Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya_ekonomiki_ta_ekonomichno_dumki.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
510.83 Кб
Скачать

76) Розкрийте зміст Версальської угоди та її вплив на розвиток економік провідних європейських країн.

Версальський мирний договір, підписаний 28 чер­вня 1919 р. країнами-переможницями США, Англією, Францією, Італією та ін.

Видатний економіст XX ст. Дж. М. Кейнс у праці «Економічні наслідки Версальського мирного договору» (1919) писав, що прийняті рішення не залишають надії на відновлення мирного гос­подарства, адже репарації з Німеччини (132 млрд золотих марок) нечувано великі. Кейнс пропонував надати американські позики Німеччині, бо вважав, що лише в такому разі Німеччина зможе виплачувати помірні репарації.

Разом із територіями (скорочувалася на 70 тис. км2) Німеччи­на втратила 75 % видобутку залізної руди, 25 % кам'яного вугіл­ля; 35 % виплавки сталі. Німеччина була позбавлена колоній площею 3 млн км2 із населенням 13 мли осіб. Роз­в'язання військових питань передбачало:

  1. заборону мати ВМФ;

  2. обмеження збройних сил до 100 тис. осіб;

  3. скорочення військового виробництва;

  4. заборону мати підводний флот;

  5. руйнування значної частини військових укріплень.

У розв'язанні проблем репарацій ініціативу перебрали на себе США. Було розроблено план Дауеса, що передбачав значні пом'якшення репараційних виплат, жорсткий контроль за джере­лами репараційних платежів (податки від промисловості, виплати за рахунок митних і непрямих податків тощо), а також іноземні інвестиції у промисловість Німеччини (21 млрд дол.). У червні 1929 р. план Дауеса був замінений планом Юнга, за умовами яко­го обсяг репарацій знижувався до 114 млрд марок з терміном ви­плат упродовж 37 років, а єдиними джерелами платежів визнача­лися державний бюджет і доходи залізниць

Версальський мирний договір

Версальський мирний договір був підписаний 1919 р. Він складався з 440 статей та одного протоколу і з його підписанням світова війна вважалася закінченою. Деякі з держав, що підписали договір, були воюючими сторонами тільки формально. Насправді вони не брали участі у війні. Китай відмовився підписувати договір, оскільки в цьому документі була зафіксована передача провінції Шаньдун Японії. Сенат США також не ратифікував Версальський договір, зокрема, через відмову Сполучених Штатів Америки вступити до Ліги Націй, статут якої був невід'ємною складовою частиною договору.  Версальський договір став головним документом післявоєнного мирного врегулювання. Пізніше були підписані мирні договори із союзниками Німеччини: Болгарією, Туреччиною, Австрією та Угорщиною. Поділ німецьких колоній, встановлення над ними опіки оголошувалися «священною місією цивілізації». Передбачалася допомога тим народам, котрі ще не мали власних органів управління.  За умовами Версальського договору Франція повернула собі Ельзас-Лотарингію; округи Ейпен, Мальмеді й Морене передавалися Бельгії; Північний Шлезвіг – Данії. У цих округах було проведено плебісцит. Місто Данциг (Гданськ) отримало статус «вільного міста» під управлінням Ліги Націй. Територія на лівому березі Рейну до 50 км вглиб стала демілітаризованою зоною. Саарський басейн переходив у повну й необмежену власність Франції, а сама область упродовж 15 років передавалася під управління Ліги Націй.  Таким чином, у Німеччини було анексовано значну територію і дванадцяту частину населення.  Версальський договір позбавляв Німеччину всіх колоній і сфер впливу за межами країни. Передбачалося її роззброєння, а кількісний склад німецької армії, що формувалася на основі вільного найму, мав складати не більш ніж 100 тис. чоловік. Різко обмежувався німецький військово-морський флот, заборонялося мати підводні човни. Такі ж обмеження стосувалися і військової авіації. Німеччина позбавлялася права ввозити будь-яку сировину, придатну для виготовлення зброї. Країна оголошувалася відповідальною за розв'язання світової війни й завдані нею збитки. Це створювало законну основу для накладення на Німеччину репарацій для відшкодування усіх втрат, завданих союзникам.  Щоб гарантувати виконання договору, передбачалася окупація військами союзників території на захід від Рейну терміном від 5 до 15 років. Веймарська республіка згідно з договором визнавала незалежність усіх територій, що входили до складу колишньої Російської імперії на 1 серпня 1914 р. Вона змушена була відмовитися від Брест-Литовського та інших договорів і угод, укладених з нею радянським урядом, визнавала всі договори й угоди, які союзні держави підписали з державами, що утворилися на території колишньої Російської імперії.  Версальський договір у спеціальному розділі передбачав створення Міжнародного бюро праці при Лізі Націй. Ця важлива організація покликана була реалізувати принципи співробітництва між робітничим класом та власниками підприємств у справі врегулювання виробництва, зарплати й соціальних гарантій. Бюро співпрацювало з Амстердамським Інтернаціоналом профспілок і виконувало важливі інформаційні функції.  Версальський мирний договір заклав фундамент для післявоєнної системи мирного врегулювання. Він втілив різні принципи й підходи до вирішення міжнародних проблем великими світовими державами, які стали переможцями у війні. Договір зафіксував післявоєнну розстановку сил у світі. Природно, що здобутки держав-переможниць і їхні позиції, визначені у 1919 р., не могли залишатися незмінними. Рівновага, зафіксована в післявоєнних договорах, підривалася як незадоволеними інтересами багатьох держав, так і національною образою переможених, котрі мріяли про зміни, а то й про реванш.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]