Принципи соціальної реабілітації:

• Здійснення реабілітаційних заходів на початку виникнення проблеми;

• Неперервність та постійність їх проведення;

• Комплексний характер реабілітаційних програм;

• Індивідуальний підхід до визначення об’єму, характеру і змісту реабілітаційних заходів.

Розрізняють:

• Психологічна реабілітація – спрямована на подолання у свідомості дитини уявлень про безвихідь її становища, відновлення захисних сил організму, подолання почуття провини, страху, комплексів, невпевненості у своїх силах.

• Педагогічна реабілітація – спрямована на навчання, вихованні і всебічний розвиток дітей з фізичними та розумовими можливостями, створення умов для розвитку їх потенційних можливостей.

• Професійна реабілітація – спрямована на відновлення людиною втрачених професійно важливих якостей, необхідних для повернення до трудової діяльності

8.Розкрийте особливості соціально-педагогічної діяльності в сільській місцевості

У зв`язку з цілою низкою причин соціально-педагогічна діяльність у сільській місцевості ускладнюється і може виявитися не надто ефективною. Перш за все, можна назвати наступні причини, які впливають на темпи соціалізації сільської учнівської молоді:

1. Фактична відсутність соціальних педагогів і соціальних працівників у сільській місцевості і неможливість використання потенціалу районних соціальних служб, оскільки вони не всюди існують і кількість штатних працівників у них є надто низькою.

2. Віддаленість багатьох населених пунктів, нестабільність транспортного зв`язку, низька інтегрованість, слабкий рівень комунікативності сільської місцевості.

3. Незадовільний рівень діяльності культурно-освітніх осередків.

4. Відсутність у значній частині сіл фахівців у галузі медицини, психології, психотерапії.

Соціально-педагогічна робота на селі – це напрям діяльності соціальних служб, орієнтований на допомогу дітям з особливими потребами, які виникають у зв`язку із проживанням у сільській місцевості.

Для організації такого виду діяльності в Українському державному центрі соціальних служб для молоді (УДЦССМ) прийнято низку програм.

1. Соціальні програми для роботи з сільською молоддю. Цільові регіональні програми соціальної підтримки сільської молоді стали розроблятися регіональними центрами соціальних служб кілька років тому (так, у 1998р. їх було шість). Однак у зв’язку з недостатньою укомплектованістю та нестачею фінансування діяльності районних соціальних служб сільська молодь фактично залишається поза їх увагою.

2. Головна увага регіональних соціальних служб, як правило, звертається на:

• профілактику антисоціальної та девіантної поведінки;

• соціальну підтримку сімей та жіночої молоді;

• статевому вихованню підлітків;

• профорієнтаційній роботі з молоддю.

Типовими формами роботи можна вважати виїзди представників соціальних служб у сільську місцевість та рідкісні випадки соціальної роботи у селі на постійних засадах.

Практика, однак, показує, що слабка увага до соціальних проблем дітей та молоді на селі призвела до виникнення низки нетипових раніше для цього середовища проблем, як-от:

• зростання кількості випадків ранньої вагітності та кількості абортів, здійснюваних неповнолітніми;

• незадовільне відвідування підлітками школи чи загалом відмова від навчання у школі з різних причин (нестача одягу і взуття для відвідання школи,

• перевантаженість сільськогосподарськими обов’язками підлітків у зв’язку зі збільшенням земельних наділів сучасних селян,

• відсутність бачення соціальної перспективи після отримання середньої освіти тощо).

На жаль, виїзна діяльність регіональних центрів соціальних служб має епізодичний характер і не є систематичною. Навіть у районних центрах та містечках переважають масові форми соціально-педагогічної діяльності, розраховані на широке охоплення дітей та молоді; індивідуальна форма роботи з дітьми та підлітками помітно

відстає у якісному та кількісному контексті.

3

Телефон довіри – підрозділ соціальної служби для молоді, спеціалізованої соціальної служби або самостійна спеціалізована служба, діяльність якої спрямована на надання кваліфікованої

екстреної, анонімної, безкоштовної, психологічної та психотерапевтичної допомоги по телефону підліткам, молоді, окремим категоріям населення, що переживають кризову ситуацію.

. Можливим шляхом для вирішення проблеми соціальної роботи з сільською молоддю має стати широке залучення до

цієї роботи волонтерів (студентів-практикантів

різних –не лише педагогічних –спеціальностей;

старшокласників, які пройшли відповідну

підготовку у районних соціальних службах;

представників сільської громади;

педагогічних колективів шкіл тощо).

1. Необхідною умовою ефективності

діяльності регіональних соціальних

служб у сільській місцевості може стати

серйозна соціально-педагогічна

діагностика проблем соціалізації сільського дитячого населення та молоді, здійснена соціальним працівниками, соціальними педагогами та практичними психологами у сільських школах та загалом у молодіжному середовищі сучасного українського села. На жаль, відчувається нестача ґрунтовних соціально-педагогічних досліджень різного рівня саме серед цієї групи молоді.

“Телефон довіри” як відносно нова форма роботи у регіональних центрах соціальних служб для молоді останнім часом стає дедалі більш вагомою часткою такого роду діяльності. Це можна пояснити кількома причинами, серед яких хоча б такі:

• привабливість анонімності контакту підлітка чи молодої людини з консультантом;

• доступність такого контакту з огляду на дедалі більшу забезпеченість населення телефонним зв`язком;

• зручний для молоді час роботи цієї служби;

• зростання кваліфікаційного рівня працівників служби “Телефону довіри”.

Стосовно останнього, то слід зауважити, що вказане зростання відбувається разом із ростом компетентності соціальних служб в Україні загалом, розвитком їх досвіду роботи тощо.