- •1.Розкрийте об’єкт, предмет, методи історії економіки та економічної думки.
- •2.Розкрийте предмет історії економіки та економічної думки і еволюцію господарських одиниць: фактори розвитку, історичні типи.
- •3.Охарактеризуйте господарську систему: фактор розвитку, історичні типи.
- •4.Порівняйте історичні типи господарських систем за критеріями: назва типу, рівень розвитку, мета виробництва господарських одиниць, суспільний поділ праці, історична форма власності.
- •6.Порівняйте положення формаційної та цивілізаційної парадигм у дослідженні суспільства.
- •7. Охарактеризуйте суспільний поділ праці як фактор розвитку господарської системи: суть, етапи, функціональна диференціація суспільства.
- •8.Охарактеризуйте власність на ресурси як фактор розвитку господарської системи: суть, етапи, соціальна диференціація суспільства.
- •9.Розкрийте методи аналізу наукового рівня економічних знань дослідження історичного розвитку господарської системи.
- •10.Порівняйте критерії та етапи періодизації історичного розвитку господарської системи, розроблені с. Десницьким, ф. Лістом, б. Гільдебрантом, д. Беллом, е. Тоффлером.
- •11.Охарактеризуйте особливості привласнювального та виробничо-відтворювального типів господарств.
- •12.Розкрийте зміст «неолітичної революції». Визначте її вплив на розвиток первісного суспільства.
- •13. Охарактеризуйте общину, як історичну форму господарських одиниць та її соціально-економічну роль в первісному суспільстві.
- •14. Охарактеризуйте фактори розвитку та вкажіть причини занепаду господарства суспільства трипільської культури.
- •15. Дайте характеристику господарській сфері суспільства Месопотамської цивілізації. Окресліть закони Хаммурапі про явища і процеси господарського життя.
- •16. Господарська сфера суспільства Давнього Єгипту. Особливості пам’яток економічної думки.
- •17. Порівняйте характерні риси господарств Месопотамської та Кріто-Мікенської цивілізацій.
- •18. Порівняйте особливості суспільств Східної і Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
- •19. Дайте характеристику основних проблем розвитку господарства Афін та спробам їх розв’язання в реформах Солона.
- •20. Охарактеризуйте основні форми господарств Давньої Греції та їх відображення в економічній думці.
- •21. Дайте характеристику розвитку господарства та економічної думки Китаю в осьовий час.
- •22. Охарактеризуйте давньоримські рабовласницькі господарські форми та окресліть їх суть за працями римських мислителів.
- •23. Охарактеризуйте еволюцію поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.
- •24. Порівняйте риси господарської системи суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя на першому (V – XI ст.) та другому (XI – XV ст.) етапах.
- •25. Дайте характеристику основним формам феодального землеволодіння в Західній Європі та українських землях.
- •26. Окресліть умови виникнення середньовічних міст Західної Європи та охарактеризуйте особливості їх господарського устрою.
- •28. Дайте характеристику основним господарським формам в українських землях доби середньовіччя.
- •29. Порівняйте основні риси господарської системи середньовічних міст Західної Європи та Київської Русі.
- •30. Охарактеризуйте зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець хv-хvі ст.)
- •31. Розкрийте вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в країнах Західної Європи (хvі – перша пол. Хvіі ст.).
- •32.Розкрийте передумови та сутність Великих географічних відкриттів та розкрийте значення їх наслідків у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації.
- •33. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •34. Проаналізуйте особливості форм господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.
- •35. Розкрийте суть ринкової системи вільної конкуренції та концепцію лібералізму а. Сміта.
- •36. Охарактеризуйте фізіократизм: передумови виникнення, суть та внесок в розвиток економічної теорії. «Економічна таблиця» ф. Кене.
- •37. Дайте характеристику меркантилізму: передумови виникнення, суть та особливості на різних етапах його розвитку.
- •38. Охарактеризуйте особливості господарського розвитку українських земель у хvі-хvіі ст.
- •39. Охарактеризуйте економічні погляди в. Петті та п. Буагільбера.
- •41)Промислова революція: передумови, суть та значення для розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації.
- •44) Охарактеризуйте закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті роки хіх ст.).
- •45)Порівняйте риси меркантилізму і класичної школи політичної економії (історичні умови виникнення, суть, представники та трактування ними основних економічних категорій)..
- •47) Охарактеризуйте ринкове господарство в Англії у другій пол. Хvіі – 60-тих роках хіх ст.: виникнення, становлення нових форм господарства. Теорії а. Сміта та д. Рікардо про ці процеси. .
