
- •Предмет, метод та завдання дисципліни «Регіональна економіка».
- •Екологічний моніторинг: поняття і національні особливості.
- •Зарубіжні теорії розміщення виробництва.
- •Механізм реалізації регіональної політики.
- •Наукові засади раціонального природокористування.
- •Основні закономірності розміщення продуктивних сил.
- •Сучасна галузева структура народного господарства.
- •Екологізація виробництва: сутність і реалізація в Україні.
- •Сучасні проблеми розміщення продуктивних сил України.
- •Міграція населення України: причини і географія.
- •Світовий досвід у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13. Економічне районування як науковий метод територіальної організації економіки.
- •14.Територіальний поділ праці – основа формування економічних регіонів.
- •15.Платежі за користування природними ресурсами.
- •16. Регіон і адміністративно-територіальний поділ держави.
- •17. Демографічна політика держави.
- •18. Земельний фонд України: сутність, структура і регіональні особливості.
- •19. Регіональні особливості розселення населення України.
- •20.Концепція сталого розвитку: передумови та мета створення.
- •21.Зовнішня торгівля України: сучасний стан і тенденції розвитку.
- •22. Сучасна мережа економічних районів України.
- •23. Коротка характеристика паливно-енергетичного комплексу України.
- •24. Товарна структура експорту та імпорту зовнішньої торгівлі України.
- •25. Економічний район: сутність, основа формування і фактори утворювання.
- •26.1. Коротка характеристика машинобудівного комплексу України.
- •26.2. Коротка характеристика машинобудівного комплексу України.
- •27. Римський клуб: передумови створення та коротка історія розвитку.
- •28. Поняття та мета регіональної економічної політики.
- •29. Коротка характеристика металургійного комплексу України.
- •30. Особливості екологічної політики України.
- •31. Завдання і пріоритети регіональної економічної політики.
- •32. Господарська спеціалізація регіонів України.
- •33. Загальна характеристика екологічного законодавства України.
- •35. Ринок праці: причини безробіття і проблеми раціонального використання трудових ресурсів України.
- •36.Поняття і сутність сталого розвитку продуктивних сил.
- •37. Поняття і структура територіальної соціально-економічної системи.
- •38. Демографічна структура населення України.
- •39. Водні ресурси України: особливості формування, розміщення та проблеми раціонального використання.
- •40. Регіон як об'єкт економічного аналізу.
- •Виробничий потенціал господарського комплексу України.
- •42.Державне регулювання природокористування.
- •43.Нові форми територіальної організації науково-технічної діяльності.
- •44.Коротка характеристика лісопромислового комплексу України.
- •45.Міжнародні екологічні організації.
- •46.Розвиток і значення економічного районування.
- •46.Основні форми зовнішньоекономічних зв'язків.
- •48.Ринкові методи регулювання природокористування.
- •50.Коротка характеристика агропромислового комплексу України.
- •51.Міжнародні документи з охорони навколишнього середовища
- •52.Теорія розміщення виробництва і. Тюнена.
- •54 Основні напрямки ресурсозбереження.
- •55 Принципи, об'єкти і суб'єкти регіональної економічної політики.
- •56 Трудоресурсна ситуація та регіональні особливості
- •57 Способи утилізації відходів.
- •58. Основні напрями державної політики щодо забезпечення стійкості розвитку населених пунктів.
- •59Сутність природно-ресурсного потенціалу та його класифікації
- •60 Економічна і технологічна оцінка природних ресурсів.
- •70.Поняття, основні принципи і фактори економічного районування.
- •Цілі, завдання і принципи державної регіональної економічної політики.
- •Сутність, види і особливості територіального розподілу праці в системі суспільного розподілу праці.
- •Основні екологічні проблеми Харківської області.
- •Завдання державної регіональної політики у економічній сфері
- •Галузева структура апк.
- •86. Проблеми розвитку науково-технічного потенціалу України.
- •87. Причини виникнення та основні заходи запобігання техногенних катастроф.
- •88. Сутність та основні напрямки трансграничного співробітництва.
- •89. Міграція населення: поняття та види.
- •90. Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу.
- •Природно-ресурсний потенціал України
88. Сутність та основні напрямки трансграничного співробітництва.
У науковій літературі терміном «транскордонне співробітництво» характеризують території інтенсивного прикордонного співробітництва у всіх сферах життя. Такими є сукупні прикордонні території двох або більше сусідніх держав з високим наявним або потенційним рівнем прикордонного співробітництва.
