§ 1.2. Історичні витоки та основні етапи розвитку прокурорського нагляду в Україні

ністрації місць позбавлення волі та попереднього ув’язнення всі необхідні матеріали.

Завдяки систематичній діяльності державних органів, у тому числі органів прокуратури, стало можливим розпочати роботу з кодифікації виправно-трудового законодавства: 31 січня 1924 року було прийнято Конституцію СРСР; 29 жовтня 1924 року – Основи судоустрою; 31 жовтня 1924 року – Основи кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік. У Конституції СРСР та Основах судоустрою вперше детально визначено функції Прокуратури СРСР. Зокрема, прокуратури союзних республік здійснювали нагляд: за виконанням вироків; за законністю тримання під вартою; за станом і діяльністю місць ув’язнення. Розширення компетенції прокурорського нагляду за дотриманням законності в місцях позбавлення волі в цей період відбувалося паралельно з розвитком виправно-трудового права, що давало змогу більш ефективно здійснювати прокурорський нагляд.

Комісію з підготовки проекту Виправно-трудового кодексу УРСР (ВТК УРСР) із серпня до вересня 1924 року очолював старший помічник прокурора республіки І. Фадькевич. Ухвалення 23 жовтня 1925 року Виправно-трудового кодексу УРСР було зумовлено потребою об’єднання в одному нормативно-правовому акті законів, постанов, циркулярів, інших документів, що визначали порядок і умови виконання кримінальних покарань у виді позбавлення волі. Незважаючи на всю його прогресивність ВТК УРСР багато в чому мав декларативний характер. Застосування більшості його норм було неможливим у зв’язку із загальною економічною та політичною ситуацією як в Україні, так і в СРСР.

Відповідно до положень ВТК УРСР представник прокуратури був зобов’язаний наглядати за дотриманням строків переведення засуджених шляхом відвідування допрів, їх обстеження, перевірки необхідних матеріалів про їх діяльність, взяття участі у підготовці планів роботи органів та установ виконання покарань. Зокрема, прокурор був уповноважений:

1) відвідувати місця ув’язнення як удень, так і вночі з метою нагляду за правильним триманням ув’язнених і виконанням режиму, встановленого у Виправно-трудовому кодексі УРСР;

41

Розділ 1. Загальні засади прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах...

2) розглядати і вирішувати скарги ув’язнених;

3) періодично переглядати особисті справи ув’язнених;

4) вимагати для розгляду відомості й матеріали з місць

ув’язнення.

Крім щомісячних відвідувань виправно-трудових установ прокурор раз на квартал повинен був здійснити обстеження кожного з місць позбавлення волі та скласти акт про проведену перевірку і її результати.

Копії цих актів разом із узагальненням направлялися до прокуратури УРСР. Пропозиції щодо адміністративно-господарської та виправно-трудової діяльності вносилися через окружну інспекцію адміністрації установи, а щодо правильного тримання в’язнів та порядку їх ізоляції відповідно до вироків і розпоряджень судових органів – через адміністрацію установи безпосередньо.

Під час щомісячних відвідувань і щоквартальних обстежень установ представники прокуратури перевіряли законність та правильність тримання в’язнів і дотримання всіх вимог ВТК УРСР адміністрацією виправно-трудових установ, складали на кожне відвідування акти із зазначенням як виявлених недоліків, так і заходів, необхідних для їх усунення.

Також прокурори наглядали за додержанням законів під час розподілу в’язнів у місцях позбавлення волі з урахуванням їх соціального походження, тяжкості, а також характеру злочину, за вчинення якого особу було засуджено.

До обов’язків прокурора входила й перевірка дотримання ув’язненими розпорядку дня, організації робіт, їх тривалості, забезпечення харчуванням, надання медичної допомоги та санітарного обслуговування в’язнів, проведення навчально-виховної роботи й дотримання правил щодо надання побачень, передач і відпусток, застосування заходів дисциплінарного впливу, листування, а також додержання правил утримання неповнолітніх в’язнів. Фактично в зазначений період часу прокурору були притаманні поряд з наглядовими також контролюючі функції.

На прокурора покладався обов’язок бути присутнім на всіх засіданнях розподільчих комісій і надавати висновки з усіх питань і справ, які розглядалися ними. Постанови цих комісій могли

42