- •Порівняйте погляди представників «старої» та «нової» історичних шкіл.
- •Економічна теорія к. Маркса і сучасність
- •Охарактеризуйте господарський розвиток українських земель в хv – першій половині хvi ст. Як передумови Визвольної війни українського народу (1648-1676).
- •53) Охарактеризуйте економічну політику б. Хмельницького та її основні напрями. Визначте її меркантилістські засади.
- •54) Охарактеризуйте економічну політику Петра і та її вплив на господарство України.
- •56) Охарактеризуйте зародження елементів ринкового господарства в господарській системі України наприкінці XVIII — початку хіх ст.
- •57)Дайте характеристику кризи кріпосної системи та її відображення у працях українських економістів першої половини хіх ст. (в. Каразіна, м. Балудянського, і. Вернадського
- •59)Дайте характеристику причинам та змісту промислового зростання Німеччини наприкінці хіх ст. Розкрийте ознаки соціального напрямку політичної економії як передумови ґенези інституціоналізму.
- •60) Охарактеризуйте фактори лідерства економіки сша кінця хіх – початку хх ст. Теоретичні досягнення американської школи маржиналізму
- •61) Охарактеризуйте загальні риси господарської системи Англії в період монополістичної конкуренції. Теоретичні досягнення кембриджської школи.
- •62) Економічний розвиток Франції в кінці хіх – на початку хХст. Математична школа маржиналізму
- •63) Розкрийте історичні умови виникнення, сутність, етапи та основні риси маржиналізму.
- •64)Охарактеризуйте внесок а. Маршалла в економічну науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії. .
- •65) Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх – початок хХст.): суть та значення для розвитку господарств провідних країн світу. Ґенеза маржиналізму.
- •67) Охарактеризуйте зміст та значимість реформ: 1848 р. (в межах Австро-Угорщини) та 1861 р. (в межах Російської імперії) для утвердження ринкових форм господарювання в Україні
- •68) Розкрийте сутність та дайте оцінку результатам столипінської аграрної реформи.
- •69) Розкрийте внесок є.Є. Слуцького у розвиток світової економічної науки.
- •71) Охарактеризуйте розвиток промисловості України в кінці хіх – на початку хх ст. Та покажіть її місце в господарстві Російської імперії.
- •73) Охарактеризуйте внесок представників української економічної думки (м. Туган-Барановський, є. Слуцький, с. Подолинський) в розвиток економічної теорії (кінець хіх – початок хх ст.).
- •74) Розкрийте проблеми ринкового розвитку у науковій спадщині м. Тугана-Барановського.
- •75) Охарактеризуйте особливості господарського розвитку України в пореформений період та їх відображення в українській економічній думці.
- •76) Розкрийте зміст Версальської угоди та її вплив на розвиток економік провідних європейських країн.
- •Версальський мирний договір
- •77) Охарактеризуйте причини та зміст світової економічної кризи 1929-1933 рр. У сша та шляхи виходу з неї.
- •79) Дайте характеристику наслідкам Першої світової війни для провідних країн світу – Англії, Франції, Німеччини, сша.
- •80) Дайте порівняльну характеристику: Версальської угоди, плану Дауеса, плану Юнга.. Версальський мирний договір
- •81. Визначте економічні причини і наслідки світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •82. Порівняйте шляхи виходу з «Великої депресії» сша та Німеччини
- •84. Розкрийте сутність раннього інституціоналізму: причини виникнення, основні напрями, спільні риси і відмінності.
- •86.Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополіст розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •87. Становлення світового господарства. Концепції Імперіалізму як відображення зовнішньополітичної політики країн Західної Європи.
- •88. Порівняйте провідні напрями економічної думки (50-80-ті роки хх ст.).
- •89. Розкрийте суть впливу плану Маршалла, Бреттон-Вудської та Ямайської систем на трансформацію фінансово-торговельної системи у повоєнний період (50-80-ті роки хх ст.).
- •90. Охарактеризуйте нові тенденції у господарському розвитку країн Європейської цивілізації в 1970 – 80-х роках та формування теорії монетаризму.
- •91.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.
- •92. Охарактеризуйте причини, зміст та наслідки економічного зростання провідних господарств світу. Проаналізуйте позитивні зрушення соціального характеру.
- •94 . Порівняйте нові типи та форми корпоративних організацій та визначте їх роль у процесі глобалізації світового господарства (друга половина хх ст.).
