Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya_ekonomiki_ta_ekonomichno_dumki.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
510.83 Кб
Скачать

9.Розкрийте методи аналізу наукового рівня економічних знань дослідження історичного розвитку господарської системи.

В історії економічних вчень слід виділити два періоди, що відповідають двом етапам еволюції гос­подарської системи, — етап її становлення та етап функціонування як ціліс­ного утворення. Методи оцінювання наукового рівня економічних знань в кожному з цих періодів мають певні особливості: одні критерії оцінювання економічних знань використовуються на етапі становлення господарської системи, а інші — на етапі її функціонування як цілісної системи.

Спочатку економічна думка формувалась як розрізнені погляди, накопичені знання про окремі сторони господарського життя в суспільствах із системою натурального господарства. На перше місце виходило авторське бачення питань ведення домогосподарства, торгі­влі, ремісництва тощо. Ви­черпність формулювань категорій, понять і законів, логічність зв’язку між ни­ми, точність і повнота відображення в них реальних фактів та подій виступають важливими показниками науковості економічної думки.

З набуттям господарською системою ознак цілісності на перше місце виходить відображення економічними вченнями цілісності господар­ської системи, набуття ними якостей економічних теорій (систем теорети­чних знань). В їх оцінюванні вирішальна роль відводиться логіці взаємо­зв’язку знань та адекватності відображення ними реального стану госпо­дарської системи.Нині виділяють кілька основних теоретичних систем економічних знань, що відображають функціонування і розвиток то­варно-грошової (ринкової) економічної системи на різних етапах її зрілості:класична економічна теорія, марксистська економічна тео­рія, неокласична економічна теорія, кейнсіанська економічна теорія та еволюційна (інституціональна) економічна.

Економічні знання втілюються у наукових текстах, які також потребують оці­нювання. Серед методів наукового аналізу економічних текстів слід виділити герменевтику і компаративістику. Для тлумачення текстів, пошуку в них нових непрочитаних знань використовуються прийоми герменевтики. Вони передба­чають формування з позиції сучасної науки гіпотез стосовно викладеного в до­сліджуваному тексті змісту. Потім текст розбивається на окремі фрагменти, які інтегруються з позиції сформованої гіпотези. Завершується аналіз корекцією за­гального змісту тексту на основі заново прочитаних фрагментів.

Компаративістика передбачає порівняння змісту економічних текстів, підго­товлених різними авторами. Порівняння різних підходів та тлумачень окремих їх положень дає змогу виявити важливі сторони (аспекти) економічних знань, у різ­них текстах виявити оригінальну трактовку чи непомічений раніше зміст.

Методи аналізу економічних знань дають змогу оцінити рівень їх наукової довершеності.

10.Порівняйте критерії та етапи періодизації історичного розвитку господарської системи, розроблені с. Десницьким, ф. Лістом, б. Гільдебрантом, д. Беллом, е. Тоффлером.

Для економічної історії дуже важливою є проблема її періодизації. Вивчаючі періодизаціїю економічної історії, слід мати на увазі певну умовність та відносність кожного з варіантів періодизації, що цілком піддається поясненню: адже кожна періодизація — це спроба зробити класифікацію фактів, яка враховує лише певну їх частину; отже, сфера застосування тієї чи іншої періодизації завжди обмежена.

Так, ще в першій половині XIX ст. з’являється періодизація Ф. Ліста, відомого німецького економіста кінця ХVIII — першої половини XIX ст., в основу якої покладено переважаючий тип господарської діяльності людства. Відповідно до цього він виділяв п’ять періодів:мисливський;скотарський(пастушачий);землеробський;землеробсько-мануфактурний;землеробськомануфактурно-торговий.

Так, Б. Гільдебрант в основу своєї періодизації поклав пануючий спосіб обміну і поділив історію на три етапи:натуральне господарство;грошове господарство;кредитне господарство.С.Десницький вирізняв чотири стадії економіч­ного розвитку1) первісний, або мисливський (у т.ч. збиральниц­тво); 2) скотарство; 3) рільництво; 4) комерцію.

Як критерій обра­но рівень розвитку суспільного поділу праці.При цьому вчений значну увагу приділяв особливостям власності, що мала місце в кожному із зазначених видів господарської діяльності.

На думку О. Тоффлера, є такі стадії як: аграрна, індустріальна та суперіндустріальна.Він спирався на критерію технологічного стану.

Продовженням цих узагальнень стала теорія про постіндустріальне суспільство, прихильником якої є Д. Белл.Він поділяє історію  на доіндустріальне (аграрно-ремісниче, традиційне), інду- стріальне (прогресуюче) і постіндустріальне суспільства. В основу цього поділу покладено рівень розвитку виробництва, а також галузевий і професійний поділ праці.Згідно з концепцією «постіндустріального суспільства», залежно від технічного рівня суспільства в історичному аспекті послідовно домінують «первинна» сфера господарської діяльності — сільське господарство; «вторинна» сфера економічної діяльності — промисловість, а на сучасному етапі — «третинна» сфера, сфера послуг та інформатики, провідну роль у якій відіграють наука та освіта.

Близькими за змістом є періодизації Десницького та Ліста,Тофлера та Белла. Підсумовуючи викладене, варто зауважити, що кожен із запропонованих варіантів періодизації містить раціональне зерно і дає змогу відобразити особливості окремих періодів історико-економічного розвитку суспільств. Разом із тим, вони мають ряд недоліків, зокрема, відсутність критеріїв, що охоплювали б усі періоди історичного розвитку, не всі критерії орієнтують на розкриття ролі центральної постаті суспільних процесів — людини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]