- •1. Об’єкт, предмет і зміст суспільної географії на сучасному етапі її розвитку.
- •2. Рельєф дна Світового океану.
- •3. Поняття фація і фаціальний аналіз.
- •1. Система методів суспільної географії.
- •2. Чинники формування клімату Африки.
- •3.Походження життя та еволюція біосфери.
- •1.Внесок акад. С.Л. Рудницького у національну географію.
- •2. Порівняльна характеристика фізико-географічних країн Австралії.
- •3.Коливання рівня моря, їх причини і вплив на розвиток географічної оболонки.
- •1. Внесок проф. В.М. Кубійовича в національну географію.
- •2. Характеристика природних зон Євразії.
- •3. Суспільно-географічні риси адміністративно-територіального устрою України.
- •3. Територіальна організація апк України.
- •1. Київська географічна школа.
- •2. Радіаційний і тепловий баланс земної поверхні.
- •3.Антропогенне забруднення довкілля та його екологічні наслідки.
- •1. Львівська географічна школа.
- •2. Чинники кліматоутворення.
- •3. Морфологія ландшафту.
- •1.Об'єкти і предмет соціології як науки. Соціологізація географії.
- •2. Розвиток кліматів. Гіпотези змін клімату.
- •3. Фізико-географічна характеристика і фізико-географічне районування лісостепової зони України.
- •1. Компонентна і геопросторова структура світового господарства.
- •2. Класифікація кліматів.
- •3. Загальні риси галузевої структури промисловості України.
- •1. Основні характеристики річкового стоку.
- •2.Сутність закону України «Про Охорону навколишнього природного середовища».
- •3. Типи зв’язків твк.
- •1. Сучасні проблеми розвитку політичної географії.
- •2. Термічний режим озер.
- •3.Класифікація природних ресурсів вітчизняних та зарубіжних вчених.
- •1. Порівняльна фізико-географічна характеристика Українських Карпат і Гірського Криму.
- •2. Класифікація підземних вод за умовами залягання.
- •3.Головні тенденції икористання земельних ресурсів у світі та Україні.
- •2.Стан використання та охорона водних ресурсів світу та України.
- •3. Фізико-географічна характеристика і фізико-географічне районування степової зони України.
- •2.Літосферні плити. Характер взаємодії літосферних плит і відображення його в рельєфі.
- •1. Об’єкт, предмет,основні поняття і методи дослідження метеорології і кліматології.
- •2. Геологічні структури та їх відображення в рельєфі. Поняття про морфоструктури.
- •3. Сша як центр світової сили.
- •1.Історія розвитку ґрунтознавства і географії грунтів.
- •4. Становлення і розвиток агрикультурхімії, агрогеології та ґрунтової картографії (четвертий перiод).
- •8. Інтенсифiкацiя робiт з охорони та раціонального використання ґрунтового покриву (восьмий перiод).
- •2. Причини формування припливів в океанах.
- •3. Проблеми сучасної урбанізації і субурбанізації.
- •1. Магнітосфера Землі.
- •2.Сутність понять «гартленд» та «рімленд».
- •3. Поняття про світове господарство.
- •1. Географічні наслідки обертових рухів Землі (навколо осі і навколо Сонця).
- •Обертання Землі навколо Сонця Траєкторія руху
- •Період обертання
- •Значення руху навколо зірки для планети
- •Обертання навколо своєї осі Вісь обертання
- •Період обертання навколо осі
- •Геофізичні явища зумовлені обертанням Землі навколо осі
- •3. Поняття про територіальну організацію суспільства.
- •1.Методологія та методи географічного прогнозування.
- •2. Леси, їх походження і поширення на території України.
- •3.Класифікація земельних ресурсів при веденні їхнього кількісного обліку.
- •3. Типізація країн за функціями столиць.
- •1. Конструкт географічний – як об’єкт дослідження конструктивної географії.
- •2. Особливості ландшафтної структури гірських країн .
- •3.Вчення в.І. Вернадського про біосферу та ноосферу.
- •1. Суспільно-географічна типологія країн світу.
- •2.Картографічні проекції і їх класифікація.
2. Радіаційний і тепловий баланс земної поверхні.
