3. Методика виконання роботи

Вловлювання пилку із повітря були проведені у центральній частині міста на вулиці Герцена на висоті близько 10 м над поверхнею землі.

Для вловлювання пилкових зерен був використаний гравіметричний метод. До важливих ознак цього методу відносять його простоту і дешевизну.

Гравіметричний пиловловлювач Дюрама (рис. 1) був створений для вивчення циркулюючих в атмосфері пилкових зерен і спор і довгий час залишався основним приладом в аеропалінологічних дослідженнях. Він являє собою конструкцію з двох пластинок. Верхня пластинка утримується над нижньою за допомогою стійок. На нижній пластинці розташовуються тримачі для предметного скельця. Верхня – служить захистом від атмосферних опадів. Пилок під дією сили тяжіння пасивно осідав на поверхню предметного скельця, яке було змащене гліцерином. Збір матеріалу проводили що доби.

Рисунок 1. Схема вловлювача Дюрама для гравіметричного збору матеріалу

Для виготовлення постійних препаратів була використана гліцерин-желатинова суміш, до складу якої входять наступні компоненти:

• гліцерин 70 мл;

• желатин 10 г;

• дистильована вода 60 мл;

• фенол 0,1 г;

• сафранін.

Сафранін зафарбовує пилкові зерна в червоний колір різної інтенсивності, що полегшує виявлення і підрахунок пилкових зерен.

Для адекватної оцінки вмісту пилкових зерен у повітрі необхідно проаналізувати всю площу препарату. Ми використовували спосіб підрахунку пилкових зерен у зразку у неперервних трансектах, перпендикулярними до осі препарату і розташованими регулярно один біля одного. Це дає можливість оцінити добовий ритм пилення окремих рослин [12].

Препарати які були використані для підрахунку пилкових зерен за 2011 рік були опрацьовані мною, а за 2012 рік – частину матеріалу мені люб’язно надала аспірант кафедри ботаніки Волощук Катерина Володимирівна, іншу частину я доопрацювала сама (табл. 3-5 додатку).

Підрахунок пилкових зерен проводився за допомогою світлового мікроскопа при збільшенням 40×10. Дані, які отримують з 1 см² предметного скельця, трансформують в кількість пилкових зерен в 1 кубічному м повітря (1 м³) [17]. Ідентифікацію пилку проводили за допомогою мікрофотографій та описів, які були подані у визначнику і посібнику (Куприянов, Алешина, 1972, Мейер-Меликян и др. 1999). Статистична обробка та побудова графіків здійснювалася з допомогою програми Excel, а метеорологічні показники взяті з інтернету (табл. 1-2 додатку) [32].

4. Вивчення вмісту пилку Carpinus, Quercus, Fagus протягом 2011 – 2012 рр. У місті Львові

4.1. Пилення Carpinus

Пилення граба (Carpinus) у 2011 році розпочалося у першій декаді квітня (5.04) і тривало до другої декади червня.(18.06),тобто тривало 73 дні (рис 5) Протягом перших 12 днів кількість пилку в повітрі була не значною. У цей період температура повітря становила в середньом до +6⁰С (рис. 6), а відносна вологість повітря 71% (рис. 7). Перше значне підвищення пилку граба спостерігали 21 квітня (105 п.з./м³). Температура цього дня становила +13⁰С, а вологість повітря – 36%. Пік пилення припадає на третю декаду квітня (25.04) при температурі +15⁰С і відносній вологості 41% кількість пилку становила 252 п.з./м³. Це набагато сприятливіші погодні умови для розповсюдження пилку з попередніми. Пізніше кількість пилкових зерен різко зменшилося, і трапляються лише поодинокі пилкові зерна. У період від 21 по 25 квітня концентрація пилку грабу у 2-5 разів перевищувала пороговий рівень.

Рисунок 5. Динаміка пилення Carpinus у 2011 році

Рисунок 6. Середня температура повітря в період пилення Carpinus у 2011 році

Рисунок 7. Відносна вологість повітря в період пилення Carpinus у 2011 році

Пилення граба (Carpinus) у 2012 році розпочалося у першій декаді квітня (2.04) і тривало до кінця травня.(31.05),тобто тривало 60 дні (рис 8) За цей час було зареєстровано кілька значних підвищень концентрації пилку Carpinus у повітрі. Перше значне підвищення пилкових зерен у повітрі припадає на наступний день після початку пилення (12 п.з./м³). Температура цього дня становила +5⁰С, а відносна вологість повітря 81%. Це були досить сприятливі погодні умови для підвищення рівня пилкових зерен в повітрі (рис. 9-10). Наступне підвищення пилку граба спостерігали 12 квітня (17 п.з./м³), коли температура становила +13⁰С. а відносна вологість повітря 49%. Пік пилення припадає на другу декаду квітня (20.04) 55 п.з./м³ і триває до четвертої декади квітня (29.04) 33 п.з./м³. Температура повітря у ці дні становила від +11⁰С до +20⁰С, тоді як відносна вологість повітря – від 74% до 52%. Можна зробити висновок, що із збільшенням температури відносна вологість повітря зменшується. Пізніше кількість пилкових зерен різко зменшилося, і трапляються лише поодинокі пилкові зерна.

Рисунок 8. Динаміка пилення Carpinus у 2012 році

Рисунок 9. Середня температура повітря в період пилення Carpinus у 2012 році

Рисунок 10. Відносна вологість повітря в період пилення Carpinus у 2012 році