- •97. Кризи світової і національних економік у 70-80-ті роки хх ст. Та їх аналіз у економічній думці. Феномен стагфляції.
- •98.Визначте причини виникнення та охарактеризуйте зміст і основні теорії економічного неоконсерватизму.
- •99. Визначте причини та охарактеризуйте заходи неоконсервативних реформи: «тетчеризму» та «рейганоміки».
- •100. Розкрийте причини та зміст еволюції кейнсіанської теорії: теорія Дж. М. Кейнса, неокейнсіанство, посткейнсіанство.
- •101.Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •102. Охарактеризуйте особливості діяльності транснаціональних корпорацій та їх вплив на світогосподарський розвиток в кінці хх – початку ххі ст..
- •103. Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр.Хх-ххі ст.На роз-к гос-ва провідних країн світу.
- •104. Розкрийте основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •105. Зміна ролі факторів економічного роз-ку та еволюція інституціоналізму у другій половині хх-Ххі ст.
- •106. Трансакційний сектор ек-ки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р.Коуза.
- •107. Охарактеризуйте етапи становлення та розвитку командно-адміністративної системи в радянській Україні.
- •108. Охарактеризуйте нову економічну політику та її місце в еволюції радянської системи господарства.
- •109. Охарактеризуйте основні напрями теоретичних досліджень в українській економічній літературі 20-х років хх ст. (ортодоксальний марксизм та немарксистський напрям).
- •110.Радянська індустріалізація, її джерела і соц-економіч.Наслідки.
- •111. Форми господарювання в аграрному секторі Украіни в 20-30 роки хХст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •113.Спроби лібералізації адміністративно-командної сис-ит гос-ва в період „хрущовської відлиги”.
- •114. Обгрунтування необхідності та шляхів подальшого реформування радянської економіки у процесі теоретичних дискусій початку 60-х рр.”Косигінська” реформа(1965р), її суть та реалізація в Укр.
- •115. „Горбачовська перебудова” як спроба трансформції радянської сис-ми.
- •117. Застійні явища в радянській економіці 70-х –перш.Половини 80-х рр та проблеми вдосконалення гос-го механізму в радянській економічній літературі.
- •118. Основні напрямки ринкових перетворень в ек-ці Незалежної Укр. На першому етапі незалеж-го роз-ку(1991-1994рр)
- •119. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.
79) Дайте характеристику наслідкам Першої світової війни для провідних країн світу – Англії, Франції, Німеччини, сша.
Німеччина
Зростаючий бюджеі-ний дефіцит, обумовлений різким збільшенням воєнних видатків призводить до нарощування грошової емісії, що супроводжується падінням купівельної спроможності марки та зростанням цін. До того ж за роки війни надзвичайно зростає державний борг країни. країні панував економічний хаос, матеріальні ресурси були майже вичерпані, різко впала продуктивність праці. Порівняно з 1913 р. обсяг промислового виробництва зменшився на 43%. Була підірвана й фінансова система.
Англія.
Втрачено близько третини національного багатства. За роки війни зовнішьоторговельний оборот скоротився більше ніж удвічі, припинився розмін банкнот на золото, фунт стерлінгів знецінився. Англія з кредитора перетворилася на боржника американських банків, і вслід за втратою промислової монополії починає втрачати й свою фінансову перевагу. поступаючись США.
Франція.
На території Франції протягом війни велися бойові дії. десять департаментів, найбільш промислово розвинутих, були спустошені війною. інанси Франції були підірвані, з країни-кредитора вона перетворилася на країну -боржника, державний борг Франції у 1 920 р. становив 300 млрд фр. Обсяг сільськогосподарського виробництва зменшився на третину через масову мобілізацію селян, конфіскацію коней на потреби війни. Більшу частину продукції сільського господарства відправляли у діючу армію. Обсяг експорту скоротився майже наполовину.
США.
Що ж до Сполучених Штатів Америки, то Перша світова війна стимулювала їх економічний розвиток. На відміну від європейських країн, воєнні дії не велися на території США, вони майже не брали участі у воєнних діях, зберігаючи нейтралітет до квітня 1917 р. Сполучені Штати Америки були головним постачальником воєнних матеріалів, продовольства та сировини для воюючих держав, вартість американського експорту за роки війни збільшилася більше, ніж утричі. Змінюється і фінансовий статус США: вони перетворюються на основного кредитора європейських держав, а Нью-Йорк стає світовим фінансовим центром. До кінця війни в США зосереджується половина світового золотого запасу.
