12. Методи навчання.

Метод, від грецьк. шлях, спосіб руху до істині, до очікуваного результату.

Виступає як упорядкований спосіб деят-ти з досягнення уч.-воспит цілей.

Отражает: 1. Способи навчальною роботи У і знаходять способи навчальної роботи в у тому взаємозв'язку.

2. Специфику його роботи з досягнення различ цілей обуч.

Методи обуч. – способи совмест. деят-ти У і в, створені задля вирішення завдань обуч.

Ксассификация: 1. Метоты роботи У (розповідь, пояснення) та методи роботи у (упр., самост. робота)

2. По джерелу отримання знань.

А)Словестные методи дозволяє найкоротші терміни передати велику за обсягом інформацію, перед у ж проблеми і вказати шляхи їхнього розв'язання..

Розповідь – усне оповідальний виклад уч. матеріалу.

Вимоги: утримувати лише достовірні факти, включати досить яскравих і переконливих прикладів, фактів, їм. чітку логіку викладу, бути емоційним, викладатися простою й доступним мовою, відображати елементи особистої оцінки У.

Пояснення.- словесне тлумачення закономірностей, істот. св-в изуч. об'єкта, явл.

Потребує: точного формулир-я завдань, послід. розкриття причинно-следств. зв'язків, аргументації і док-в, використання порівняння, зіставлення, залучення яскравих прикладів, бездоганною логіки викладу.

Розмова – діалоговий метод обуч-я, при кіт. У шляхом постановки старанно продуманої сист. питань підводить учнів до розуміння новий. матеріалу.

Вводные, беседы-сообщения, котрі закріплюють. Індивід., фронтальна.

Переваги: активізує уч.-познават. деят-ть, розвинувши. пам'ять і йшлося, їм. велику воспитат. силу, явл. хорошим диагностич. засобом.

Недоліки: чимало часу, містить елемент ризику, необхідний запас знань.

Дискусія полягає в обміні поглядів на уроках.

Лекція – монологічний спосіб викладу об'ємного матеріалу.

Фундаментальна обізнаність із підручником. Прийоми: конспектирование, складання плану, тезирование, цитування. рецензування, складання довідки

Б) Наочні.

Методи, при кіт. засвоєння уч. матеріалу перебуває у істотною залежність від застосовуваних проц. обуч-я наочного посібники та тих. коштів. Використовуються у взаємозв'язку зі словесними і прктич. і призначаються для наглядно-чувств. ознайомлення з явл., проц.

Метод ілюстрацій передбачає показ учням плакатів, таблиць, карт, пласких моделей.

Метод демонстрацій  пов'язані з демонстрацією приладів, дослідів, тих. установок, кінофільмів.

Умови: 1.применяемая наочність має відповідати віку учнів. 2.наглядность повинна використовуватися залежно від. 3.наблюдение має бути організовано в такий спосіб, щоб усе у добре бачили демонстрований предмет. 4.необходимо виділяти при показі. 5.детально продумувати пояснення. 6.наглядность мусить бути було узгоджено з змістом матеріалу. 7.привлекать самих у до пошуку бажаної инф-ии в наочному посібнику.

У) Практичні засновані на практичної діяльності в, в рез. кіт. формуються практичні УН.

Вправи  - повторне виконання розумового чи практичного дії із єдиною метою заволодіння ним або підвищення його якості. По х-ру: усні, письмові, графічні, уч.-трудовые. За рівнем самостійності у: відтворюють, тренувальні.

Лабораторні – проведення уч-ся за завданням вчителя дослідів з допомогою приладів, тобто. вивчення явл. з пом. спец. устаткування. У становить інструкцію, а й у записують рез. роботи у вигляді звітів, графіків.

Практичні проводяться після вивчення великих розділів, носять обобщ. х-р. Можуть проводиться поза школи.

3. По х-ру пізнавальної діяльності в: лбъяснительно-илл., репродуктивний, проблемний, частично-поисковый, дослідницький методи. (Скаткин).