27. Римський клуб: передумови створення та коротка історія розвитку.

Навесні 1968р. італійський економіст, громадський діяч і бізнесмен, член керівництва фірми "Фіат" і віце-призедент компанії "Оліветті" Ауреліо Печчеї розіслав запрошення 30-ти видатним європейським вченим та представникам ділового світу для участі в обговоренні нагальних проблем. 6-7 квітня того ж року в Римі, в старій Національної академії деї Лінчеї відбулася зустріч запрошених, на якій розгорнулися дискусії з найбільш актуальних проблем сучасності. Ті учасники зустрічі, які підтримали ідею про створення міжнародної організації об'єдналися в Римський клуб. Організація прийняла статус неурядової, не пов'язаної з політичними партіями, класами, ідеологіями. Свою роботу Римський клуб будує у формі організації зборів, симпозіумів, семінарів, зустрічей з відомими вченими, політичними лідерами, впливовими бізнесменами. Ось основні цілі, які поставили перед собою діячі "Римського Клубу ":

• дати суспільству методику, за допомогою якої можна було б науково аналізувати "труднощі людства", пов'язані з фізичною обмеженістю ресурсів Землі, бурхливим зростанням виробництва і споживання - цими "принциповими межами зростання";

• донести до людства тривогу представників Клубу щодо критичної ситуації, яка склалася в світі по ряду аспектів;

• "підказати" суспільству, яких заходів воно має зробити, щоб "розумно вести справи" і досягти "глобальної рівноваги".

Ри́мський клуб є міжнародною неприбутковою неурядовою організацією, що об'єднує науковців, економістів, бізнесменів, чільних службовців міжнародних організацій, колишніх голів держав та урядів з усіх п'яти континентів, які переймаються актуальними проблемами людства — політичними, економічними, соціальними, екологічними, технологічними і культурними, та їх аналізом і прогнозуванням в контексті «світової проблематики» («world problematique»).

Римський клуб формувався як незалежна експертна група для оцінки довгострокових наслідків існуючих проблем та перспектив розвитку людства, а також інтелектуального сприяння діяльності міжнародних організацій і національних урядів. Від початку до нього увійшло близько 30 експертів світового рівня, що представляли 10 країн.

Крім того, Римський клуб має афілійовані до нього національні асоціації, що нині діють у 28 країнах світу з метою популяризації ідей клубу та їхньої адаптації й розвитку на національному рівні у відповідь на виклики доби глобалізації. Національні асоціації також покликані вносити свій внесок в глобальні дослідження Римського клубу. В Україні дієУкраїнська асоціація Римського клубу.

Римський клуб в своїй діяльності дотримується трьох засадничих принципів:

• глобальний погляд на комплексні, масштабні світові проблеми, що відображає дедалі зростаючу взаємозалежність країн в рамках єдиної планетарної системи;

• міждисциплінарний («холістичний») підхід та розгляд сукупності актуальних проблем — політичних, економічних, соціальних, екологічних, технологічних, культурних і соціо-психологічних — в їхній взаємодії як частин єдиного цілого;

• розгляд довгострокових наслідків нинішніх проблем, а також політичних рішень і практичних заходів, що знаходяться в арсеналі сучасної політики, — підхід, який не завжди можуть собі дозволити уряди, що зазвичай реагують переважно на поточні потреби слабо поінформованих виборців.