80) Дайте порівняльну характеристику: Версальської угоди, плану Дауеса, плану Юнга.. Версальський мирний договір
Версальський мирний договір був підписаний 1919 р. Він складався з 440 статей та одного протоколу і з його підписанням світова війна вважалася закінченою. Деякі з держав, що підписали договір, були воюючими сторонами тільки формально. Насправді вони не брали участі у війні. Китай відмовився підписувати договір, оскільки в цьому документі була зафіксована передача провінції Шаньдун Японії. Сенат США також не ратифікував Версальський договір, зокрема, через відмову Сполучених Штатів Америки вступити до Ліги Націй, статут якої був невід'ємною складовою частиною договору. Версальський договір став головним документом післявоєнного мирного врегулювання. Пізніше були підписані мирні договори із союзниками Німеччини: Болгарією, Туреччиною, Австрією та Угорщиною. Поділ німецьких колоній, встановлення над ними опіки оголошувалися «священною місією цивілізації». Передбачалася допомога тим народам, котрі ще не мали власних органів управління. За умовами Версальського договору Франція повернула собі Ельзас-Лотарингію; округи Ейпен, Мальмеді й Морене передавалися Бельгії; Північний Шлезвіг – Данії. У цих округах було проведено плебісцит. Місто Данциг (Гданськ) отримало статус «вільного міста» під управлінням Ліги Націй. Територія на лівому березі Рейну до 50 км вглиб стала демілітаризованою зоною. Саарський басейн переходив у повну й необмежену власність Франції, а сама область упродовж 15 років передавалася під управління Ліги Націй. Таким чином, у Німеччини було анексовано значну територію і дванадцяту частину населення. Версальський договір позбавляв Німеччину всіх колоній і сфер впливу за межами країни. Передбачалося її роззброєння, а кількісний склад німецької армії, що формувалася на основі вільного найму, мав складати не більш ніж 100 тис. чоловік. Різко обмежувався німецький військово-морський флот, заборонялося мати підводні човни. Такі ж обмеження стосувалися і військової авіації. Німеччина позбавлялася права ввозити будь-яку сировину, придатну для виготовлення зброї. Країна оголошувалася відповідальною за розв'язання світової війни й завдані нею збитки. Це створювало законну основу для накладення на Німеччину репарацій для відшкодування усіх втрат, завданих союзникам. Щоб гарантувати виконання договору, передбачалася окупація військами союзників території на захід від Рейну терміном від 5 до 15 років. Веймарська республіка згідно з договором визнавала незалежність усіх територій, що входили до складу колишньої Російської імперії на 1 серпня 1914 р. Вона змушена була відмовитися від Брест-Литовського та інших договорів і угод, укладених з нею радянським урядом, визнавала всі договори й угоди, які союзні держави підписали з державами, що утворилися на території колишньої Російської імперії. Версальський договір у спеціальному розділі передбачав створення Міжнародного бюро праці при Лізі Націй. Ця важлива організація покликана була реалізувати принципи співробітництва між робітничим класом та власниками підприємств у справі врегулювання виробництва, зарплати й соціальних гарантій. Бюро співпрацювало з Амстердамським Інтернаціоналом профспілок і виконувало важливі інформаційні функції. Версальський мирний договір заклав фундамент для післявоєнної системи мирного врегулювання. Він втілив різні принципи й підходи до вирішення міжнародних проблем великими світовими державами, які стали переможцями у війні. Договір зафіксував післявоєнну розстановку сил у світі. Природно, що здобутки держав-переможниць і їхні позиції, визначені у 1919 р., не могли залишатися незмінними. Рівновага, зафіксована в післявоєнних договорах, підривалася як незадоволеними інтересами багатьох держав, так і національною образою переможених, котрі мріяли про зміни, а то й про реванш.
Долю Німеччини (території, репарації тощо) по завершенні війни вирішив Версальський мирний договір, підписаний 28 червня 1919 р. країнами-переможницями США, Англією, Францією, Італією та ін.
У розв'язанні проблем репарацій ініціативу перебрали на себе США. Було розроблено план Дауеса, що передбачав значні пом'якшення репараційних виплат, жорсткий контроль за джерелами репараційних платежів (податки від промисловості, виплати за рахунок митних і непрямих податків тощо), а також іноземні інвестиції у промисловість Німеччини (21 млрд дол.). У червні 1929 р. план Дауеса був замінений планом Юнга, за умовами якого обсяг репарацій знижувався до 114 млрд марок з терміном виплат упродовж 37 років, а єдиними джерелами платежів визначалися державний бюджет і доходи залізниць.
