Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya_ekonomiki_ta_ekonomichno_dumki.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
510.83 Кб
Скачать

28. Дайте характеристику основним господарським формам в українських землях доби середньовіччя.

В історичній літературі велике приватне землеволодіння і господарство-маєток мають назву вотчина. Частина вчених вважає, що вотчина - це лише алодіальне землеволодіння, яке можна було вільно відчужити (купити, продати, передати у спадок). До вотчин - князівських, боярських, монастирських - територіально належали одне або багато сіл і міст, часто в різних місцевостях, до князівських - також волості. Вотчина була багатогалузевим господарством. Вотчина була єдиним майновим комплексом.Крім вотчини, яку можна було передавати у спадщину, феодали діставали від князів землі як нагороду за службу у війську або адміністративну під умовою подальшого несення служби. Це було умовним володінням, передавати у спадщину його було не можна. В Україні таке володіння називалося «державою». Поряд з вотчинами зростала і кількість «держав». Володарі «держав» по­стійно вели боротьбу за перетворення їх на вотчину. Таким чином, при формуванні феодальної земельної власності та феодально залежного селянства значення мали ті самі чинники, що і в Західній Європі: відчуження алоду, переваги великого землеволодіння над дрібним, формування відносин панування і підпорядкування, а всередині панівної верстви - покровительства і служби, надання імунітету. Проте монополія феодалів на землю не сформувалася.

29. Порівняйте основні риси господарської системи середньовічних міст Західної Європи та Київської Русі.

Господарство та економічні функції міста Зх Європи: 1. функція експлуатації сільського населення на підставі екон методів (встановлення містом високих цін на ремісничі вироби і дефіцитні товари (сіль, перець, прянощі та низьких цін на місцеву с/г-ку продукцію);

2. функція трансформації господарства ( перехід від замкнутого натурального господарства до економіки відкритого типу з домінуванням товарно-грошових відносин);

3. функція галузевої структуризації (формування провідної ролі міста, як промислового центру, майстерні з поглибленням поділу праці та збільшенням кількості ремесел.

Розвивалась торгівля. Значно більшого розвитку зазнала зовнішня торгівля. Давньо-руські купці торгували з Візантією, Центр. Європою, Скан­динавією, Середньою Азією, арабськими країнами. Основними товарами на експорт були хутра, віск, мед, льон, шкіра, ювелірні вироби, зброя тощо. Завозили предмети-розкошу— шовкові тканини, парчу, оксамит, зброю, ювелірні вироби, прянощі тощо.

Були встановлення стійкі ринкові зв’язки між окремими територіями західноєвропейських держав у вигляді регіональних ярмарків.Розвивалась торг між містом і селом на основі таких організаційних форм, як міські ринки, сільські ярмарки. Утворились гільдії – об’єднання купців. Функції купецької гільдії: захист і охорона власності; створення монопольних умов у зовнішній торгівлі;

У Київській Русі господарство залишалося натуральним,в той час як у Європі вже відбувався перехід до економіки більш відкритого типу.Можливо,це було зумовлене переважанням більшої частки населення,що займалося с/г. Давньоруські міста були адміністративними, культурними і релігійними центрами,тоді як місто Зх Європи було промисловим центром.Промисловість Київської Русі мала натуральний характер,лише деякі вироби вироблялися на продаж.Бурхливо розвивалася торгівля як зовнішня так і внутрішня.Товари експорту та імпорту були схожими:вивозили готову продукцію,сировину,завозили предмети розкоші.Розвивалася і внутрішня торгівля(Диференціація ремесел, посилення обміну сприяють розвит­кові внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Основною формою внут­рішньої торгівлі були невеликі місцеві ринки, зв'язок між якими був відносно слабким. Значно більшого розвитку зазнала зовнішня торгівля.),утворювалися зв*язки між містом і селом,міжрегіональні зв*язки. Разом із тим, на відміну від Західної Європи, в давньоруських містах ши­роко використовується залежна праця ремісників (ремісники княжі, монас­тирські, боярські), але поруч з ними працювали й вільні ремісники, місцем проживання яких стають посади. Досить складним питанням щодо давньоруського міста є питання існу­вання в ньому відповідних організаційних форм, подібних до західноєвро­пейських цехів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]