Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya_ekonomiki_ta_ekonomichno_dumki.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
510.83 Кб
Скачать

6.Порівняйте положення формаційної та цивілізаційної парадигм у дослідженні суспільства.

Головні положення цивілізаційної парадигми суспільствознавства поля­гають у такому:

-суспільство розглядається як цілісне утворення, що належить до більш широких систем: людства,цивілізації,регіону.основною одиницею є конкретне суспільство, що має власні, лише йому притаманні ознаки

-сутність суспільства характеризує діалектична єдність двох сторін суспільних індивідів, які усвідомлюють власні цілі та діють заради їх та суспільства як цілісно­го утворення, яке вони утворили. Су­спільство — це продукт взаємозалежності між індивідами

- суспільство, як і кожне системне утворення, має власну структу­ру із політичною (владною), економічною, соціальною та духовно-культурною підсистемами.

- розвиток суспільства здійснюється через розгортання двох взаємозв’ язаних процесів — диференціації та інтеграції. В основі диференціа­ції лежить безмежний поділ суспільства та його структурних складників на частини.Інтеграція передбачає об’єднан­ня нових елементів у структуру, формування між ними нових зв’язків, утво­рення нових структурних рівнів.

- головна мета суспільства — збереження його від розпаду як передумови існування суспільних індивідів — досягається його організаці­єю.

- центральне місце в аналізі суспільства належить дослідженню людини, її статусу, діяльності та суспільного розвитку.Людина — це грани­чна неподільна одиниця, основний елемент суспільства, яка виступає проти­лежним щодо цілісності суспільства полюсом. Виявлення причинно-наслідко- вих зв’язків, що не опосередковані свідомою діяльністю людей та протікають поза їхньою волею, незмінність умов, в яких вони проходять, та об’єктивний механізм їх розгортання знайшли своє відображення у формаційній парадиг­мі. Вона передбачає розгляд розвитку кожного суспільства як об’єктивного процесу послідовного проходження стадій первіснообщинної, рабовласниць­кої, феодальної, капіталістичної та комуністичної суспільно-економічних фор­мацій. Першопричиною історичного розвитку суспільств є розвиток продук-тивних сил і виробничих відносин, що у діалектичній єдності утворюють пев­ний суспільний спосіб виробництва. У функціонуванні останнього важливу роль відіграє юридична та політична надбудова, що разом з існуючими фор­мами свідомості являє собою відображення виробничих відносин (економіч­ного базису). Взаємозв’язок усіх сторін суспільного життя — способу вироб­ництва з притаманним йому економічним базисом, політико-юридичною та ідеологічною надбудовою — відображає сутність суспільно-економічної фор­мації.

За своєю природою політико-юридична та ідеологічна надбудови консервати­вні, оскільки закріплюють у формі правових актів, законів, ідеологічних норм, органів управління тощо певний стан суспільства. Унаслідок цього гальмується розвиток способу виробництва та всі суспільні відносини, що призводить до за­гострення внутрішньої суперечності між складниками суспільно-економічної формації. Наслідком дії такого механізму розвитку суспільства є зміна формації, перехід на більш високий рівень організації суспільства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]