Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕРЖАВНИЙ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
452.62 Кб
Скачать

1. Географічні наслідки обертових рухів Землі (навколо осі і навколо Сонця).

Обертання Землі — це процес переміщення точок «Земної кулі» (геоїду) в просторі. Можна виділити два основних обертальних процеси: обертання навколо Сонця (можна знехтувати розміромпланети в порівнянні з відстанню до зірки та розглядати Землю, якматеріальну точку) та обертання навколо своєї осі.

Обертання Землі навколо Сонця Траєкторія руху

Земля рухається навколо зорі по еліптичній траєкторії (майже круговій) із середньою швидкістю 29,765 км/с на середній відстані 149,6 млн. км . Афелій:152 098 232 км, перигелій:147 098 290 км.

Період обертання

Період, протягом якого планета робить оберт навколо зірки, називається сидеричним періодом обертання або планетарним роком. Тривалість року дуже залежить від відстані планети до зірки, адже якщо планета перебуває далеко від зірки, то вона рухатиметься повільніше (оскільки на неї слабше впливатиме гравітації зірки), і, крім того, вона має здолати довший шлях. середній період обертання Землі навколо Сонця рівний 365,24 доби.

Значення руху навколо зірки для планети

Так як траєкторія руху Землі навколо Сонця не є ідеально круговою, кількість сонячної енергії, яка досягає планети, протягом планетарного року не є сталою, що і призводить до явища змін пір року. А разом з особливостями форми Землі та явищем нахилу планети до площини обертання, це явище призводить до виникнення широтної поясності(залежність клімату від географічної широти).

Обертання навколо своєї осі Вісь обертання

Вісь обертання - це уявна вісь, яка проходить через два полюси геоїда. Причому ця вісь не обов'язково повинна бути перпендикулярною до площини обертання планети навколо зірки, так для Землі цей кут рівний 23°26′21″,4119. Саме тому кількість світла одержуваного тією чи іншою півкулею змінюється протягом року, оскільки північна півкуля планети більше освітлюється, аніж південна півкуля, або ж навпаки. Як наслідок, на більшості планети відбувається зміна сезонів, тобто зміна клімату протягом року. Час, коли одна з півкуль найбільше обернена до Сонця, називається сонцестоянням. Протягом одного обертання орбітою (одного витка планети по своїй орбіті) трапляється два сонцестояння; коли кожна з півкуль перебуває в літньому сонцестоянні і день там найдовший, тоді як інша півкуля перебуває в зимовому сонцестоянні, з його надзвичайно коротким днем. Внаслідок такого розташування, півкулі отримують різну кількість світла і тепла, що слугує причиною щорічних змін погодних умов на планеті. Важливим фактом є те, що земна вісь обертання нестабільна (немає стабільного положення в просторі відносно, наприклад, земного екватору), це явище може бути викликане великими підземними, або надземними викидами енергії.

Період обертання навколо осі

Доба - це час, за який кожна точка земної поверхні здійснює повний оберт навколо своєї осі(тривалість доби:23 год 56 хв 4,100 с). Треба також зауважити, що цей час на однаковій відстані відносно центру Землі(висоті)завжди однаковий, проте швидкість обертання залежить від географічного положення точки. Так на одній географічній широті швидкість завжди стала (унаслідок сталості відстані до осі обертання), але з віддаленням від екватора швидкість падає (так як, відстань від точки до осі обертання максимальна на екваторі і зменшується з віддаленням від нього). Обертання навколо своєї осі також спричиняє зміну кількість сонячної енергії, яка потрапляє на поверхню Землі протягом доби(зміна дня і ночі), що спричиняє добову зміну температури та є одним з основних факторів формування біоритмівживих істот.