31. Розкрийте вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в країнах Західної Європи (хvі – перша пол. Хvіі ст.).

Основні цивілізаційні фактори, які впливали на екон життя суспільства в період розкладу феодалізму.

Політичні фактори. Утвердження нової форми держ устрою-абсолютноїмонархії. Це остання форма феод держави, яка характ. тим, що головним джерелом законодавчої та виконавчої влади.ставав глава держави. Цей владний центр суспільства, є осередком політич, духовних, екон функцій, які ним здійснюються неподільно. За ним закріплюється регулювання розподілу землі, володіння основними ресурсами. Рішення, що приймаються відокремленим владним органом, стають у державі обов'язковими для членів суспільства. Тоб­то з формуванням державних органів рішення, що приймаються владою, поступово набувають політичного характеру, стають обов'язковими та важливими для всіх.

Об'єднання країн та формування абсолютистських монархій як прообразу національних держав заклало підґрунтя для появи національних економік. Із запровадженням королем державних податків королів­ська влада сконцентровує в своїх руках екон силу, в ре­зультаті чого складається екон основа для трансформації станово-представницької монархії в абсолютизм.

Завдяки екон політиці аб­солютизму, спрямо-ваній на забезпечення активного торгов. балансу, набула розвитку доктрина меркантилізму.

Наприкінці XV ст. в Зах Європі утворюються перші централізовані монархії — Іспанія і Португалія, в яких ліквідо­вується феодальна роздробленість. Ліквідація феодальної роз­дробленості в інших європ державах викликала екон піднесення основних з них (Франції, Англії, Іспанії, Португа­лії, Нідерландів). Держ влада і торгов буржуазія утворюють тісний союз, який знайшов відображення у політиці меркантилізму. Характ-ю ознакою екон політики меркантилізму був яскраво виражений протекціонізм. Державна влада була зацікавлена у розвитку торгівлі та зміцненні позицій торговельної буржуазії, оскільки вони створювали можливості задовольняти дедалі біль­ші потреби у грошах для утримання армії й королівського двору, а власники торговельного капіталу були зацікавлені у сильній державній владі для ліквідації застарілих феодальних обмежень, охорони міжнар торгівлі, завоювання колоній і панування на світовому ринку.

Вплив соціальних факторів пов'язаний із тим, що у цей пері­од у країнах Європи відбуваються зрушення у соціальній струк­турі населення, формується так званий європ тип шлюбу, який характер різким зменшенням народжуваності.

Водночас, переживши кризу XIV столітгя, населення Європи починає стрімко, хоча і дуже нерівномірно зростати.

Ще одним соціальним фактором було швидке зростання місь­кого населення на фоні розвитку міст як осередків нових госпо­дарських відносин, де відбувається процес його диференціації й розшарування на власників та найманих працівників, а також фор­мування середнього прошарку.

Як особливий чинник слід виокремити подолання особистої залежності людей (залежних селян) і формування екон залежності людей (наймані працівники), в результаті чого в су­спільстві з'являються нові класи: буржуазія (мануфактурники) та пролетаріат (робітничий клас). Починає зароджуватися індивіду­алізм, формуються умови для підприємницької діяльності, що поступово стає головною рисою господарювання.

Отже, з виникненням національних держав формуються нації, закладається грунт для появи національних економік.

Духовно-культурні фактори. Період XV — середини XVII ст. в європ цивілізації отримав назву епохи Відродження. Відродження, або Ренесанс, коли в країнах Захід Європи відбувається відновлення духу і технічного рів­ня Античності.

Створення паралельно з церковними світських шкіл: муніципальних, торгових, ремісничих. Успішно розвива­ються гуманітарні, природничі науки, література, мистецтво.

Із розвитком економіки, науки й освіти змінюється суспільна свідомість, зростає вплив релігійних факторів. Падає престиж ка­толицької церкви; у деяких країнах вона реформується, з'яв­ляються нові, протестантські релігії (лютеранство, кальвінізм), що відображають дух буржуазного підприємництва. Суспільна думка починає поступово відмовлятися від релігійних догм та звертатись до реальних проблем господарської практики. Найбільш значною релігійною подією того часу стає розкол у католицькій церкві, який був зумовлений формуванням територі­альних, національних держав у Зах Європі — Голландії, Англії, Франції, Швеції, Німеччини. Під впливом цього процесу такий со­ціальний інститут як церква починає переживати явний занепад.

Зростає невдоволення римською церквою, яка являла собою на той час великого землевласника й колективного феодала Європи. Навколо королівської влади, що спиралася на римське право відбувається консолідація.

Аналіз процесу переродження феодального господарства на­прикінці XV — на поч XVI ст., розкладу феодалізму під впливом цивілізаційних факторів на господарства країн Західної Європи в XVI—XVn ст. та особливості формування передумов виникнення ринкової економіки засвідчують, що лише з відми­ранням особистої власності в ході становлення цілісної екон системи, - відокремлення екон сфери від політичної виникає приватна власність.

Серед головних передумов виникнення ринкової економіки було передусім витіснення натурального господарства товарним вироб­ництвом, що поступово відбувалося в процесі розвитку товарообігу, поглиблення товарно-грошових відносин і розширення торговель­них зв'язків. B економіці провідних західноєвроп країн на­турально-феодальна господарська система почала поступатися міс­цем ринково-підприємиицьким екон відносинам