37. Дайте характеристику меркантилізму: передумови виникнення, суть та особливості на різних етапах його розвитку.

Першим проявом економічних ідей буржуазного суспільства став меркантилізм. У Західній Європі він зародився вже у ХУ ст., але поширення набув у ХУІІ ст. Головна передумова виникнення - розклад феодалізму та зародження капіталізму.

Виникнення капітал способу виробництва через первісне нагромадження капіталу (шляхом розорення дрібних виробників, колоніальними загарбаннями), виникнення світового ринку, необхідність створення великих капіталістичних підприемств, мануфактур, торговий капітал. Меркантилізм - перша теоретична спроба пояснити суть капіталістичного способу виробництва, вирішував практичні питання прискорення первісного нагромадження капіталу. Меркантилізм відображав інтереси торгової буржуазії

Ідеологію меркантилізму розкрив. такі положення.

1.багатством є лише те, що може бути реалізованим і справді реалізується у грошах; тобто нагромадження грошей.

2.виробництво створює потрібні передумови для утворення багатства, а тому потребує постійного заохочення й розвитку.

3.безпосереднім джерелом багатства е сфера обігу.

4.сфера обігу е водночас і джерелом прибутку, що утворюється завдяки продажу товарів за більш високою ціною, ніж ціна купівлі: Г — Г'

5. Джерелом багатства е лише зовнішня торгівля.

6. треба менше купувати в іноземців і більше їм продавати .

Меркантилізм пройшов два етапи у своему розвитку. Це ранній меркантилізм, (монетарний) , і розвинутий меркантилізм (мануфактурний). Головною доктриною раннього меркантилізму був монетаризм, в основі якого лежала ідея активного грошового балансу, спрямована на обґрунтування політики нагромадження грошей, золота і срібла у національних масштабах шляхом жорсткої регламентації грошового обігу та зовнішньої торгівлі. Ідеї ранніх меркантилістів належать до металістичної теорії грошей, відповідно до якої грошова сутність золота і срібла пояснюється їх природними властивостями.

Представниками раннього меркантилізму були іспанець Хуан де Маріана (1536-1624), італійці Беніто Даванцатті (1529-1606), Гаспар Скаруффі (1519-1584), англієць Вільям Стаффорд (1554- 1612).

Представники зрілого (пізнього) меркантилізму, коли після географічних відкриттів нагромадження грошей перестало бути актуальним, були прихильниками ідеї активного торговельного балансу, згідно з якою держава стає тим багатшою, чим більша різниця між експортом та імпортом товарів. Збільшення кількості грошей у країні зумовлює підвищення цін і зростання витрат виробництва, експортні товари дорожчають, що погіршує їх конкурентоспроможність, внаслідок чого держава втрачає переваги на зовнішніх ринках. Отже, цінність грошей перебуває в оберненій залежності від їх кількості, а рівень цін прямо пропорційний кількості грошей, збільшення пропозиції грошей підвищує попит на них і стимулює торгівлю. Було зроблено висновок щодо економічної недоцільності монетаризму, потреби у скасовуванні жорстких обмежень на імпорт товарів і заборони вивозу грошей. Рекомендації мали економічний характер: більше продавати, менше купувати та ін.Пізні меркантилісти критикували політику держави щодо регулювання валютних курсів і ставки процента, формулювали ідею саморегулювання грошових потоків.

Погляди пізніх меркантилістів започаткували перехід до кількісної теорії грошей та системи монометалізму. Вони розглядали гроші не лише як засіб нагромадження, але і як засіб обігу; визнавали залежність рівня цін від співвідношення кількості наявних коштів та обсягів товарного обороту. Причиною інфляції вважали або збільшення першого фактора, або зменшення другого.

Найбільш відомими представниками пізнього меркантилізму були англієць Томас Мен (1571-1641), італієць Антоніо Серра (точні дати життя не встановлено), французи Жан Батист Кольбер (1619-1683) і Антуан Монкретьєн (1575-1621).

Значення ідей меркантилізму:

o визначено предмет економічної науки: сутність національного багатства, його джерела. Термін "політична економія" дав назву економічній науці і залишався незаперечним до кінця XIX ст. Економічна наука виокремилася як самостійна галузь людського знання, з'явилася спеціальна література;

o започатковано пізнання законів розвитку і внутрішнього механізму функціонування ринкової економіки;

o більшість емпіричних висновків і рекомендацій були об'єктивно правильними і в цьому розумінні науковими. У науковий обіг були введені такі економічні категорії, як торговельний баланс, національне багатство тощо:

o осмислення національної економіки як єдиного цілого. Було поставлено питання економічної ролі держави;

o розроблялося питання значення еластичності грошової системи в економічному розвитку, металістичної теорії грошей, системи бі- та монометалізму;

o започатковано теорію міжнародної торгівлі, доведено прямий зв'язок зовнішньої торгівлі з внутрішнім розвитком країни, необхідність політики активного протекціонізму;

o сформовано доктрину активного торговельного балансу (позитивного сальдо зовнішньої торгівлі);

o англійський вчений Дж.М. Кейнс позитивно оцінював погляди меркантилістів щодо браку грошей і зростання імпорту як причини безробіття (меркантилісти розглядали безробіття як вияв "лінощів" або "розбещеності"), високих цін як фактора розширення виробництва і торгівлі, зв'язку між обсягом грошей і ставками процента.