Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕРЖАВНИЙ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
452.62 Кб
Скачать

3. Типізація країн за функціями столиць.

- За генезисом набуття столичних функцій в історичному контексті виділяють різнітипи столичних міст.

Родові столиці. У феодальні часи численний, а нині майже відсутній тип столичного поселення, статус якого пов'язаний з його володінням певною особою (королем, князем, гетьманом тощо). Такими були, наприклад, Краків у Польщі, Толедо в Іспанії, в Україні – Чигирин за Богдана Хмельницького, Батурин – за Івана Мазепи.

Столиці – історичні міста. Вони, як правило, виросли як управлінські і політичні центри, що мали вигідне географічне положення і виражали загальнонаціональні інтереси як ядра «серцевинних» територій національних держав, що зароджувалися. У Європі такими є Париж, Лондон, Рим, Відень, Будапешт, Стокгольм, Копенгаген, Прага, Київ, Москва.

Ситуаційні столиці. Їх виникнення пов’язано з екстремальними ситуаціями політичного або природного характеру, коли основна столиця не може виконувати свої функції. Це, наприклад, у часи Другої світової війни Віші у Франції або Чунцін в Китаї. В Україні – це Кам’янець-Подільський в часи революційних подій початку 20-х років ХХ століття.

Штучні столиці. До їх числа можна віднести значну частину тих столиць, які були штучно створені як адміністративні центри колоніальних володінь, що згодом здобули незалежність. Але іноді вони виникали і як центри імперського впливу на певних самоврядних територіях (в Україні – Глухів часів Гетьманщини або Харків часів Радянського Союзу).

Політичні столиці. Створюються заради створення рівноваги політичних впливів регіональних політичних сил (Вашингтон – у США, Канберра – в Австралії, Оттава – в Канаді) або планомірно розбудовуються заради організації більш ефективного управління країною, наприклад Анкара в Туреччині, Бразиліа в Бразилії, Астана в Казахстані, Абуджа в Нігерії, Додома в Танзанії і т.д.

БІЛЕТ 33.

1. Конструкт географічний – як об’єкт дослідження конструктивної географії.

Конструкт – логічне або інтелектуальне утворення, яке розкриває відношення між певними об’єктами або подіями на основі знання про їх організацію. Конструкт – модельне утворення, яке відображає закономірності просторово-часової організації певного об’єкту і за допомогою якого здійснюється оцінка правильності знань про певні властивості, процеси, явища, що з ним реально відбувається. Щодо географічної конструкції дослідницької, то вона має досліджувати територіальність, комплексність і цілеспрямованість. Конструкт – як і будь-який інший об’єкт дослідження, має свої властивості – організованість, комплексність, структурність і системність. Будь-який географічний конструкт – певне модельне відображення реального або умовного територіального комплексу. А оскільки кожен з таких комплексів характеризується певним функціонуванням, а відповідно і конструкт (модель), яка є його відображенням, повинна мати функціональні ознаки. Це функція системи і її конструкту. Функція конструкту, як модельного відображення реальної територіальної системи –взаємопов’язана сукупність можливих динамічних або еволюційних мінливих станів конструктивної системи, які конструкт здатен із певною ймовірністю відобразити. Будь-який географічний конструкт характеризується домінантною функцією, яку вивчає загальна кінцева мета розвитку системи, функція транзиту, функція акумулювання, бар’єрна, захисна, функція місця. Структура конструктів, які є модельним відображенням географічних систем, має 2 вел класи – підструктури вн і зн. Вн структуру складає відношення між елементами вн системи. Зн структуру складають зв’язки з зн середовищем її існування, цн структ зн зв’язки системи, які характеризуються контрольно-коректувальними функціями щодо вн структури.

БІЛЕТ 38.