Діадинамотерапія

Чудовим методом, стимулювання тканинного обміну та зняття болів є діадинамотерапія (ДДТ). З технічної точки зору вона являє собою вплив на м'язи і тканини постійного струму полусінусоідальной форми з частотою імпульсів 50 або 100 Гц. ДДТ надає гальмівний вплив на симпатичну нервову систему, завдяки чому нормалізується кровообіг і лімфобмен, зникають спазми, поліпшується обмін речовин. Діадинамотерапія призначається для лікування радикулітів, невритів, невралгій та інших порушень периферичної нервової системи. Крім того, даний вид електротерапії використовується для ліквідації рубців, відновлення рухливості суглобів, а також при захворюваннях органів травлення.

Амплипульстерапія

По механізму дії даний метод електролікування схожий на діадинамотерапія, з тією різницею, що використовуються більш високочастотні струми, модульовані по амплітуді. Їх ритмічне проходження через нервово-м'язовий апарат і м'язи створює виражений аналгезуючий ефект, помітно поліпшує периферичний кровообіг, стимулює трофіку тканин і знімає спазми. Амплипульстерапія призначається для ліквідації болю в суглобах хребта і кінцівок і відновлення після травм опорно-рухового апарату. Цей метод, також використовується для терапії паралічу м'язів, дитячого церебрального паралічу, гіпертонії, захворювань органів дихання та жіночої статевої сфери.

Інтерференцтерапія

Лікувальним фактором інтерференцтерапія є струми, що проникають в глибину тканин і викликають м'язові скорочення. Під впливом перехресних інтерференційних струмів поліпшується мікроциркуляція в тканинах, активізуються обмінні окислювальні процеси і знижується запалення. Завдяки даному методу вдається досягти, анальгезирующего, стимулюючого і протизапального ефектів. Показаннями до застосування інтерференцтерапія є розлади центральної нервової системи, в т.ч., органічні, больовий синдром, виразка шлунка та інші захворювання органів травлення. Метод застосовується в лікуванні атрофії м'язів, паралічі, гіпертонії, гінекологічних недуг і інших порушень.

Электрофорез в медицине (физиотерапии) [править]

Лечебное вещество наносится на прокладки электродов и под действием электрического поля проникает в организм через кожные покровы (в терапии, неврологии, травматологии и др.) или слизистые оболочки (в стоматологии, ЛОР, гинекологии и др.) и влияет на физиологические и патологические процессы непосредственно в месте введения. Электрический ток также оказывает нервно-рефлекторное и гуморальное действие.

Преимущества лечебного электрофореза:

• введение малых, но достаточно эффективных доз действующего вещества;

• накопление вещества и создание депо, пролонгированность действия;

• введение в наиболее химически активной форме — в виде ионов;

• возможность создания высокой местной концентрации действующего вещества без насыщения им лимфы, крови и других сред организма;

• возможность введения вещества непосредственно в очаги воспаления, блокированные в результате нарушения локальной микроциркуляции;

• лечебное вещество не разрушается, как например, при введении per os;

• слабый электрический ток благоприятно влияет на реактивность и иммунобиологический статус тканей.

Противопоказания к проведению электрофореза: острые гнойные воспалительные заболевания, СН II—III степени, ГБ III стадии, лихорадка, тяжелая форма бронхиальной астмы,дерматит или нарушение целостности кожи в местах наложения электродов, злокачественные новообразования. Учитываются противопоказания для лечебного вещества. Вещества, используемые при электрофорезе, по способу введения разделяются на:

• отрицательно заряженные, вводимые с отрицательного полюса — катода (бромиды, йодиды, никотиновая кислота и другие);

• положительно заряженные, вводимые с положительного полюса — анода (ионы металлов — магний, калия, кальция);

• вводимые как с анода, так и с катода (гумизоль, бишофит и другие).

Преимущество бишофита — в биполярном введении, так как эффект оказывают одновременно и положительно, и отрицательно заряженные ионы. При назначении семейным врачом лечебного электрофореза при направлении в отделение медицинской реабилитации целесообразно указывать: диагноз, название метода (электрофорез), желаемое лечебное вещество и зоны его воздействия. Физиотерапевт определяет полярность, силу тока, продолжительность в минутах, кратность процедур.