
- •1. Об’єкт, предмет і зміст суспільної географії на сучасному етапі її розвитку.
- •2. Рельєф дна Світового океану.
- •3. Поняття фація і фаціальний аналіз.
- •1. Система методів суспільної географії.
- •2. Чинники формування клімату Африки.
- •3.Походження життя та еволюція біосфери.
- •1.Внесок акад. С.Л. Рудницького у національну географію.
- •2. Порівняльна характеристика фізико-географічних країн Австралії.
- •3.Коливання рівня моря, їх причини і вплив на розвиток географічної оболонки.
- •1. Внесок проф. В.М. Кубійовича в національну географію.
- •2. Характеристика природних зон Євразії.
- •3. Суспільно-географічні риси адміністративно-територіального устрою України.
- •3. Територіальна організація апк України.
- •1. Київська географічна школа.
- •2. Радіаційний і тепловий баланс земної поверхні.
- •3.Антропогенне забруднення довкілля та його екологічні наслідки.
- •1. Львівська географічна школа.
- •2. Чинники кліматоутворення.
- •3. Морфологія ландшафту.
- •1.Об'єкти і предмет соціології як науки. Соціологізація географії.
- •2. Розвиток кліматів. Гіпотези змін клімату.
- •3. Фізико-географічна характеристика і фізико-географічне районування лісостепової зони України.
- •1. Компонентна і геопросторова структура світового господарства.
- •2. Класифікація кліматів.
- •3. Загальні риси галузевої структури промисловості України.
- •1. Основні характеристики річкового стоку.
- •2.Сутність закону України «Про Охорону навколишнього природного середовища».
- •3. Типи зв’язків твк.
- •1. Сучасні проблеми розвитку політичної географії.
- •2. Термічний режим озер.
- •3.Класифікація природних ресурсів вітчизняних та зарубіжних вчених.
- •1. Порівняльна фізико-географічна характеристика Українських Карпат і Гірського Криму.
- •2. Класифікація підземних вод за умовами залягання.
- •3.Головні тенденції икористання земельних ресурсів у світі та Україні.
- •2.Стан використання та охорона водних ресурсів світу та України.
- •3. Фізико-географічна характеристика і фізико-географічне районування степової зони України.
- •2.Літосферні плити. Характер взаємодії літосферних плит і відображення його в рельєфі.
- •1. Об’єкт, предмет,основні поняття і методи дослідження метеорології і кліматології.
- •2. Геологічні структури та їх відображення в рельєфі. Поняття про морфоструктури.
- •3. Сша як центр світової сили.
- •1.Історія розвитку ґрунтознавства і географії грунтів.
- •4. Становлення і розвиток агрикультурхімії, агрогеології та ґрунтової картографії (четвертий перiод).
- •8. Інтенсифiкацiя робiт з охорони та раціонального використання ґрунтового покриву (восьмий перiод).
- •2. Причини формування припливів в океанах.
- •3. Проблеми сучасної урбанізації і субурбанізації.
- •1. Магнітосфера Землі.
- •2.Сутність понять «гартленд» та «рімленд».
- •3. Поняття про світове господарство.
- •1. Географічні наслідки обертових рухів Землі (навколо осі і навколо Сонця).
- •Обертання Землі навколо Сонця Траєкторія руху
- •Період обертання
- •Значення руху навколо зірки для планети
- •Обертання навколо своєї осі Вісь обертання
- •Період обертання навколо осі
- •Геофізичні явища зумовлені обертанням Землі навколо осі
- •3. Поняття про територіальну організацію суспільства.
- •1.Методологія та методи географічного прогнозування.
- •2. Леси, їх походження і поширення на території України.
- •3.Класифікація земельних ресурсів при веденні їхнього кількісного обліку.
- •3. Типізація країн за функціями столиць.
- •1. Конструкт географічний – як об’єкт дослідження конструктивної географії.
