
- •1. Об’єкт, предмет і зміст суспільної географії на сучасному етапі її розвитку.
- •2. Рельєф дна Світового океану.
- •3. Поняття фація і фаціальний аналіз.
- •1. Система методів суспільної географії.
- •2. Чинники формування клімату Африки.
- •3.Походження життя та еволюція біосфери.
- •1.Внесок акад. С.Л. Рудницького у національну географію.
- •2. Порівняльна характеристика фізико-географічних країн Австралії.
- •3.Коливання рівня моря, їх причини і вплив на розвиток географічної оболонки.
- •1. Внесок проф. В.М. Кубійовича в національну географію.
- •2. Характеристика природних зон Євразії.
- •3. Суспільно-географічні риси адміністративно-територіального устрою України.
- •3. Територіальна організація апк України.
- •1. Київська географічна школа.
- •2. Радіаційний і тепловий баланс земної поверхні.
- •3.Антропогенне забруднення довкілля та його екологічні наслідки.
- •1. Львівська географічна школа.
- •2. Чинники кліматоутворення.
- •3. Морфологія ландшафту.
- •1.Об'єкти і предмет соціології як науки. Соціологізація географії.
- •2. Розвиток кліматів. Гіпотези змін клімату.
- •3. Фізико-географічна характеристика і фізико-географічне районування лісостепової зони України.
- •1. Компонентна і геопросторова структура світового господарства.
- •2. Класифікація кліматів.
- •3. Загальні риси галузевої структури промисловості України.
- •1. Основні характеристики річкового стоку.
- •2.Сутність закону України «Про Охорону навколишнього природного середовища».
- •3. Типи зв’язків твк.
- •1. Сучасні проблеми розвитку політичної географії.
- •2. Термічний режим озер.
- •3.Класифікація природних ресурсів вітчизняних та зарубіжних вчених.
- •1. Порівняльна фізико-географічна характеристика Українських Карпат і Гірського Криму.
- •2. Класифікація підземних вод за умовами залягання.
- •3.Головні тенденції икористання земельних ресурсів у світі та Україні.
- •2.Стан використання та охорона водних ресурсів світу та України.
- •3. Фізико-географічна характеристика і фізико-географічне районування степової зони України.
- •2.Літосферні плити. Характер взаємодії літосферних плит і відображення його в рельєфі.
- •1. Об’єкт, предмет,основні поняття і методи дослідження метеорології і кліматології.
- •2. Геологічні структури та їх відображення в рельєфі. Поняття про морфоструктури.
- •3. Сша як центр світової сили.
- •1.Історія розвитку ґрунтознавства і географії грунтів.
- •4. Становлення і розвиток агрикультурхімії, агрогеології та ґрунтової картографії (четвертий перiод).
- •8. Інтенсифiкацiя робiт з охорони та раціонального використання ґрунтового покриву (восьмий перiод).
- •2. Причини формування припливів в океанах.
- •3. Проблеми сучасної урбанізації і субурбанізації.
- •1. Магнітосфера Землі.
- •2.Сутність понять «гартленд» та «рімленд».
- •3. Поняття про світове господарство.
- •1. Географічні наслідки обертових рухів Землі (навколо осі і навколо Сонця).
- •Обертання Землі навколо Сонця Траєкторія руху
- •Період обертання
- •Значення руху навколо зірки для планети
- •Обертання навколо своєї осі Вісь обертання
- •Період обертання навколо осі
- •Геофізичні явища зумовлені обертанням Землі навколо осі
- •3. Поняття про територіальну організацію суспільства.
- •1.Методологія та методи географічного прогнозування.
- •2. Леси, їх походження і поширення на території України.
- •3.Класифікація земельних ресурсів при веденні їхнього кількісного обліку.
- •3. Типізація країн за функціями столиць.
- •1. Конструкт географічний – як об’єкт дослідження конструктивної географії.
- •2. Особливості ландшафтної структури гірських країн .
- •3.Вчення в.І. Вернадського про біосферу та ноосферу.
- •1. Суспільно-географічна типологія країн світу.
- •2.Картографічні проекції і їх класифікація.
3. Морфологія ландшафту.
