136. Актуальні проблеми імпортної політики України

В умовах інтегрування економіки України у світогосподарський розвиток, необхідно підвищити ефективність міжнародної торгівлі України. В зв’язку з цим, держава повинна проводити активну імпортну політику, яка означає розробку та реалізацію комплексу заходів правового, організаційного та економічного характеру, завдяки яким можливо було б раціонально скоротити ввіз іноземної продукції на внутрішній ринок країни без негативного впливу на вітчизняних споживачів. У процесі реалізації імпортних операцій виникають різного роду проблеми, такі як: - відсутність інформації про потенційних постачальників та умови співпраці між ними; - відсутність страхування валютних ризиків; - непланове збільшення термінів поставки; - невідповідність документації; - проблеми при митному оформленні. Однією з найважливіших проблем є суттєва залежність України від критичного імпорту, в першу чергу, від паливно–енергетичних ресурсів, що обумовлює пряму небезпеку державному розвитку. Також проблемою стало неправильне розпоряджеyня накопиченим в країні золотовалютним резервом і усіма отриманими державою займами від міжнародних фінансових організацій, які не використовуються на підтримку розвитку реального сектора економіки, в т.ч. і на ліквідацію цілковитої залежності від критичного імпорту, а спрямовуються в основному в банківську сферу з наступним використанням для підвищення прибутковості банківської системи. В Україні, за усі роки її існування як незалежної держави, не виконана робота щодо диверсифікації джерел надходження таких ресурсів з тим, щоб уникнути залежності від монопольного їх постачальника, зокрема Росії; не проводилася результативна робота щодо розширення розвідки та промислової експлуатації нових родовищ (запасів) мінеральної сировини; не досягнуто якихось вагомих результатів у впровадженні різних форм і методів як ресурсозбереження взагалі, так і заміни традиційних видів ресурсів на нетрадиційні. Недостатня конкурентоспроможність продукції вітчизняного виробника створює величезну загрозу для внутрішнього ринку, так як в умовах його відкритості (згідно із вимогами СОТ), імпорт іноземних товарів погрожує заповнити внутрішній ринок і може обумовити банкрутство вітчизняних виробників. Отже, скорочення експорту вітчизняних товарів і збільшення імпорту (що обумовлюється недостатньою конкурентоспроможністю, неінноваційністю вітчизняної продукції) являють собою один із вагомих факторів економічної кризи в Україні. Одним із найважливіших аспектів роботи щодо оздоровлення економіки України є вироблення науково обґрунтованої експортно–імпортної політики і забезпечення її ефективної реалізації, бо саме цей аспект зовнішньоекономічної діяльності в найбільшій мірі впливає і на вирішення ключових внутрішньоекономічних проблем (покращення структури економічного розвитку, докорінну модернізацію та оновлення виробничих потужностей, розвиток і впровадження у виробництво досягнень НТП, поліпшення організації управління тощо).