Серед господарських форм, які сприяють пожвавленню регіонального розвитку, активному включенню країн у сучасний інтегрований світ важлива роль належить транскордонному співробітництву. Воно належить до економічних процесів, що набули інтенсивного розвитку під впливом міжнародної економічної інтеграції. З розширенням і поглибленням економічного співробітництва європейських країн прикордонні регіони все більш стають зонами контакту національних господарств. У системі транскордонного співробітництва підтримуються і розвиваються різноманітні зв'язки: торговельні, господарські, культурні, наукові, туристичні тощо.
Україна має великі потенційні можливості у налагодженні прикордонного співробітництва. її безпосередні сусіди — Росія, Білорусь, Молдова, Румунія, Угорщина, Словаччина, Болгарія, Туреччина — становлять різне, але в цілому сприятливе зовнішнє середовище для взаємовигідного співробітництва. В умовах неврегульованості міждержавних відносин України із рядом сусідніх держав об'єктивно зростає роль прикордонних регіонів у налагодженні міжнародного співробітництва. В Україні 2/3 областей є прикордонними.
Рівень співробітництва прикордонних регіонів зумовлюється багатьма чинниками:
ступенем господарського розвитку та відмінностями в структурі економічного потенціалу регіонів-партнерів; інтенсивністю і всебічністю зв'язків цих регіонів зі своїм національним центром; наявністю транспортних наземних шляхів на кордонах; відмінностями в митних і податкових зборах, кредитно-фінансовій системі, соціальному становищі тощо.
Транскордонне співробітництво реалізується як на регіональному, так і на локальному рівні. Однак на локальному рівні воно розвивається значно швидше й ефективніше. Розвитку такого співробітництва на регіональному рівні властиві чотири етапи: налагодження нових та відновлення існуючих зв'язків між партнерами регіону; визначення стратегії розвитку; розробка і забезпечення програм розвитку; створення вільних економічних зон.
На локальному рівні співробітництво розвивається досить спонтанно. Для нього характерні особисті контакти з сусідами, викликані господарськими потребами, а також співробітництво в галузі культури. Таке співробітництво підкріплюється правовими засадами. Поява такої форми, як єврорегіони, а також прийняття Мадридської конвенції (1980 р.) створили надійний правовий фундамент для розвитку транскордонного співробітництва на регіональному і локальному рівнях.
Єврорегіон — це формальна структура, яка створена для потреб транскордонного співробітництва на регіональному і локальному рівнях. Для неї характерне співробітництво виробничих партнерів і різних організаційних спілок. Входження до єврорегіону є добровільним.
Українська сторона активно підтримує створення єврорегіонів. На західному кордоні України створені єврорегіони «Карпати» та «Буг».
До транскордонного об'єднання єврорегіон «Буг» (статутні документи підписані 29 вересня 1995 р.) увійшли Волинська область та Замостське, Хелмське, Люблінське і Тарнобжеське воєводства Польщі. Єврорегіон «Буг» має вигідне транспортно-географічне положення. Через його територію проходять важливі транспортні шляхи: Київ — Луцьк — Ковель — Хелм — Люблін — Варшава; Львів — Замость — Люблін — Варшава. До того ж транспортний вузол Ковель може виявитися в зоні впливу транс'європейських магістралей Ліссабон — Трієст — Будапешт — Львів — Київ та Берлін — Варшава — Люблін — Ковель — Київ — Москва, будівництво яких проектується. Все це є важливою передумовою створення вільної економічної зони «Інтерпорт Ковель», проект якої уже підготовлений. Реалізація цього проекту дасть новий поштовх до активізації транскордонного співробітництва.
Посилюється увага України, Румунії і Республіки Молдова до транскордонного співробітництва між місцевими регіональними органами.
Розроблена концепція створення нового єврорегіону «Нижній Дунай» та відповідної вільної економічної зони. Засновниками цього регіону виступають прикордонні регіони Румунії, Молдови і Одеської області, зокрема Ізмаїл, а також Ізмаїльський, Ренінський, Кілійський і Белградський райони. У числі перспективних потенційних кандидатів — Татарбунарський район, що має велику протяжність кордону з Молдовою.
З формуванням транскордонних об'єднань відкриваються широкі можливості в галузі економіки, транспортних перевезень, охорони навколишнього середовища, енергетики, культури, розвитку і модернізації інфраструктури, сприянню підприємництву, боротьбі зі стихійними лихами. Створюються можливості для більш оперативного реагування на потреби ринку, в тому числі в межах відповідного транскордонного об'єднання.