
- •1. Об’єкт, предмет і зміст суспільної географії на сучасному етапі її розвитку.
- •2. Рельєф дна Світового океану.
- •3. Поняття фація і фаціальний аналіз.
- •1. Система методів суспільної географії.
- •2. Чинники формування клімату Африки.
- •3.Походження життя та еволюція біосфери.
- •1.Внесок акад. С.Л. Рудницького у національну географію.
- •2. Порівняльна характеристика фізико-географічних країн Австралії.
- •3.Коливання рівня моря, їх причини і вплив на розвиток географічної оболонки.
- •1. Внесок проф. В.М. Кубійовича в національну географію.
- •2. Характеристика природних зон Євразії.
- •3. Суспільно-географічні риси адміністративно-територіального устрою України.
- •3. Територіальна організація апк України.
- •1. Київська географічна школа.
- •2. Радіаційний і тепловий баланс земної поверхні.
- •3.Антропогенне забруднення довкілля та його екологічні наслідки.
- •1. Львівська географічна школа.
- •2. Чинники кліматоутворення.
- •3. Морфологія ландшафту.
- •1.Об'єкти і предмет соціології як науки. Соціологізація географії.
- •2. Розвиток кліматів. Гіпотези змін клімату.
- •3. Фізико-географічна характеристика і фізико-географічне районування лісостепової зони України.
- •1. Компонентна і геопросторова структура світового господарства.
- •2. Класифікація кліматів.
- •3. Загальні риси галузевої структури промисловості України.
- •1. Основні характеристики річкового стоку.
- •2.Сутність закону України «Про Охорону навколишнього природного середовища».
- •3. Типи зв’язків твк.
- •1. Сучасні проблеми розвитку політичної географії.
- •2. Термічний режим озер.
- •3.Класифікація природних ресурсів вітчизняних та зарубіжних вчених.
- •1. Порівняльна фізико-географічна характеристика Українських Карпат і Гірського Криму.
- •2. Класифікація підземних вод за умовами залягання.
- •3.Головні тенденції икористання земельних ресурсів у світі та Україні.
- •2.Стан використання та охорона водних ресурсів світу та України.
- •3. Фізико-географічна характеристика і фізико-географічне районування степової зони України.
- •2.Літосферні плити. Характер взаємодії літосферних плит і відображення його в рельєфі.
- •1. Об’єкт, предмет,основні поняття і методи дослідження метеорології і кліматології.
- •2. Геологічні структури та їх відображення в рельєфі. Поняття про морфоструктури.
- •3. Сша як центр світової сили.
- •1.Історія розвитку ґрунтознавства і географії грунтів.
- •4. Становлення і розвиток агрикультурхімії, агрогеології та ґрунтової картографії (четвертий перiод).
- •8. Інтенсифiкацiя робiт з охорони та раціонального використання ґрунтового покриву (восьмий перiод).
- •2. Причини формування припливів в океанах.
- •3. Проблеми сучасної урбанізації і субурбанізації.
- •1. Магнітосфера Землі.
- •2.Сутність понять «гартленд» та «рімленд».
- •3. Поняття про світове господарство.
- •1. Географічні наслідки обертових рухів Землі (навколо осі і навколо Сонця).
- •Обертання Землі навколо Сонця Траєкторія руху
- •Період обертання
- •Значення руху навколо зірки для планети
- •Обертання навколо своєї осі Вісь обертання
- •Період обертання навколо осі
- •Геофізичні явища зумовлені обертанням Землі навколо осі
- •3. Поняття про територіальну організацію суспільства.
- •1.Методологія та методи географічного прогнозування.
- •2. Леси, їх походження і поширення на території України.
- •3.Класифікація земельних ресурсів при веденні їхнього кількісного обліку.
- •3. Типізація країн за функціями столиць.
- •1. Конструкт географічний – як об’єкт дослідження конструктивної географії.
- •2. Особливості ландшафтної структури гірських країн .
- •3.Вчення в.І. Вернадського про біосферу та ноосферу.
- •1. Суспільно-географічна типологія країн світу.
- •2.Картографічні проекції і їх класифікація.
1. Суспільно-географічна типологія країн світу.
Типологія - групує країни світу, відображає підсумки їх соц-екон поступу, зумовленого різними і неоднаковими темпами розвитку суспільств.
Критеріями типології можуть бути: геогр. положення, форма правління, адмін-терит. устрій,розміри території, чисельність н-ня, величина і структура прир.-ресурсного потенціалу, ВНП або ВВП на одного жителя і т.д.
Існує типологія країн за ступенем розвиту суспільства: 1) доіндустріальні (країни Азії, Африки, Лат. Америки); 2) індустріальні (країни з розвиненою видобувною і важкою промисловістю); 3) постіндустріальні (економічно високорозвинені країни - США, Німеччина, Японія, Великобританія та ін).
За способом ведення економіки: 1) країни з ринковою економікою (економічно розвинені країни та деякі країни, що розв.) 2) з перехідною економікою (країни, що розв та частина постсоціалістичних країн: Україна, Росія, Румунія, Болгарія та ін.); 3) з плановою централізованою економікою (соціалістичні країни: КНДР, Куба, Китай, В'єтнам).
