56) Охарактеризуйте зародження елементів ринкового господарства в господарській системі України наприкінці XVIII — початку хіх ст.

Для другої половини XVIII характерним було збільшення ваги мануфактур ,що використовували вільнонайману працю.З розвитком торгівлі відбувся процес формування фінансово- грошової системи.Саме в цей час з,явилася назва карбованець.З кінця VIIІ починається втручання Росіїї у фінансові справи України.на початку VIIІ ст. було встановлено контроль над її фінансами ,а з 1764 після скасування в Україні гетьманства фінансово грошова система у Росії.Поглиблюються зв’язки з ринком шляхетських господарств Правобережної України.Слабкий розвиток міст обмежував внутрішній ринок,а продукція магнатських господарств та мануфактур восновному експортувалися.

57)Дайте характеристику кризи кріпосної системи та її відображення у працях українських економістів першої половини хіх ст. (в. Каразіна, м. Балудянського, і. Вернадського

Вже в першу половину XIX ст. виросла талановита плеяда україн економістів, які зробили суттєвий внесок у забезпечення сусп прогресу країни в період її переходу від традиційного до індустріального типу соціально-економічного розвитку. Серед них — В.Н. Каразін, професори М.А. Балудянський (Санкт-Петербурзький університет), Т.Ф. Степанов, К.К. Гаттенбергер, І.В. Платонов, П.І. Сокальський (Харківський університет), Д.П. Журавський, І.В. Вернадський, М.Х. Бунге (Київський університет) та ін.

Ці вчені персоніфікували ідеї вітчизняного економічного лібералізму. Вони виступали одними з найбільш дієвих розробників стратегії і тактики формування національної економіки, брали активну участь у впровадженні у суспільну свідомість сучасного економічного мислення, своєю творчістю сприяли формуванню економічної культури українського та російського суспільства. Втягнувшись у вир народного життя, в епіцентр дискусій про подальшу долю країни, вітчизняні вчені проявили себе як справжні патріоти та гуманісти, для яких вищими цінностями виступали економічні інтереси країни та її народу. Щоправда, в силу всіх обставин тодішнього життя ці інтереси, як правило, не вирізнялись із загальноімперських. Українські вчені проявили себе переконаними противниками кріпацтва й активними пропагандистами принципів свободи у всіх сферах людської діяльності, особливо свободи підприємництва і торгівлі. У їх творах праця розглядається як головне джерело багатства країни.

Володимир Каразін (1773-1842) – відомий вчений енциклопедист, засновник Харківського університету, активний реформатор економіки. Його проекти реформування різних галузей господарства були спрямовані на прискорення розвитку капіталістичних економічних відносин в Україні та Росії. Він не був прихильником негайного звільнення селян від кріпацтва, однак із метою викорінення поміщицької сваволі виступав за відміну панщини і заміну її грошовою рентою. Для цього В. Каразін пропонував наділити селян землею у вічне користування, а ту поміщицьку землю, яка залишиться обробляти найманою працею. При цьому він вимагав вільного продажу державних земель.

Охарактеризуйте зародження елементів ринкового господарства в господарській системі України наприкінці XVIII — початку ХІХ ст.

Вже в першу половину XIX ст. виросла талановита плеяда україн економістів, які зробили суттєвий внесок у забезпечення сусп прогресу країни в період її переходу від традиційного до індустріального типу соціально-економічного розвитку. Серед них — В.Н. Каразін, професори М.А. Балудянський (Санкт-Петербурзький університет), Т.Ф. Степанов, К.К. Гаттенбергер, І.В. Платонов, П.І. Сокальський (Харківський університет), Д.П. Журавський, І.В. Вернадський, М.Х. Бунге (Київський університет) та ін.

Ці вчені персоніфікували ідеї вітчизняного економічного лібералізму. Вони виступали одними з найбільш дієвих розробників стратегії і тактики формування національної економіки, брали активну участь у впровадженні у суспільну свідомість сучасного економічного мислення, своєю творчістю сприяли формуванню економічної культури українського та російського суспільства. Втягнувшись у вир народного життя, в епіцентр дискусій про подальшу долю країни, вітчизняні вчені проявили себе як справжні патріоти та гуманісти, для яких вищими цінностями виступали економічні інтереси країни та її народу. Щоправда, в силу всіх обставин тодішнього життя ці інтереси, як правило, не вирізнялись із загальноімперських. Українські вчені проявили себе переконаними противниками кріпацтва й активними пропагандистами принципів свободи у всіх сферах людської діяльності, особливо свободи підприємництва і торгівлі. У їх творах праця розглядається як головне джерело багатства країни.

58) Охарактеризуйте вплив нових цивілізаційних чинників на господарський розвиток держав Європи (70-ті роки ХІХ ст. – початок ХХ ст.) Відбувається перехід від вільної конкуренції до виник¬нення монополій, які стали відігравати провідне місце в економіці країн. Науково-технічна революція відбувалася на новій технічній базі: на зміну пару прийшла електрична енергія; запроваджуються нові технології в ряді галузей промисловості; значного розвитку на¬буває транспорт; з’ являються перші спроби автоматизації виробни¬чих процесів; великого поширення набуває кооперація. Загострення конкуренції привело до концентрації виробництва і капіталу. Відбу¬вається перехід від вільної конкуренції до монополістичної.

Вільна конкуренція спирається на конкурентні переваги від масш-табності виробництва, ефективна — від машинного. Усе це прояв¬ляється у масовому виробництві, яке може бути забезпечене лише новими технологічними змінами.

Відбулися зміни у приватній власності, адже великомасштабне виробництво вимагає гігантських капіталів, які з’ являються у фор¬мі колективної приватної власності. Основними історичними фор¬мами господарств кінця ХІХ — початку ХХ ст. стали монополії у вигляді картелів, синдикатів, трестів та концернів. Виникають нові елементи ринкової інфраструктури, такі як торговельні палати, кон¬тори аудиту та лізингу, довірчі товариства. Виникає колективна форма власності у формі акціонерних товариств. У сільському гос¬подарстві поширюється фермерство.