Позитивні обміни

Ця техніка нагадує попередню, але має свої нюанси. Консультант просить подружжя вигадати, запланувати три приємні для партнера справи і зробити їх до наступної сесії. Він вводить в техніку елемент змагання: хто з подружжя зможе більше принести задоволення партнеру? Якщо клієнти відмовляються, консультант пропонує виконати завдання в порядку експерименту, мовляв, варто просто подивитися, що з цього вийде. Це сприяє появі хоч якогось позитивного досвіду взаємодії.

Подарунки

Терапевт пропонує членам сім'ї зробити подарунки один одному або всій сім'ї разом, причому подарунок має бути приємним для того, хто дарує і для того, кому дарують.

Це може бути предмет або літературний твір, запрошення куди-небудь тощо. Необов'язково, щоб той, хто отримав подарунок, зразу ж відповідав тим самим. Важливо висловити теплу подяку за подарунок. На сесії консультант обговорює з клієнтами подарунки, враження від них, спостерігає зміни у стосунках членів сім'ї.

Парадоксальні техніки

Парадоксальні техніки являють собою, на перший погляд, підкріплення терапевтом небажаної поведінки, симптому клієнта, але насправді вони є непрямим, "обхідним шляхом" досягнення терапевтичного успіху. Якщо сім'я співпрацює з консультантом і виконує його рекомендації, то добрий результат дають прямі розпорядження, але у випадку опору парадоксальні техніки можуть принести не меншу користь. Найчастіше терапевт дає переозначення поведінки клієнтів, внаслідок чого або зникає гострота негативного сприйняття становища, або змінюється ставлення клієнтів до певної поведінки. Можна назвати такі основні тактичні прийоми, що використовуються у парадоксальних техніках.

• Дати нейтральну відповідь на занадто збуджену репліку, коли співрозмовник чекає прояву агресивної реакції.

• Дозволити клієнту підтримувати зароджений симптом як необхідну та бажану річ.

• Заборонити клієнтам робити те, що вони й без того не роблять, для уникнення неприємностей.

• Передбачити повернення симптому.

• Підкреслити значення симптому, розглядаючи його більш серйозно, ніж уявляє клієнт у своїх скаргах.

• Захищати причину симптому для його підтримки.

• Переакцентувати симптом з негативного на позитивний.

• Рекомендувати продовження негативної поведінки, але під контролем та при співпраці з терапевтом.

• Стимулювати клієнтів до того, аби вони більше виявляли свій симптом і робили це гостріше.

• Розглядати симптом як цінну якість, попросити клієнта передати симптом терапевту.

Симуляція симптому

Терапевт пропонує членам сім'ї розіграти типову ситуацію, де виявляється симптом (наприклад, конфлікт) і де потрібно всім поводити себе так, як звичайно. Потім вони повторно розігрують ситуацію, ще більше підкреслюючи поведінку, яка утворює симптом. Далі учасникам пропонується до наступної сесії регулярно розігрувати цю ситуацію вдома. На сесії сім'я розповідає терапевту про виконання домашнього завдання. Техніка розрахована на те, що, спеціально розігруючи симптом, клієнти вже не зможуть відтворювати його спонтанно і щиро, "насправді". Ситуація стає грою, і це сприяє зниженню внутрісімейної напруги. Ефективність застосування техніки залежить від того, наскільки вірно терапевт розуміє симптом і характер проблеми сім'ї.