35. Ринок праці: причини безробіття і проблеми раціонального використання трудових ресурсів України.

Ринок праці — сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу. Через ринок праці здійснюється продаж робочої сили на визначений термін. Ринок впливає на всi сфери економіки. Він дає відповіді на питання ЩО, ДЛЯ КОГО, ЯК виробляти. Ринок праці, зокрема, регулює рух трудових ресурсів у народному господарстві.

Безробіття зумовлене комплексом причин:

• структурними змінами в економіці;

• нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах;

• постійним прогресом техніки, особливо його революційної форми - НТР;

• пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота;

• диспропорційністю розвитку економіки;

• обмеженістю попиту на товари і послуги тощо.

Дуже поширеним явищем нині є хронічний дефіцит робочої сили в деяких галузях промисловості і будівництва, хоча він має й відносний характер, оскільки є результатом невідповідності кіль¬кості робочих місць трудовим ресурсам. 

Заслуговує на увагу питання про розподіл безробітних за віком і освітою. 

36.Поняття і сутність сталого розвитку продуктивних сил.

Сталий розвиток - це процес гармонізації продуктивних сил, забезпечення гарантованого задоволення необхідних потреб усіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відтворення цілісності навколишнього природного середовища, створення можливостей для рівноваги між його потенціалом і вимогами людей всіх поколінь. Формування системи сталого розвитку передбачає забезпечення пріоритетного розвитку людини в інтересах людини й власними силами людини в гармонізації з навколишнім середовищем. Досягнення цієї мети уможливлюється створенням сприятливого, з позицій сталого людського розвитку, середовища – економічного, соціально-політичного, екологічного і духовного при забезпеченні стабільного соціально-політичного устрою та соціально-економічних перетворень. Ідея сталого розвитку стосується не тільки сучасності: вона адресована водночас як тим поколінням, що живуть нині, так і прийдешнім. Це ідея рівності всіх поколінь і рівності всіх людей в кожному поколінні, ідея максимального використання потенційних можливостей, збалансованості суспільного розвитку і можливостей природи. Таким чином, в полі зору прості й очевидні речі — добробут людини і благополуччя природи. З терміном "стійкий розвиток" асоціюються поняття про розвиток — збалансований, стабільний, природовідповідний. Зараз в Україні часто вживають термін "сталий розвиток", хоча він найменше розкриває сутність поняття. Отже, сталий розвиток можна визначити як запропоновану світовим співтовариством, поглиблену сучасну концепцію “бажаного суспільного розвитку, що ґрунтується на стратегії оптимізації всієї діяльності людства (передусім економічної) в його взаємодії з довкіллям” . Є.В. Хлобистов під сталим розвитком розуміє методологічний орієнтир, що повинен узгоджуватись з національною ситуацією, з особливостями національного соціально-економічного зростання. У загальному вигляді сталий розвиток країни можна подати так : Державна стратегія соц – екон розвитку.

Треба підкреслити, що альтернативи стратегії сучасного розвитку людства немає. ЙЦя стратегія включає три складові : 1. Екологічну( збереження і поліпшення природного середовища); 2. Економічну ( подальший гармонійний розвиток виробництва, продуктивних сил суспільства); 3. Соціальну ( неухильне підвищення добробуту населення, вирівнювання рівнів їх життя. Не можна реалізувати жодну зі складових одну за рахунок іншої, бо вони взамоповязані.