Морфологічна будова ландшафту багаточленна, проте число ступенів може бути різним і відповідно ландшафти різноманітні по ступеню складності внутрішнього територіального устрою. Універсальне значення мають дві основні ступені, встановлені ще в 30-х роках Л. Г. Раменським, — фація і урочище. У багатьох ландшафтах виділяються проміжні одиниці, так звані підурочищами, місцевості, а іноді буває необхідно встановлювати додаткові підрозділи.
Фація — система розімкнена, це найбільш відкрита геосистема і, як відзначає В. Б. Сочава, вона може функціонувати тільки у взаємодії з суміжними фаціями різних типів. Фація формується в межах одного елементу мезорельєфу (або однієї форми мікрорельєфу) з однорідним субстратом (материнською породою), однорідним гідрологічним режимом, мікрокліматом і ґрунтом. Відмітні особливості фації як елементарної геосистеми — динамічність, відносна нестійкість і недовговічність.
Урочищем називається зв'язана система фацій, що об'єднуються загальною спрямованістю фізико-географічних процесів і приурочених до однієї мезоформи рельєфу на однорідному субстраті. Найвиразніше вони виражені в умовах розчленованого рельєфу з чергуванням випуклих («позитивних») і увігнутих («негативних») форм мезорельєфу — пагорбів і улоговин, гряд і улоговин, плакорів між ярами і ярів і тому подібне.
Підурочище — проміжна одиниця, група фацій, що виділяється в межах одного урочища на схилах різних експозицій, якщо експозиційні контрасти створюють різні варіанти фаціального ряду.
Підурочища можуть бути виділені на схилах гряд і пагорбів з різною крутизною, на схилах долин або ярів з неоднаковою освітленістю і тому подібне
Найкрупнішою морфологічною частиною ландшафту вважається місцевість, що є особливим варіантом характерного для даного ландшафту поєднання урочищ.
БІЛЕТ 8.
1.Об'єкти і предмет соціології як науки. Соціологізація географії.
Соціологія – це вивчення життя груп людей та суспільства.
Соціологія (від лат. societas - суспільство + гр. logos - слово, вчення) вивчає суспільство в цілому, соціальне (суспільне) життя людей, їх спілкування, взаємодію.
Отже, соціологія - це наука про суспільство як єдину цілісну соціальну систему. Специфіка і відмінність соціології від інших суспільних наук полягає в тому , що вона вивчає соціальні відносини між людьми, а також вплив цих відносин на формування людини, на Ті свідомість і поведінку.
Об'єкт і предмет соціології
З'ясовуючи науковий статус соціології (як і будь-якої іншої науки), важливо чітко розрізняти її об'єкт і предмет. Об'єктом соціологічного пізнання є: суспільство як цілісна соціальна реальність;
> емпірично надана реальність, що відбиває ту чи іншу сторону соціального життя; > розвиток і функціонування суспільства;
> такі об'єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв'язки, соціальні організації, соціальні інститути тощо.
Предмет науки - це відтворення емпіричної реальності на абстрактному рівні шляхом виявлення значущих закономірних зв'язків і відносин цієї реальності. Предмет будь-якої науки - це не явище чи процес об'єктивного світу, а результат теоретичного обґрунтування, яке дає змогу виділити ті закономірності розвитку і функціонування об'єкта, що вивчаються, які є специфічними тільки для цієї науки.
Отже, предметом соціології є загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціальних систем, механізми дії та форми вияву цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів.
Вихідним для розуміння особливостей об'єкта соціологічного пізнання і визначення предмета соціологічної науки є поняття соціального. Можна виділити такі основні риси, що характеризують специфіку соціального:- це загальна якість, притаманна різним групам індивідів;
- це характер і зміст відносин між різними індивідами і групами залежно від місця, яке вони займають у різних, суспільних, структурах,, від тієї ролі, яку вони виконують у них;
- соціальне виявляється у відносинах різних індивідів і груп, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя,
Увага! Соціальне явище або процес виникає тоді, коли поведінка навіть одного індивіда підпадає під вплив іншого або групи (спільноти) незалежно від того, чи присутні фізично індивід або спільнота.