9. Принципи навчання.

Принципи обуч. – общ. норми організації уч. проц., рекомндации про шляхи досягнення мети навчання з урахуванням його пізнаних закономірностей.

Це керівні ідеї, нормативні вимоги до організації та проведення дидакт. проц.. Вони мають х-р самих общ. вказівок, правил, норм, регул. проц. обуч.

1. Принцип розвиває і воспитывающего х-ра навчання на правлен на всебічний розвиток особи і індивідуальності у.

2. Научности забезпечення і методів уч. проц. відбиває взаємозв'язок з современ. науч. знанням.

3.Систематичности і послідовності в оволодінні досягненнями науки, культури, досвіду, діяльності.

4. Принцип свідомості, творчу активність і самостійності учнів при керівництві вчителя.

5. Принцип наочності.

6. Принцип доступності навчання.

7. Принцип міцності рез. навчання.

8. Принцип зв'язку навчання з життям.

9. Принцип рац. сочет. індивідуальної та колективної форм та способів діяльності учнів.

Принцип наочності.

Эфф-ть обуч. зависнув. від целесообраз. залучення органів почуттів до сприйняття і переробки уч. матеріалу. Я. Коменський: «У проц. обуч. дітям треба тать нагоду спостерігати, вимірювати, проводити досліди.»

Види наочності лінією зростання їх абстраутности:

1. Естеств. наочність

2. Експериментальна (досліди, експерименти)

3. Объемная (моделі, макети)

4. Изобразительная (картини, фотографії, рис.)

5. Звуковая

6. Символічна чи графічна (графіки, схеми)

7. Внутрішня (образи, створювані промовою У)

10. Проблемне навчання.

Вигляд обуч-я , при кіт. У організується щодо самостоят. пошукова деят-ть, під час кіт. у засвоюють нові знання, вміння і розвивають общ. здібності, і навіть исслед. акт-ть, формують творч. вміння.

У виконує ф-ию керівника, ступінь його залежить від складності матеріалу, підготовленості і ур-ня розвитку в.

Структура

1. Створення проблем. ситуації та постановка проблеми.

2. Висування гіпотез, припущення щодо можливі шляхи розв'язання проблеми, обгрунтування їх і вибір одній або кількох.

3. Дослідна перевірка прийнятих гіпотез.

4. Узагальнення результатів: включення нових ЗУ у вже освоєну у сист., закріплення й застосування їх в т-ии та практиці.

Учитель Учень

1. Создаёт проблемну ситуацію Осознаёт протиріччя явищах

2. Организует міркування над проблеммой Формулирует проблему

3. Организует пошук гіпотези Выдвигает гіпотезу

4. Организует перевірку гіпотези Перевіряє гіпотезу

5. Організовує узагальнення результату застосування получ. З Анализирует результат , примен. получ. З

Переваги: 1. у входять у акт.интеллект. і практич. деят-ть – розвиток мислить. здібностей

2. вызывае інтерес, 3.пробуждает творч. сили.

Недоліки: 1. який завжди можна застосувати через х-ра изуч. Матеріалу

2. непідготовленість у, квлификация У, 3. треб. чимало часу

11. Зміст освіти.

Однією з осн. коштів розвитку особи і формування її базової к-ры виступає зміст образ-я.

Зміст освіти – педагогічно адаптована система ЗУН, досвіду творчої роботи і досвіду емоційно вольового відносини, засвоєння яких покликане забезпечити формування всебічно розвиненою особистості, здатної до відтворення (збереженню) та розвитку матеріальну годі й духовної культури суспільства.

Зміст образ-я визначається цілями і завданнями образ-я.

Чинники, що впливають формування змісту освіти:

1. Замовлення суспільства.

2. Ступінь задоволеності змістом освіти, принципи науковості.

3.Возрастные і індивідуальні особливості учнів, їх оптимальні можливості.

4. Потреби особистості освіті.

Принципи відбору змісту:

1. Принцип відповідності зміст образ-я вимогам розвитку суспільства, науки, культури.

2. Принцип єдиної змістовною та процесуальної боку навчання у доборі змісту общ. образ-я відкидає односторонню, предметно-научную його орієнтацію (необхідно враховувати принципи і технології передачі і засвоєння).

3. Принцип структурного єдності змісту образ-я різними ур-нях її формування передбачає узгодженість таких складових, як теоретичне уявлення, уч. предмет, уч. матеріал, пед. деят-ть, особистість у.

4. Принцип гуманітаризації пов'язані з створенням умов акт. творч. і практич. освоєння у общечеловееской к-ры.

5. Принцип фундаменталізації змісту вимагає інтеграції гуманітарного і естественонауч. знань, встановлення спадкоємності і стабільності міждисциплінарних зв'язків.

Зміст образів: 1) наукові ЗУН 2)мировоззренческие, нравств-эстетич ідеї. 3)элементы соц, познават і творчої досвіду.

Носії змісту освіти:

1. Навчальний план.

2. Навчальний предмет.

3. Навчальна програма.

4. Учеб. лит-ра.

Навчальний план – нормативні документи, що спрямовують діяльність школи. Є базисний навчального плану, типовой навчального плану, уч. план школи.

Одиниця навчального плану – навчальний предмет (2).

Навчальна програма – документ, що характеризує певний предмет. Стверджується у Міністерстві освіти. Містить перелік тим, пояснювальну записку (завдання, методика, порядок вивчення), свідчить про практичні, лабораторні роботи, пред'являє основні вимоги знаннями і умінь.