1924 - 1929 рр. в Німеччині були періодом економічного піднесення, якого не знали інші європейські учасники війни. У 1927 р. промислове виробництво Німеччини досягло довоєнного рівня, а 1929 р, перевищило його па 13 %. За підтримки міжнародних капіталів Німеччина відновила економічну могутність і повернула собі друге місце у світі за розмірами промислового виробництва, відтіснивши Англію на третє місце.
Поступово німецькі товари поверталися на світові ринки. Економічне піднесення дало змогу Німеччині випередити Англію за вивозом машин й устаткування. Вартість німецького експорту 1929 року, перевищила довоєнний рівень на 3 млрд марок. На тлі економічного піднесення скоротилося безробіття, підвищилася реальна заробітна плата.
Період 1924—1929 років у розвинених країнах характеризувався подальшим скороченням втручання держави в господарські відносини. Однак це не було простим, механічним поверненням до системи вільних ринкових відносин. Скорочення статистських відносин було частковим: у 20-ті роки практично в усіх країнах тривав об'єктивний процес монополізації економіки, відбувалося об'єднання інтересів монополій і держави, змінювалися ринкові відносини, що виражалося, зокрема, в поглибленні внутрішньогосподарських диспропорцій. Крім того, Версальська система, що встановила «новий» політичний порядок, не розв'язала європейських і світових суперечностей, а навпаки, поглибила загальну тенденцію до мілітаризації, до підготовки чергової спроби територіального й економічного перерозподілу світу. Це слугувало політичним обґрунтуванням збереження сильних елементів етатизму і в період стабілізації.
Економічні відносини країн Заходу у повоєнні роки коливалися між економічним націоналізмом (протекціонізмом) і прагненням до поновлення співпраці. Фінансовий і валютний хаос був головною перешкодою па шляху до відновлення довоєнного товарообміну в Європі. Розбіжність валютних курсів, натомість і постійні коливання їх ускладнювали розрахунки й робили невигідним обмін товарами між країнами.
План Юнга
У міру того як відновлювалося економічну могутність німецького імперіалізму, він все менше бажав миритися з обмеженнями, накладеними на Німеччину Версальським мирним договором і планом Дауеса.
Восени 1928 р. німецький уряд офіційно зажадало дострокової евакуації Рейнської зони та перегляду плану Дауеса. Вимоги Німеччини були підтримані правлячими колами США.
В кінці 1928 р. уряди зацікавлених держав домовилися про створення нового комітету експертів під головуванням американського банкіра Оуена Юнга. У червні 1929 р. комітет експертів представив новий репараційний план для Німеччини, що одержав найменування плану Юнга. План Юнга обговорювалося на міжнародній конференції в Гаазі, що відбулася в серпні 1929 р., і був принципово схвалений в протоколі, підписаному учасниками конференції. В остаточній формі план Юнга був затверджений на другому Гаазької конференції у січні 1930 р.
На першій Гаазької конференції було вирішено також завершити повну евакуацію Рейнської зони в 1930 р. (замість 1935 р. по Версальському мирному договору). План Юнга встановлював, що Німеччина буде платити репарації ще протягом 59 років (до 1988 р.). Німеччина повинна була сплатити союзникам протягом цього терміну ще 113,9 млрд. марок. Розмір щорічних платежів Німеччини був визначений на найближчі 37 років у розмірі 2 млрд. марок. Це являло значне полегшення для Німеччини в порівнянні з планом Дауеса. Великі зміни були внесені в порядок сплати Німеччиною репарацій. Боргові зобов'язання, покладені на німецьку промисловість планом Дауеса, були анульовані. Єдиним джерелом покриття репараційних платежів були визнані прибутку залізниць та доходи державного бюджету. Це означало, що відтепер промислові концерни навіть формально були звільнені від будь-якої участі в сплаті репарацій (фактично і раніше вся тяжкість репараційних платежів падала виключно на трудящих). Остаточно знімалися всі види союзницького контролю з фінансів і народного господарства Німеччини. Посада генерального агента з репарацій і весь його апарат ліквідовувалися. Збір репараційних платежів покладався на німецький уряд. Для розподілу німецьких репарацій між союзниками, а також для здійснення всіх розрахунків по міжсоюзницькій військовим боргами в Базелі створювався Банк міжнародних розрахунків.
План Юнга дозволяв німецькому імперіалізму ще ширше розгорнути підготовку своєї економіки до війни.