- •2. Особливості ландшафтної структури гірських країн .
- •3.Вчення в.І. Вернадського про біосферу та ноосферу.
- •1. Суспільно-географічна типологія країн світу.
- •2.Картографічні проекції і їх класифікація.
3. Проблеми сучасної урбанізації і субурбанізації.
Урбанізація – це процес зростання значення міст і міського способу життя у розвитку суспільства, просторова концентрація людей у містах. У 2010 р. рівень урбанізації у світі становив 50 %. Середньосвітовий показник темпів приросту у світі складає 2,1 % міського поселення.
Найвищий рівень урбанізації характерний для Пн. Америки – 79%, Латинської Америки – 77%, Європа на 3 місці – 71%. В Австралії та Океанії рівень урбанізації – 66%, проте цей показник забезпечується лише за рахунок Австралії, де в містах проживає 82% населення країни. Азія – 43%, Африка – 38 %. ( дані за 2010 р.).
У великих містах переплелися як позитивні, так і негативні сторони науково-технічного прогресу й індустріалізації. Створено нове екологічне середовище з високою концентрацією антропогенних факторів. Одні з них , такі як забруднення атмосферного повітря, високий рівень шуму, електромагнітні випромінювання, є безпосереднім продуктом індустріалізації, інші, такі як зосередження підприємств на обмеженій території, висока щільність населення, міграційні процеси і т.д. - наслідок урбанізації як форми розселення.
Додаткове джерело хімічних речовин для організму міських жителів - сільськогосподарська продукція. Вирощувана поблизу міст, вона забруднена добривами і пестицидами (їхня кількість часта перевершує розумний рівень), а також опадами, що містять часом усю таблицю Менделєєва. Загальний рівень пилу в містах у 30-40 разів вище фонового, а поблизу промислових підприємств спостерігаються аномальні території, забруднення яких у 600 разів вище фонової. навіть у нових мікрорайонах великих міст, порівняно вилучених від промислових зон, вміст хімічних елементів у опадах у 2-3 рази вищий, ніж у фонових умовах, а безпосередньо в зонах промислового виробництва їхній вміст зростає в 10-20 разів; створюючи екстремальні ситуації.
У зв'язку з демографічним вибухом в країнах, що розвиваються, в першу чергу, Латинської Америки, Південно-Східної Азії виникло поняття помилкова урбанізація. Вона являє собою стрімке зростання чисельності міського населення, яке не супроводжується достатнім зростанням числа робочих місць. Відмінність від істинної урбанізації полягає в тому, що не відбувається розвитку міських функцій, що характеризують світовий процес урбанізації. Відбувається "виштовхування" у міста сільського населення з перенаселених аграрних районів. Частка міського населення набагато перевищує частку економічно активного міського населення, зайнятого у виробничій і невиробничій сферах. Прибуває в міста сільське населення поповнює армію безробітних, а недолік житла викликає поява невпорядкованих міських околиць з антисанітарними умовами життя.
Субурбанізація – це стрімкий розвиток передмість великих міст.
Процес субурбанізації не можна тлумачити однозначно позитивно. Жителі передмість часто стають "заручниками автомобіля ", так як громадський транспорт в передмістях, як правило, відсутній. До того ж у невеликих країнах з високою щільністю населення, наприклад Бельгії і Нідерландах, передмістя займають майже весь вільний простір, витісняючи природні ландшафти. Приплив сільського населення в міста випереджає потребу в робочій силі, що часто призводить до зростання безробіття, загострення соціально-економічних проблем. У Сполучених Штатах Америки, ПАР, Британії субурбанізація супроводжується так званим "Втечею білих" ( англ.White flight ): Центральні райони міст заселяються представниками негроїдної раси, в той час, як біле населення переміщається в передмістя.
Годинна міграція жителів передмість в міста призводить до заторів на дорогах, що веде до забруднення повітря, втрати часу та іншим проблемам.
БІЛЕТ 23.