правопис. Цей правопис побудовано на загальнонародній основі з урахуванням специфіки укр.. літ. мови, забез. спільність з російським правописом, особливо в написанні слів разом, окремо, через дефіз, у вживанні великої літери.

Принципи українського правопису: Фонетичний - слова пишуться, так як вимовляються в літературній мові. Написання слів за цим принципом називається фоновим написанням. Для засвоєнням фонових написань потрібно знати природне звучання слів і вміти практично реалізувати їх у мові. Морфологічний - певна морфема або певний звук у морфемі всюди пишеться однаково хоч в інших словах вимовляється інший звук. Історичний - слова передаються на письмі за традицією як писали раніше хоч в сучасній українській мові не пояснюється ні вимовою ні граматичною будовою. Смисловий - розрізнення значення слів при їх написанні.( проте - про те).

22.Складні випадки правопису м’якого знаку.

Ь-пишеться: Після д, т, з, с, ц, л, н, дз у кінці слова чи складу(тінь); після м’яких приголосних перед О (льон); у суфіксах - еньк, ськ-, есеньк- та ін.( український); після -л- перед м’яким приголосним(пальці); у дієслівних формах наказового способу(стань); Р.в.мн.ж.р іменників(пісень). Ь-не пишеться: після губних і шиплячих(кров);після -р- у кінці складу(кобзар);після н, перед шиплячими та перед ськ,ств(інженер); після ц в кінці слова в іменниках чол..роду і іншомовного походження, вигуках(бац,клай).

23.Складні випадки правопису апострофа.

Апостроф пишемо: після -б, п, в, м, ф(в’яжу); після префіксів на приголосний(ін’єкція); після –р у кінці складу(кур’єр); після першої частини складних слів, що закінчуються твердим приголосним(двох’ярусний); у словах похідних від Лук’ян(лук’яненко). Апостроф не пишеться: коли перед губним є приголосний, який належить до кореня(мавпячий); після р, що з наступною я,ю,є позначає м’який звук(буряк); перед сполученням йо(курйоз);після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і,е,а,о,у(безіменний).

24.Складні випадки правопису великої букви. Велика буква в астрономічних, географічних і топографічних назвах.

Астрономічні назви незалежно від їх складників пишеться з великої букви. Родові призначення при астрономічних назвах пишуться з малої букви.(Сатурн). Назви сторін світу пишеться з малої літери. Якщо під цими назвами розуміються краї чи народи, тоді вони пишуться з великої літери. (Захід). Топографічні і географічні назви не залежно від к-сті складників пишуться з великої літери. Коли означу вальне слово, що не входить до географічної назви , не означає родового поняття то воно пишеться з великої літери. Так само з великої літери пишуться складові частини географічних назв, що означають титули, посади.(Берингове море). Прийменники, артиклі , сполучники в складі географічних назв іншомовного походження пишуться з малої букви і приєднуються дефісами. (Ріо-де-Жанейро). Артиклі і частки, що стоять на початку іншомовних назв пишуться з великої букви і через дефіс.(Лос-Анджелес). Назви держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць пишуться з великої літери.( Чехословацька федеративна республіка). Утворені від географічних найменувань назви тварин, страв,напоїв пишуться з малої букви.(йоркшир)