5.Творчий шлях американського журналіста,письменника,лауреата Нобелівської премії е.Хемінгуея

Літературне покликання Хемінгуея проявилося ще в шкільні роки. Після випуску із середнього навчального закладу він вирішив не вступати до Університету, а переїхав у Канзас, де влаштувався працювати у місцевій газеті Star.Хемінгуей дуже хотів служити в армії, однак через поганий зір йому відмовляли. Але він все ж зумів потрапити на І Світову війну, влаштувавшись водієм швидкої допомоги. 8 липня 1918 р. він був поранений на австро-італійському фронті, під Фоссальто ді П'яве. У військовому шпиталі Ернест закохався у медсестру Аґнес фон Куровськи, що не відповіла йому взаємністю. Ці найяскравіші спогади юності Хемінгуей ніколи не забував. Після війни Ернест почав працювати журналістом у Чикаґо та повернувся до своїх літературних експериментів. Тоді ж він перший раз (із чотирьох) одружився. Основним його місцем проживання був Париж, одначе він дуже багато подорожував, оскільки захоплювався гірськими лижами, полюванням і рибальством. В 1927 р. вийшов збірник розповідей «Чоловіки без жінок» («англ. Men Without Women»), а 1933 року — «Переможець не отримує нічого» («англ. Winner Takes Nothing»), які остаточно затвердили Хемінгуея в очах читачів як виняткового автора коротких оповідань. До найвідоміших з них належать «Вбивці», «Коротке щасливе життя Френсіса Макомбера» і «Сніги Кіліманджаро». І все ж для більшість читачів запам'ятала Хемінгуея за його романом «Прощавай, зброє!» («англ. A Farewell To Arms»),1929 — оповідання про історію нещасливого кохання, що розвивалось на тлі баталій І-ї Світової війни.

6.Бородьба сильної людини з життєвими обставинами,внутрішня перемога духу на буденному та символічному рівнях у повісті-притчі «Старий і море»

Ця повість має значно ширший і узагальнений зміст, який не зводиться лише до авторської ідеї про необхідність збереження людиною мужності та гідності за будь-яких обставин. Про це Хемінгуей писав у кожному своєму художньому творі. Але саме з приводу повісті «Старий і море» письменник сказав: «Здається, що врешті-решт я домігся того, над чим працював усе моє життя».Що мав на увазі Хемінгуей? Напевно, однозначно відповісти на це питання неможливо. Але зрозуміло одне: він досягнув у своїй творчості вищої сходинки і на рівні ідей, і на рівні художнього зображення дійсності.Зовні сюжет повісті досить нескладний. Старий Сантьяго, герой твору, стомлений невдачами, які переслідували його вже довгий час, відпливає далеко у море, в пошуках здобичі. Йому пощастило: попалась «величезна риба». Та риба була велика і сильна, що старому довелося докласти чимало зусиль, щоб перемогти її. Але на зворотньому шляху акули пожирають рибу, і старому залишається її кістяк.Однак річ у тім, що сама по собі боротьба старого з рибою, з акулами - це лише видима частина сюжетного «айсберга». Захована ж упідтексті частина говорить про більш важливе і значне: письменник розмірковує над взаємовідносинами людини із суспільством, людини і природи, людини і навіть Всесвіту. Реалістичні образи старого, моря, риби, хлопчика, левів, акул навівають символістичного значення і знаходяться в стані протистояння і єдності одночасно.Стверджується думка про взаємозязок усіх мешканців Землі: людей, тварин, птахів, і в той же час один із парадоксів людського існування: людина змушена вбивати тих, коголюбить, хто «дорожчий від брата». «Як добре, що нам не потрібно вбивати сонце, місяць і зірки, достатньо того, що ми вимагаємо їжу у моря і вбиваємо своїх братів».Людина - частина природи, частина Всесвіту. Вона відчуває це і прагне до гармонії з ними. Саме такою повинна бути світобудова: людина у гармонійному співіснуванні з природою, Всесвітом - до такої важнішої думки приходить Хемінгуей. Розглянемо взаємозв’язок образів і старого та хлопчика:старість – юність кінець – початок