Згідно з класифікацією ООН: 1) Розвинені країни (західноєвропейські країни, США, Канада, Японія, Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Ізраїль); 2) Країни, що розвиваються (азіатські, африканські, латиноамериканські і океанійські держави); 3) Залежні території. (Гібралтар, Фарери, Гренландія, Реюньйон, Нова Каледонія…).
В укр. СЕГ зберігається традиційний підхід до типології країн світу (економічно високорозвинені країни, країни, що йдуть шляхом ринкових перетворень (кр. кол. СРСР), кр. планової економіки, кр., що розвиваються).У кожному типі вид. кілька підтипів країн.
Економічно високорозвинені країни: США, Канада, країни Зх Європи, Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Ізраїль. Головні економічно розвинені країни (велика 7): США, Канада, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Японія. Малі економічно високорозвинені країни Зх Європи: Швейцарія, Люксембург, Ліхтенштейн. Країни «переселенського типу»:Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Ізраїль. Країни з середнім рівнем екон. розвитку: Ірландія, Іспанія, Португалія, Греція.
Країни, що йдуть шляхом ринкових перетворень: незалежні країни колишнього Рад. Союзу, а також країни Центр-Східної (Польща, Чехія, Словаччина і Угорщина), Південної Європи.
Країни планової економіки - Китай, КНДР, В'єтнам, Куба.
Країни, що розвиваються:НІК: Республіка Корея, Тайвань. Гонконг, Сінгапур, Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія, Таїланд. Країни-експортери нафти з високими доходами: Бруней, Катар, Кувейт, ОАН, Оман, Саудівська Аравія, Лівія. Малі острівні країни з високими доходами: Антигуа і бар буда, Багамські о-ви, Барбадос, бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви. НРК: Афганістан, Бангладеш, Бенін, Бурунді, Бутан, Гаїті, Ефіопія, Лаос, Мадагаскар, Мальдіви, Непал, Чад та ін.
2.Картографічні проекції і їх класифікація.
Класифікація картографічних проекцій.
За х-ром спотворень: 1)рівновеликі – відсутні спотвор.,S, але є спотвор.,форм і кутів. 2)рівнокутні – нема спотвор.,кутів, зберіг.,форми об’єктів, але значно спотворені S. 3)Рівнопроміжні – в них масш.,постійний за одним з головних напрямків і дорівнює головному масштабу (найчастіше за меридіанами). В них зрівноважені спотворення площ і кутів. 4)Довільні – це пр-ї з будь-якими співвідношеннями спотворень різних видів.!!!Не існує проекцій без спотворень довжин, але є такі, що зберіг., S і кути!!!За видом допоміжної геометр.,поверхні розрізняють: 1)Циліндричні – їх створ.,з викор.,бічної поверхні циліндра. Тобто зображ.,з еліпсоїда чи кулі переносять на бічну поверхню дотичного або січного циліндра (до еліпсоїда чи кулі). Циліндр «розрізають» по твірній і розгортають на площині. 2)Конічні – це пр-ї, які створ.,з викор.,бічної поверхні дотичного або січного конуса. А далі аналогічно, як в циліндричній. 3)Азимутальні – це пр-ї, які отрим.,в рез.,проектування земного еліпсоїді чи кулі на дотичну чи січну площину.За орієнтуванням допоміжної геометр.,поверхні розрізняють: 1)Нормальні – одерж.,за таких умов: а)вісь циліндра або конуса повинна збігатися з полярною віссю земного еліпсоїда або кулі)2)Поперечні – будують за умовами: а)вісь циліндра чи конуса збігається з площиною екватора зем.,поверхні чи кулі б)площина є дотичноюу будь-якій точці екватора. 3)Скісні (косі) – при їх створ.,вісь циліндра або конуса утв.,з полярною віссю земного еліпсоїда чи кулі – гострий кут. За особливостями створення: багатогранні і багатосмугові. За видом картографічної сітки: 1)Азимутальні – паралелі відображ.,концентричними колами, меридіани – прямим, що розходяться із спільного центру паралелей, під кутами рівними різниці довгот 2)Конічні – в них паралелі зображуються дугами концентричних кіл, меридіани прямими, що розходяться із спільного центру паралелей під кутами пропорційними різниці їх довгот 3)Циліндричні – це пр-ї, в яких меридіани зображ.,прямими, рівновіддалними прямими, паралелі – перпендик.,прямими лініями, в заг., випадку, не рівновіддаленими між собою 4)Псевдоциліндричні – в них паралелі зображ., - паралельними прямими, сер.,меридіан – прямий і перпендик.,до паралелей, решта меридіанів криві або прямі – нахилені до паралелей 5)Псевдоазимутальні – паралелі –концентричні кола, меридіани – криві, що сходяться в точці полюса, сер.,мер., - прямий 6)Псевдоконічні – в них паралелі – дуги концентричних кіл, сер.,мер., - прямий, решта меридіанів криві або прямі, нахилені до паралелей 7)Поліконічні – в них паралелі – дуги концентричних кіл з радіусами тим більшими, чим менша їх широта, сер.,мер., - прямий і на ньому розташ.,центри всіх паралелей, решта меридіанів – криві8)Умовні – в них паралелі і меридіани можуть мати різний вигляд.
1