
- •Дипломна робота бакалавра
- •1. Значення аеробіологічних досліджень для запобігання і лікування полінозів
- •2. Закономірності пилення Carpinus, Quercus, Fagus в Європі
- •2.1. Закономірності пилення Carpinus
- •2.2. Закономірності пилення Quercus
- •2.3. Закономірності пилення Fagus
- •3. Методика виконання роботи
- •4. Вивчення вмісту пилку Carpinus, Quercus, Fagus протягом 2011 – 2012 рр. У місті Львові
- •4.1. Пилення Carpinus
- •4.2. Пилення Quercus
- •4.3. Пилення Fagus
- •5. Порівняння закономірностей пилення Carpinus, Quercus, Fagus у Львові та інших регіонах Європи
- •6. Охорона праці
- •6.1. Аналіз стану умов праці
- •6.1.1. Характеристика лабораторії
- •6.1.2. Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання
- •6.1.3. Характеристика об'єкта дослідження, речовин, їхніх небезпечних властивостей
- •6.2. Організаційно-технічні заходи
- •6.2.1 Організація робочого місця і роботи
- •6.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •6.2.3. Заходи щодо безпеки під час роботи з обладнанням, об'єктом дослідження і речовинами
- •6.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •6.3.1. Протипожежні та противибухові заходи
- •Висновки
- •Література
6.1. Аналіз стану умов праці
6.1.1. Характеристика лабораторії
Дослідний матеріал для виконання дипломної роботи був зібраний в м. Львові на вулиці Герцена.
Хімічна обробка пилкових проб проводилась у лабораторії кафедри ботаніки біологічного факультету (ауд. 328). Лабораторія обладнана витяжною шафою, газовими пальниками, електроплитами і тут є також налагоджене водопостачання.
Площа лабораторії становить 24 м2. Підлога вкрита деревяним паркетом. Відносна вологість повітря в лабораторії становить 40-60%, температура коливається в межах 20-25°С. Освітлення комбіноване (близько 400 лк).
6.1.2. Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання
Збір матеріалу проводили гравіметричним методом (апарат Дюрама) на висоті 10 м над землею. Для обліку пилкових зерен використовувала світловий бінокуляр зі збільшення 15х 10,15х40. Пилкові зерна визначали за допомогою визначників, довідників, атласів, а також шляхом порівняння з еталонними препаратами (постійні гліцерин-желатинові препарати виготовлені з пилку нині існуючих і чітко визначених видів рослин). Для даної роботи це є досить оптимальна методика, яка дозволяє без використання дорогих реактивів та складного обладнання отримати якісні препарати для подальшого аналізу.
При виконанні роботи використовували такі електроприлади як електрична плитка, яка знаходилась у витяжній шафі. Небезпека ураження електричним струмом при роботі у витяжній шафі підвищена в зв'язку з можливістю одночасного контакту з металічними корпусами електричного устаткування і заземленими водопровідними і газовими комунікаціями.
Апаратура, що працює всередині витяжної шафи, знаходиться в складних умовах експлуатації, бо в ході реакції чи через нещільну упаковку в об'єм витяжної шафи можуть виділятися надзвичайно шкідливі для електрообладнання речовини. До швидкого виходу з ладу електричних приладів призводить також водяна пара, що утворюється у великих кількостях при використанні кип'ячих водяних бань [6].
Для виготовлення тимчасових препаратів використовували предметні та покривні скельця, препарувальні голки та пінцет. З точки зору техніки безпеки скло має такий серйозний недолік як крихкість, ці знаряддя є досить гострими і небезпечними при необдуманій поведінці. При порушенні правил роботи зі склом найпоширенішими нещасними випадками є: порізи рук при битті скляного посуду і опіки рук під час роботи з нагрітими до високої температури скляними деталями. Особливо небезпечні порізи уламками скляного посуду, забрудненого хімічними сполуками, бо таким чином токсичні речовини можуть потрапити безпосередньо в кров [5].
Об'єкти розглядалися за допомогою світлового бінокулярного мікроскопа, що живиться від мережі напругою 220В. За допомогою персонального комп'ютера ми виконували обробку та представлення експериментальних даних.
За допомогою персонального комп'ютера була виконана обробка та представлення експериментальних даних.
При роботі з ПК негативним є вплив випромінювання електронно-променевої трубки монітора. Крім того, тривала робота з комп'ютером та сидіння в непорушній позі чинять негативний вплив на зорову систему людини і згубно діє на опорно-руховий апарат.
Шкодить також шум вентиляційної системи та інших електричних пристроїв. При обладнанні робочих місць необхідно дотримуватись таких вимог:
на дисплеї ставити екранні фільтри, які в кілька разів зменшують інтенсивність випромінювання електронно-променевої трубки та протидіють втомлюваності очей;
сидіти на відстані 80 см (приблизно на відстані витягнутої руки) від дисплея;
екран дисплея має бути орієнтований в бік, протилежний до джерела світла (вікон, настільних ламп і т.п);
при розміщенні робочого місця поруч з вікном кут між екраном дисплея і площиною вікна повинен становити 100°;
дисплей не розміщувати безпосередньо під джерелом освітлення або в притул до нього;
стіна позаду дисплея має бути освітлена так само, як і його екран;
висота стільця на робочому місці оператора має бути регульована в межах 0,4 до 0,5 м;
клавіатура та мишка повинні розміщуватися на столі на відстані 0,3 м від краю стола;
дисплей потрібно розміщувати за клавіатурою, при необхідності встановлювати на підвищенні (наприклад системний блок);
екран дисплея повинен вільно повертатися в горизонтальній площині на кут 90°, а у вертикальній - на кут 15° [7].