Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕРЖАВНИЙ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
452.62 Кб
Скачать

2.Сутність понять «гартленд» та «рімленд».

Ідеї «серцевинної країни» або «гартленду» запропонував Г. Маккіндер, де відчуваються морські впливи і до якого входять материки Євразія та Африка. Сецевиною цього острова є територія Російської імперії, а потім СРСР від зх. границь до Єнісею. Він писав що перемога Москви у другій світовій війні зробить СРСР найбільшою суходільною силою на земній кулі. Більше того, це буде наймогутніша держава з погляду стратегічної оборони. Серцевина – найбільша у світі природна фортеця, і ключ до неї лежить у східній Європі. Він писав. Хто управляє Східною Європою, той управляє «серцевинною країною», хто управляє серцевинною країною, ой управляє світовим островом, хто управляє світовим островом (Євразією + Африкою), той керує світовим островом , той управляє світом. Ця ідея вплинула на войовничу стратегію держав Заходу у східному напрямку, а значить проти України. Цією гіпотезою була створена одно полярна геополітична країна світу.

«Рімленд» або «Євразійське узбіччя» - ідея Спікмена – це територія поза межами гартленду, тобто Середня і Західна Європа, Близький і Середній Схід, Пд, Пд-Сх, Сх і Пн-Сх Азія. Ця концепція хоча й глобалістична, але американська. Особливу роль відводилась не серцю Євразії, а Євразійському узбіччю. Не було протистоянь між континентальними та морськими країнами, а вони навпаки об’єднувались з Великобританією проти інших країн узбіччя, включаючи Росію, або Великобританії з Росією проти домінуючої сили на узбіччі. «Хто править узбіччям, той править Євразію, той вирішує долю світу».В кінцевому результаті все звелося до одного і того ж – як управляти світом, а ці теорії – римленду і гартленду – це лише засоби до світового панування.

3. Поняття про світове господарство.

Немає єдиного визначення світового господарства Світове господарство – сукупність національних господарств, взаємопов’язаних систем міжнародного поділу праці, економічних і політичних відносин. Це система міжнародних економічних взаємовідносин, які характеризуються універсальними зв’язками між національними господарствами. Основою існування системи виступає цілісність, яка передбачає економічну взаємодію всіх складових частин системи. Таку єдність забезпечує національний і міжнародний ринок з властивими їй товарно-грошовими відносинами і різноманітністю цін.

Світове господарство - цілісна соц.-екон система взаємозв’язків і взаємозалежних національних господарств, яка базується на міжнародному поділі та організації праці, міжн торгівлі, науково-технічній і виробничій кооперації, кредитно-грошових відносинах, об’єднані глобальними комунікаційними зв’язками. Головною детермінантою зближення економічних форм життя народів і держав є новітні ресурси, що модифікують екон розв країн. Це і демократизація на базі інформатизації, інтелектуалізація суспільства. Не дивлячись на різний рівень економічного розвитку країн світу, відбувається структурне зближення націон господарств, процес вирівнювання зайнятості населення за структурою професійно-освітнього складу, але залишається виразний поділ світу на центральний і переферійний. Серед чинників, які формують економічну єдність світу – інтегральна націоналізація виробництва і обігу, міжнародно господарська інтеграція, НТР і необхідність вирішення глобальних проблем людства. Світове господарство розв поетапно: 1) кін 18 кін - 19 ст - інтернаціональна взаємодія національних господарств відбувалася на простій кооперації. Зв’язки у вигляді обігу; 2) кін 19-сер 20 ст – процес взаємопроникнення господарств і розв складна коперація, що грунт на міжнародному поділі праці. 3) сер 20 ст і до тепер – комплексний характер, який охоплює всі підсистеми господарства і поширюється поступово на всі країни світу, об’єднані всі галузі виробничої сфери і сфери послуг. Рівень екон розв – найбільш поширений критерій вираження підсистем, який характеризується обсягом ВВП на особу, визначається рівнем індустріалізації, структурою виробництва. Світове господарство як економіко географічна система займається вивченням і територіальним розміщенням господарства, його галузей, великих регіонів і окремих країн. Формування світового господарства завершується створенням світового ринку – сукупність національних ринків окремих країн, між якими відбувається обмін товарів і послуг на основі фінансово-кредитних зв’язків відносин, що сприяє МПП.

БІЛЕТ 24.