-Тепловий баланс земної поверхні . Нижні шари атмосфери нагріваються й охолоджуються більше всього шляхом радіаційного й нерадіаційного обміну теплом з верхніми шарами ґрунту й води. Тому зміни температури в нижніх шарах атмосфери перед усім визначаються змінами температури земної поверхні, слідуючи за цими змінами.
Земна поверхня, тобто поверхня ґрунту або води ( а також і рослинного, снігового, крижаного покриву), безперервно різними способами отримує і втрачає тепло, Через земну поверхню тепло передається вгору - в атмосферу і вниз - в ґрунт чи воду. У будь-який проміжок часу від земної поверхні йде вгору і вниз у сукупності така ж кількість тепла, яку вона отримує за цей час зверху і знизу. Як би було інакше, то не виконувався б закон збереження енергії: треба було б допустити, що на земній поверхні енергія виникає, або ж зникає. Однак можливо, що, наприклад, вгору може йти більше тепла, ніж прийшло згори; в такому випадку надлишок віддачі тепла повинен покриватись приходом тепла до земної поверхні з глибини землі або води. Таким чином, алгебраїчна сума всіх доходів і видатків тепла на поверхні землі повинна дорівнювати нулю. Це виражається рівнянням теплового балансу земної поверхні. Щоб його написати, треба спочатку об'єднати радіацію, що поглинулась, і ефективне випромінювання в
радіаційний баланс: R = ( I sin h + i ) ( 1 - A ) - Ee .
Прихід тепла з повітря або віддача його в повітря шляхом теплопровідності позначимо через Р, а такий же прихід або видаток шляхом теплообміну з більш глибокими шарами ґрунту або води А. Втрати тепла при випаровуванні або прихід його при конденсації на земній поверхні позначимо як LE, де L - питома теплота випаровування, Е - маса води, що випарувалась або сконденсувалась. Тоді рівняння теплового балансу земної поверхні запишеться так: R + P + A + LE = 0.
Суть цього рівняння в тому, що радіаційний баланс на земній поверхні урівноважується нерадіаційною передачею тепла. Середня місячна температура повітря. Однією з важливих кліматичних характеристик, що визначають фізико-географічні особливості району, є середня місячна температура повітря. Річний хід температури повітря майже співпадає з річним ходом притоку сонячної радіації.
3.Антропогенне забруднення довкілля та його екологічні наслідки.
Отже, антропогенне забруднення атмосфери спричиняється насамперед роботою промислових, сільськогосподарських підприємств, а також підприємств енергетики, автотранспорту тощо, що може призвести до таких негативних наслідків: - перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) багатьох токсичних речовин у містах і населених пунктах; - утворення "смогу" і кислотних дощів; - поява "парникового ефекту", підвищення середньої температури Землі з подальшим затопленням частини суші та порушенням біоциклів екосистем; - виникнення небезпеки ультрафіолетового, електромагнітного та радіоактивного опромінення та масової загибелі флори і фауни, та, як наслідок, людства. Найбільш потужними джерелами негативного антропогенного впливу на природне середовище є підприємства чорної металургії, хімічної, нафтовидобувної, гірничодобувної, деревообробної промисловості, утилізація відходів, автотранспорт та інСлід звернути особливу увагу на забруднення довкілля радіоактивними речовинами, що виділяються в атмосферу, гідросферу, літосферу та інші сфери природного середовища. Причинами такого забруднення в Україні є катастрофа на Чорнобильській атомній станції, яка трапилась 26 квітня 1986 року, але ще до цього часу спостерігаються масові захворювання людей унаслідок радіоактивного опромінення в забруднених районах. Промислові підприємства є потужним джерелом забруднення гідросфери. Промислові об'єкти щорічно забирають із природних водойм величезну кількість води. При цьому 90 % цієї кількості повертається у водойми з різним ступенем забруднення. Забруднення поверхневих вод зменшує запаси питної води, негативно впливає на розвиток фауни і флори водойм, порушує кругообіг багатьох речовин у біосфері, призводить до зниження біомаси на планеті, внаслідок чого гальмується процес утворення кисню. Спостерігається антропогенне забруднення зовнішньої оболонки Землі (літосфери), особливо при захороненні відходів виробництва.(ще про озонові дірки і нафтове забруднення океану)
БІЛЕТ 7.